ОРЕНДА ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ СЕГМЕНТ РИНКУ ЖИТЛОВОЇ НЕРУХОМОСТІ: ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Анотація

У статті розглянуто проблеми становлення та розвитку сегменту орендованого житла в зарубіжних країнах. Розглянуто вплив зміни поколінь споживачів, зокрема прихід «міленіалів», на ринок житлової нерухомості, які мають інші формати споживчої поведінки, інший стиль життя, підхід до планування структури та напрямків споживчих витрат, інші плани на майбутнє. Відзначено, що практично у всіх країнах діють закони, які захищають права орендарів житла, а ефективна судова система гарантує захист прав орендодавців.

Зазначено, що оскільки у найближчі роки очікується істотне зростання ринку довгострокової оренди житла, то регіони України повинні звернути увагу на цей сегмент при розробці своїх стратегій розвитку та регіональних житлових програм, а забудовники – поправити концепції регіональної експансії.

Проаналізовано досвід зарубіжних країн та їх регіонів в регулюванні сегменту орендованого житла. Зроблено висновок, що ринок оренди житла США має досить багато регіональних особливостей та регулюється урядом кожного штату. В Канаді основними власниками житла, призначеного для здачі в оренду, традиційно виступають кооперативи, які мають певні податкові пільги, субсидії та дотації стосовно оренди соціального житла. Докладно висвітлено досвід Німеччини, де система оренди житла побудована таким чином, що на федеральному рівні закріплюються базові права орендаря, всі проблеми локального контролю вирішуються асоціаціями орендодавців безпосередньо в регіонах. Звернуто увагу на особливості регулювання ринку орендованого житла у Франції, Іспанії, Великобританії, Японії.

На основі аналіз міжнародного досвіду зроблено висновок, що в більшості країн законодавством регулюються організаційно-правові аспекти орендних відносин, на законодавчому рівні також закріплені мінімальні стандарти і якісні характеристики орендного житла, які найчастіше входять в зону відповідальності влади регіонів, вимоги до них можуть відрізнятися залежно від штату, провінції або землі.

Наголошено, що існує об’єктивна необхідність регулювання розвитку ринку житлової нерухомості, у тому числі в сегменті оренди, на національному, регіональному та локальному рівні. Відзначено, що зміна поколінь, демонстрація молоддю самостійності, громадянські шлюби, бажання молодят жити окремо від батьків вимагають від органів місцевого самоврядування України звернути увагу на цей сегмент у напрямі розробки «Регіональних стандартів довгострокової оренди», які дозволять врегулювати відносини, розділити відповідальність, обов’язки та права, узгодити інтереси орендаря та орендодавця.