АКТИВІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.55.2019.185930Ключові слова:
інвестиція, конкурентоспроможність, інтеграція, інновація, агропромисловий кластерАнотація
Процес формування регіональних агропромислових кластерів в Черкаській області як основи активізації інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки, на наш погляд, може розглядатися в якості пріоритетної задачі, вирішення якої буде сприяти реалізації стратегічних цілей соціально-економічного розвитку регіону. Нині орієнтація на пріоритетне прискорення темпів економічного зростання й підвищення якості життя населення потребує застосування ефективних методів та прийомів ведення національного господарства, сучасний розвиток якого характеризується протіканням певних кризових явищ, які справляють негативний вплив на соціально-економічну модель країни.
В аграрному секторі економіки ряд структурних ланок АПК, відчуваючи нестачу якісної сільськогосподарської сировини, розглядають можливість створення інтегрованих формувань з тим, щоб об’єднати процеси виробництва сировини й кінцевої продукції та відшукати засоби інвестування виробничих процесів. Для всіх агропромислових формувань, незалежно від обраної форми інтеграції, головним залишається те, що вони об’єднують весь виробничий процес − від сільськогосподарського товаровиробника до споживача готової продукції. Учасники системи забезпечують просування продукту по всьому технологічному ланцюгу: виробництво − переробка − реалізація, що в кінцевому підсумку сприяє досягненню ефекту боротьби з кризовими явищами. Без посередньої участі держави, науки, освіти, розвиненої інфраструктури даний технологічний ланцюг не дає позитивного результату. Найбільш актуальним й ефективним інструментом боротьби з кризовими явищами є визнаний в багатьох розвинених країнах кластерний підхід, який базується на врахуванні позитивних синергетичних ефектів регіональної агломерації, тобто географічно прилеглої близькості виробника й споживача, мережевих ефектів, застосування знань й вмінь за рахунок спільної діяльності фахового персоналу інтеграційного об’єднання.
Мета статті – узагальнити теоретичні й практичні підходи щодо дослідження інвестиційної діяльності в процесі формування агропромислових кластерів та визначити базові умови для активізації інвестиційно-інноваційної складової кластерної політики агропромислового виробництва.
Одним з напрямів активізації інвестиційного розвитку регіональних агропромислових кластерів може бути впровадження інновацій. Економічні кластери дають можливість органам влади реалізовувати стратегію соціально-економічного розвитку регіону в напряму забезпечення конкурентних переваг економіки, впровадження інновацій і спеціалізації територіальної економічної системи.
Стаття присвячена проблемі активізації інвестиційної діяльності аграрного сектору економіки на основі формування регіональних агропромислових кластерів. Виділено дві основні організаційно-економічні моделі кластерної організації міжфірмової взаємодії: сіткову та відцентрову. Для реалізації кластерної політики запропоновано використовувати комбінований підхід.
Проаналізовано виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва у сільськогосподарських підприємствах та виявлено позитивні тенденції до збільшення обсягу виробництва, окрім виробництва молока, яке має негативну тенденцію до зниження.
Розроблено модель взаємодії учасників регіонального агропромислового кластеру в умовах інвестиційного процесу та обґрунтована його роль в активізації інвестиційної діяльності регіону. З’ясовано, що основною рушійною силою кластеру є сировинні зони переробних підприємств, які виступають полюсами концентрації факторів виробництва сировини й капіталу та забезпечують ефективну віддачу інвестицій в межах кластеру.
Наведено схему управління інвестиційно-інноваційними процесами агропромислового кластеру. Визначено, що в межах кластеру необхідно поглиблювати інтеграцію, так як виробництво сільськогосподарської продукції ще не є готовими до споживання продуктами.
Проаналізовано рівень інвестиційного розвитку сільського господарства, який є стабільно зростаючим, хоча область займає найнижчі місця серед регіонів країни за обсягом залучення інвестиційних ресурсів. Запропоновано напрями активізації інвестиційної діяльності аграрного виробництва.Посилання
The Verkhovna Rada of Ukraine (2019) The Law of Ukraine «On investment activity», available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1560-12
The Verkhovna Rada of Ukraine (2012) The Law of Ukraine «On innovation activity», available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/40-15
The Verkhovna Rada of Ukraine (2012) The Law of Ukraine «On stimulating investment into top-priority sectors of economy for the purpose of creating new workplaces», available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/5205-17/
Weber, A. (1922) Ueber den Standort der Industrien [in zweiteil]. Tübingen: J. C. B. Mohr (Paul Siebeck). Erster Teil: Reine Theorie des Standorts, 247 p., available at: https://archive.org/details/ueberdenstandort00webeuoft
Coase, R. (2007) The firm, the market, and the law, transl. from Engl. Moscow: Novoe izd-vo, 224 p. [in Russian].
Porter, M. (2005) Competition, transl. from Engl. Moscow: Williams [in Russian].
Shumpeter, Y. (2014) The theory of economic development, transl. from Germ. Moscow: Progress, 455 p. [in Russian].
Vojnarenko, M. P. (2011) Clusters in the institutional economy: monograph. Hmelnyckyj: HNU, Triada-M, 502 p. [in Ukrainian].
Kropyvko, M. F., and Rossoha, V. V. (eds.) (2015) Integration and self-organization of agrarian business in the conditions of power decentralization: monograph. Kyiv: In-t agrarnoyi ekonomiky, 482 p. [in Ukrainian].
Sabluk, P. T. (2010) Clustering as a mechanism for improving the competitiveness and social orientation of the agrarian economy. Ekonomika APK, no. 1, pp. 3-12 [in Ukrainian].
Sokolenko, S. I. (2006) Strategy of competitiveness of the Ukrainian economy on the basis of cluster integration systems. Sevastopol: Ribest, 37 p. [in Ukrainian].
Maslak, O. I. and Talover, V. A. (2016) Comprehensive assessment of investment climate. Ekonomichnyj forum, vol. 3, рр. 51–59 [in Ukrainian].
Odintsov, O. M. (2016). The formation of preconditions of agricultural production cluster organization: author's abstract for Dr. Sc. in Economics: spec. 08.00.03 "Economics and management of national economy" / Institute of agrarian economics. Kyiv, 40 p. [in Ukrainian].
Competitive rhombus by M. Porter, available at: http:/macro-economic.ru/content/31/18
Denysenko, M. P. (2016) The main provisions of the formation of investment and innovation strategy of the enterprise. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 22, pp. 17-20 [in Ukrainian].
Kisil, M. I. (2003) Investment attractiveness. Finansovyj slovnyk-dovidnyk; in M. Ya. Demyanenko (ed.). Kyiv: IAE UAAN, pp. 204-205 [in Ukrainian].
Gross regional product in 2017: statistical yearbook (2019) Kyiv: Derzh. sluzhba statystyky Ukrayiny [in Ukrainian].
Regional development of Cherkasy region: statistical yearbook (2019) Cherkasy: Derz. sluzhba statystyky Ukrayiny [in Ukrainian].
The official website of the Ministry of regional development, construction and housing and communal services of Ukraine (2019) «Monitoring of socio-economic development of regions for 2017», available at: http://www.minregion.gov.ua (Accessed 10 April 2019).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олег Михайлович Одінцов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).