Суб’єкти та цільові аудиторії в системі маркетингу міста
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.45.2017.119759Ключові слова:
маркетинг міста, концепції маркетингу міста, суб’єкти маркетингу міста, цільові аудиторії, цільові ринки, сегментування, інтеграційний маркетинг, взаємодія,Анотація
У статті визначено місце суб’єктів та міських цільових аудиторій у системі маркетингу міста, елементи якої формуються відповідно до цільової орієнтації муніципального управління на довготривалу співпрацю з цільовими аудиторіями, налагодження партнерських відносин, формування ефективної системи зворотного зв’язку, дієвої системи контролю і коригування цілей. Авторами конкретизовано суб’єкти маркетингу міста та представлено їх еволюцію відповідно до зміни концепцій маркетингу міста. Відзначено, що діяльність суб’єктів маркетингу пов’язана з виконанням усього комплексу функцій: організаційних, економічних, соціальних, екологічних, духовно-культурних та інших. Зроблено висновок, що суб’єкти маркетингу міста визначають, створюють, просувають переваги території з метою задоволення потреб цільових аудиторій, забезпечення їх добробуту та налагодження з ними довготривалих взаємовигідних відносин. Розглянуто підходи до структурування цільових аудиторій міста: за інтересами та потребами в маркетингу міста; за відношенням до міста. Вказано, що вибір варіанта визначають цілі сегментування цільових аудиторій. Встановлено, що у маркетингу міста цільові аудиторії починають одночасно виступати і як суб’єкти маркетингу. Досліджено взаємозв’язки суб’єктів, об’єктів та цільових аудиторій у маркетингу міста. Зроблено висновок, що сьогодні в Україні варто розробляти таку систему маркетингу міста, яка реалізується на основі інструментів концепції класичного маркетингу, але активно закладає передумови соціально-етичної та партнерської концепцій. Формування системи маркетингу міста базується на тісній взаємодії суб’єктів маркетингової діяльності та цільових аудиторій.
Посилання
Budnikevych, I. (2012) Munitsypal'nyy marketynh: teoriya, metodolohiya, praktyka. IRD NAN Ukrayiny. Chernivtsi:Chernivets'kyy nats. un-t, 645 s.
Budnikevych, I. M., Filipchuk, N. V. (2010) Faktory formuvannya yakosti zhyttya mis'koho naselennya. Skhid (Spetsvypusk). № 1 (180), s. 186-190.
Vyzhalov, D. (2007) Prodaet·sya horod. Srochno. Torh. Ekspert Ural. № 6 (269). URL: http://expert.ru/ural/2007/6/
Hlyns'kyy, N. Yu. (2010) Marketynhova kontseptsiya ekonomichnoho rozvytku malykh i serednikh mist: avtoref.
dys. na zdob nauk. stup. kand. ekon. nauk : spets: 08.00.05 «Rozvytok produktyvnykh syl i rehional'na ekonomika». Luts'k, s. 5.
Zherdeva, O. V. (2006) Rol' marketynha v ydentyfykatsyy terrytoryy. Marketynh v Rossyy y za rubezhom, № 2, s. 120-125.
Kotler, F., Asplund, K., Reyn, Y., Khayder, D. (2005) Marketynh mest. Pryvlechenye ynvestytsyy, predpryyatyy, zhyteley y turystov v horoda, kommuny, rehyony y strany Evropy. SPb.: Stok·hol'mskaya shkola ekonomyky v Sankt-Peterburhe, 377 s.
Kotler, F., Ly, N. (2008) Marketynh dlya hosudarstvennykh y obshchestvennykh orhanyzatsyy. SPb.: Pyter, 384 s.
Materyaly semynara «Prodvyzhenye brendov rehyonov horodov: novye horyzonty upravlenyya terrytoryyamy». URL: http://placebrands.ru/
Pankrukhyn, A. P. (2006) Marketynh terrytoryy. 2-e yzd. SPb.: Pyter, 416 s.
Dinis, A. (2003) Rural entrepreneurship: an innovation and marketing perspective. Communication presented at the
International conference Small Firms Strategy for Innovation and Regional Problems, Universidade do Algarve.
El-Ansary, A. I. (2005) Relationship marketing management: a school in the history of marketing thought. Journal of Relationship Marketing, vol. 4 (1/2), s. 43–56.
Florek, M. (2006) Podstawy marketingu terytorialnego. Poznań: Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Poznaniu, 187 s.
Kotler, Ph., Hainer, D. H., Rein, I. (1993) Marketing places. New York: The Free Press, s. 22–33.
Praude, V., Vozņuk, J. (2006) Teritoriālā mārketinga būtība un izmantošanas iespēju analīze. Latvijas Universitātes raksti, 702.sēj.: Ekonomika, V, s. 384–393.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ірина Михайлівна Буднікевич, Сергій М Закосович
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).