ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ СМАРТ – ТЕХНОЛОГІЙ В АПК
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.55.2019.187528Ключові слова:
продовольча безпека, агропромисловий комплекс, інтегральний показник продовольчої безпеки регіону, смарт – спеціалізація, смарт – технологіїАнотація
В статті аргументується актуальність проблеми активізації процесу впровадження смарт – технологій в агропромисловий комплекс Україні на регіональному рівні. Основною метою проведеного дослідження є обґрунтування тезису про те, що формування стратегії розвитку, в тому числі АПК, на засадах смарт – спеціалізації, є не лише сучасним прогресивним джерелом конкурентних переваг високого порядку для підприємств АПК регіону, а й інструментом, імпульсом підвищення рівня продовольчої безпеки.
Вивчено аналітику досліджень продовольчої безпеки країн Європи за останні роки, інтерпретовано результати та визначено роль впровадження концепції смарт – спеціалізації в розвитку цих країн. Авторами статті запропоновано власну систему показників для визначення рівнів впливу регіонів України на формування продовольчої безпеки країни, розроблену у відповідності до методології Global Food Security Index (GFSI).
Досліджено закордонний досвід впровадження смарт – технологій в агропромисловий комплекс регіонів, визначено основні орієнтири та можливості перенесення результатів вивченого досвіду на регіони України з урахуванням особливостей чинного законодавства України та проблем і перспектив розвитку підприємницьких структур АПК. В статті також наведено основні тренди розвитку сільського господарства на основі концепції цифровізації, як одного із визначальних факторів продовольчої безпеки.
Сучасний АПК вимагає стрімких змін у відповідність до розвитку інформаційних, комунікаційних, інноваційних технологій. Тож, стимулювання смарт – спеціалізації є одним із пріоритетів регіональної економічної політики, нагальним питанням сьогодення і, безумовно вимогою ЄС в рамках Угоди між Україною та ЄС, а також одним із найпотужніших активаторів, здатних розблокувати регіональний потенціал для структурних і технологічних змін в агропродовольчій сфері та агропромислової модернізації на інноваційній основі.
Посилання
Ministry of economic development and trade of Ukraine. Sustainable Development Goals: Ukraine. National baseline report - 2017. (2017), 168 p., available at: http://www.un.org.ua/images/SDGs_NationalReportEN_Web.pdf
Official site «The Economist. Intelligence Unit». Global Food Security Index. Available at: https://foodsecurityindex.eiu.com/
Sabluk D.T., Kaletnik G.M., Kvasha S.M., Vlasov V.I., Lisak M.A. (2011), “The National Doctrine of Food Security in Ukraine”, Economics of AIC, No 8, pp. 3-12.
Cavicchi A. and K. Ciampi Stancova, (2016), “Food and gastronomy as elements of regional innovation strategies. European Commission”, Joint Research Centre, Institute for Prospective Technological Studies, Spain.- 41 p.
Szwacka, J., & Miara, A. (2017), “The role of smart specialization in improving the competitiveness of the food sector in Poland”, Journal of advances in agriculture, No 7(1), pp. 997-1001. Available at: https://doi.org/10.24297/jaa.v7i1.5701
Capello R., Kroll H. (2016), “From theory to practice in smart specialization strategy: Emerging limits and possible future trajectories”, European Planning Studies. Vol. 24, No 8, pp.1393–1406.
Ciampi Stancova, K. and A. Cavicchi, (2019), “Smart Specialisation and the Agri-food system: a European perspective”, Book Subtitle, p.90. Available at: https://www.palgrave.com/gp/book/9783319914992
European Commission. SMART specialisation platform. Available at: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/home
Prathibha S. R., Anupama Hongal, Jyothi M. P. (2017), “IOT Based Monitoring System in Smart Agriculture”, International Conference on Recent Advances in Electronics and Communication Technology (ICRAECT), 16-17 March 2017, Bangalore, India. Available at: https://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/8081906
Achim Walter, Robert Finger, Robert Huber, and Nina Buchmann (2017), “Smart farming is key to developing sustainable agriculture”, Proceedings of the National Academy of Sciences, June 13, 2017, Vol. 114 (24), pp. 6148-6150, available at: https://www.pnas.org/content/pnas/114/24/6148.full.pdf
Hemlata Channe, Sukhesh Kothari, Dipali Kadam (2015), “Multidisciplinary Model for Smart Agriculture using Internet-of-Things (IoT), Sensors, Cloud-Computing, Mobile-Computing & Big-Data Analysis”, JCTA, May-June 2015, pp. 374-382, available at: https://pdfs.semanticscholar.org/e914/d431520f4cb60b9d80b123f7d43782c1aba8.pdf
Patil K. A., Kale N. R. (2016), “A model for smart agriculture using IoT”, International Conference on Global Trends in Signal Processing, Information Computing and Communication (ICGTSPICC), 22-24 Dec. 2016, Jalgaon, India, available at: https://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/7955360
Global Food & Agriculture Investment Outlook Investing profitably whilst fostering a better agriculture A 360° overview of the investment landscape across the asset class, with an up-to-date analysis of the major asset strategies, and a special section on the South American opportunities. – Issue 8. January 2018. Available at: https://www.valoral.com/wp-content/uploads/2018-Global-Food-Agriculture-Investment-Outlook-Valoral-Advisors.pdf
Information - analytical portal of AIC of Ukraine. Agreement between the Government of Ukraine and the Government of the State of Israel on cooperation in the field of agriculture. Available at: minagro.gov.ua
Israeli innovation news NoCamels. Available at: nocamels.com
Smart technologies in agromanagement. Available at: https://agrokebety.com/smart-tehnologii-v-agro-menedgmente
Kolomytseva O., Bokovnya A., Shevchenko N. (2018), “Development of organic food market with the use of ecological marketing tools”, Proceedings of the 2st International Conference Contemporary Issues in «Theory and Practice of Management»(Czestochowa, Poland, April 19-20, 2018), Czestochowa, pp. 282-289.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олена Віталіївна Коломицева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).