АНАЛІЗ ВНЕСКУ Дж. КЕЙНСА У РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Анотація

У статті надається характеристика навчального і наукового університетського середовища, в якому формувався талант Кейнса, а також Блумсберійського гуртка інтелектуалів, в якому Кейнс займав помітне місце. На прикладі ранніх робіт Кейнса 1910-х рр. розглянуто формування специфічного підходу Кейнса до економічних проблем, що об’єднує аналіз реальних проблем, теорію та формулювання практичних пропозицій. У статті доводиться, що кейнсіанство є дійсним двигуном сучасної економіки. Переломним моментом у наукових досягненнях Кейнса стали Перша світова війна, а також ряд серйозних потрясінь після неї, і Велика депресія була найважливішою ланкою в цьому ланцюзі. Революційні ідеї Кейнса, звичайно, були відповіддю на неї, на ті труднощі, з якими зіткнулося британське суспільство після Першої світової війни. Американський досвід боротьби з Великою депресією зацікавив Кейнса. Його економічна концепція надала реформам Рузвельта друге дихання і була із захопленням прийнята у США. Згідно з Кейнсом гроші – не просто вуаль над угодами, а джерело енергії, що змушує працювати ринкову економіку. Відносини між людьми і товарами, що виражаються в грошовій формі, набувають самостійного існування і значення, яке в умовах змішаної економіки вже не можна ігнорувати, як це робили економісти-класики. Відсоткова ставка в теорії Кейнса є змінною, що пов’язує кількість грошей в обігу зі складною структурою попиту на гроші. Відсоток – це ціна відмови від ліквідності. Компоненти попиту на гроші розрізняються за своєю «чутливістю» до норми відсотка, а саме: трансакційний мотив не залежить від процентної ставки, тоді як спекулятивний мотив залежить, мотив обережності ж в одних випадках залежить, в інших – ні. Головним теоретичним інструментом Кейнса став макроекономічний аналіз. Теорії, що існували в XIX – на початку XX ст., були головним чином мікроекономічними. Вони досліджували діяльність і поведінку індивідуальних суб’єктів і оперували лише кількістю, що входить в їх сферу. Вихідною основою теорії Кейнса стало переконання, що вирішення найважливіших економічних проблем лежить не на стороні пропозиції ресурсів, а на стороні попиту, що забезпечує реалізацію цих ресурсів, так званого ефективного попиту (суми споживчих витрат та інвестицій). Основну увагу Кейнс приділив аналізу факторів, що визначають динаміку особистого споживання та інвестицій. Він розробив методи і апарат, за допомогою якого концептуальне бачення економіки перетворюється на конкретні уявлення економічної теорії. Пройшовши тривалий шлях, показаний у його роботах («Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»), Кейнс виробив своє бачення економічних і суспільних явищ як аналітично функціональний аналіз, а також остаточно зруйнував логічну спроможність віри людей у здатність вільної ринкової економіки автоматично підтримувати повну зайнятість, визначив можливості впливу регулювання грошового обігу на ціни, експорт, імпорт, виробничий процес і зайнятість населення. Незважаючи на критику його теоретичних доказів, навіть його опоненти погодилися, що ідеї Кейнса здобули підтвердження на практиці. Наприкінці статті наводяться оцінки досліджень Кейнса авторами і вченими з різними поглядами.