Управління системою енергетичної безпеки регіонів в аспекті економічної безпеки країни
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.43.2016.120070Ключові слова:
енергетична безпека, енергозбереження, енергоефективність, ресурси і фактори виробництва, регіонАнотація
У статті визначено концептуальні засади підвищення ефективності управління енергетичною безпекою регіонів. На основі систематизації існуючих в науковій літературі концепцій і поглядів запропоновано методологію управління енергобезпекою регіонів. Досліджено чинники зовнішнього і внутрішнього середовища. Негативні наслідки нестабільного енергозабезпечення. Управління енергетичною безпекою підприємства. Обґрунтовано необхідність розробки та впровадження оптимальної стратегії управління регіональної енергобезпекою в умовах зростання диференціації регіонів за рівнем їх енергетичної безпеки і чинників (загроз) розвитку, ідентифікований об'єкт управлінського впливу, принципи та індикатори його ефективності та методи управління, що передбачають інтеграцію інтенсивного, інноваційного і перспективного напрямів використання та розвитку енергетичного потенціалу. Досліджено фактори стійкого розвитку паливно-енергетичного комплексу країни. Дана організаційно-економічна система заходів для стійкого розвитку ПЕК, яка включає розвиток сировинної бази енергоносіїв.
Посилання
Надтонка, Т. Б. Енергетична безпека підприємства як інструмент забезпечення його сталого соціально-економічного розвитку [Текст] / Т. Б. Надтонка, О. В. Амельницька // Економіка і організація управління. – 2010. – № 2 (8). – С. 15–23.
Микитенко В. На чому базується енергетична безпека держави / В. Микитенко // Вісник НАН України. – 2005. – № 3. – С. 41-46.
Лукін О.Ю. Вуглеводний потенціал надр України та основні напрямки його освоєння // Буріння. – 2009. – № 4. – С. 24-32.
Самборський, В. О. Оцінка енергетичної безпеки підприємства як складова його стратегії енергетичної безпеки [Текст] / В. О. Самборський // Вісник НТУ «ХПІ». – 2014. – № 34 (1077). – С. 163–168.
Інформаційний бюлетень НКРЕ №8: за станом 27 серпня 2013 р. [Текст]. – НКРЕ. –К.: КВІЦ, 2013. – 308 с.
Накашидзе, Л. В. Основные элементы инновационной комплексной системы климатизации, с использованием энергии аль- тернативных источников [Текст] / Л. В. Накашидзе, В. А. Габринец // Строительство, материаловедение, машиностроение. Серия: Создание высокотехнологических экокомплексов в Украине на основе концепции сбалансированного (устойчивого) развития. Сб. научн. трудов. – 2013. – Вып. 68. – С. 112–116.
Микитенко, В. В. На чому базується енергетична безпека держави [Текст] / В. В. Микитенко // Вісник НАН України. – 2005. – № 3. – С. 41–47.
Свірчевська, Ю. А. Сутність енергетичної безпеки країни та чинники, що на неї впливають [Текст] / Ю. А. Свірчевська // Геополитика и экогеодинамика регионов. – 2014. – Т. 10, Вып. 2. – С. 222–228.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Світлана Іванівна Рассадникова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
