ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ І АБСОРБТИВНА ЗДАТНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ У ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ЕКОСИСТЕМАХ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.62.2021.241798Ключові слова:
абсорбтивна здатність, інноваційний потенціал, інтелектуальний капітал, людський капітал, університет, підприємницька екосистема, обмін знаннямиАнотація
Статтю присвячено проблемі розвитку методів і засобів менеджменту обміну знаннями між університетами та інноваційними фірмами у підприємницьких екосистемах. Показано, що на сучасному етапі розвитку соціально-економічних систем суттєва увага приділяється трансформація університетів у напрямку більш тісної співпраці з інноваційним підприємництвом. Розглянуто концепцію абсорбтивної здатності осіб і організацій, поняття інноваційного потенціалу, інтелектуального капіталу, людського капіталу та взаємозв'язки між ними. Показано, що корисність концепції абсорбтивної здатності у тому, що вона сприяє формуванню методів та засобів зростання ефективності обміну знаннями у підприємницьких екосистемах за участю університетів. Обґрунтовано, що університет має більш складний спектр абсорбтивних здатностей працівників, ніж організації із строго домінуючим видом діяльності та галуззю використовуваних знань. Доведено, що абсорбтивну здатність осіб в університетах слід розглядати у вимірах викладацької, дослідницької та розробницької діяльності, навчання та започаткування інноваційного підприємництва, а також враховувати різноманіття галузей і типів використовуваних знань. Оригінальним є наше доповнення концепції абсорбцтивної здатності тезою щодо обмеженості когнітивних комунікацій між особами, які мають різні пізнавальні орієнтації, мають справу із різними типами знань та здійснюють суттєво різну діяльність, що пов'язувалось у наших роботах із когнітивними розривами. Феномени, що їх спричиняють, виступають важливим фактором проблематичності когнітивного обміну вчених університету із підприємнцями. Виходячи із широкого спектру пізнання, діяльності та абсорбтивних здатностей осіб і спільнот в університеті, запропоновано розмежовувати заходи забезпечення і стимулювання освітньої, дослідницької та інноваційної підприємницької діяльності задля їх адекватної підтримки.
Посилання
On Higher Education: Law of Ukraine № 1556-VII, edition of 01.09.2021. [Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrayiny № 848-VIII, redaktsiya vid 01.09.2021.]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (Retrieved: 02.09.2021). [in Ukrainian].
UIS stat. UNESCO statistics. URL: http://data.uis.unesco.org/ (Retrieved: 20.03.2021).
Weber, L. E., van der Zwaan, B. (eds.). (2020). The University at the Crossroads to a Sustainable Future, published by the Glion Colloquium, no. 12, Geneva, Switzerland, 284 p.
Mesot, J. (2020). Traditional universities: challenges and opportunities. In Weber, L. E., van der Zwaan, B. (eds.). The University at the Crossroads to a Sustainable Future, published by the Glion Colloquium, no. 12, Geneva, Switzerland, pp. 191-202.
Schenker-Wicki, A. (2020). Science systems under pressure: The entrepreneurial must of traditional universities in the 21st century. In Weber, L. E., van der Zwaan, B. (eds.). The University at the Crossroads to a Sustainable Future, published by the Glion Colloquium, no. 12, Geneva, Switzerland, pp. 91-100.
O’Reilly, N. M. & Robbins, P. (2018): Dynamic capabilities and the entrepreneurial university: a perspective on the knowledge transfer capabilities of universities. Journal of Small Business & Entrepreneurship, vol. 31, no. 3, pp. 1-21.
National Report on the State and Prospects of Education Development in Ukraine [Natsionalʹna dopovidʹ pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukrayini]. NAESU. Kremen, V. G. (ed). (2016). Kyiv: Pedahohichna dumka, 336 p. [in Ukrainian].
Lugovyi, V.I., Slyusarenko, O.M., Talanova, Zh.V. (2019). Realization of research and innovation capacities of universities as an integral component in their activities [Realizatsiya doslidnytsʹko-innovatsiynoho potentsialu universytetiv yak nevidʺyemnoho skladnyka yikh diyalʹnosti]. Science and Science of Science, vol. 3(105), pp. 26-45. [in Ukrainian].
Slyusarenko, O.M. (2015). Development of the highest university potential in the conditions of globalization: monograph [Rozvytok nayvyshchoho universytet·sʹkoho potentsialu v umovakh hlobalizatsiyi: monohrafiya]. Kyiv: Priorytety. 384 p. [in Ukrainian].
Mubaric, M., S., Bontis, N., Mubaric, M., Mahmood, T. (2021). Intellectual capital and supply chain resilience. Journal of Intellectual Capital, vol. 21, no. 6, pp. 1-26.
Cohen, W.M., Levinthal, D.A. (1990), Absorptive capacity: a new perspective on learning and innovation. Administrative Science Quarterly, vol. 35, no. 1, pp. 128-152.
Zahra, S.A., George, G. (2002). Absorptive capacity: a review, reconceptualization, and extension. The Academy of Management Review, vol. 27, no. 2, pp. 185-203.
Ahmed, S. S., Guozhu, J., Mubarik, S., Khan, M., Khan, E. (2019). Intellectual capital and business performance: the role of dimensions of absorptive capacity. Journal of Intellectual Capital, vol. 21, no. 1, pp. 23-39.
Pradana, M., Pérez-Luño, A., Fuentes-Blasco, M. (2020). Innovation as the key to gain performance from absorptive capacity and human capital. Technology Analysis & Strategic Management, vol. 32, no. 7, pp. 822-834.
Najafi-Tavani, S., Najafi-Tavani, Z., Naudé, P., Oghazi, P., Zeynaloo, E. (2018). How collaborative innovation networks affect new product performance: Product innovation capability, process innovation capability, and absorptive capacity. Industrial Marketing Management, vol. 73, pp. 193-205.
Garner, C., Ternouth, P. (2011). Absorptive capacity and innovation in the triple helix model. International Journal of Knowledge-Based Development, vol. 2, no. 4, pp. 357–371.
Pugh, R., Lamine, W., Jack, J., Hamilton, E. (2018). The entrepreneurial university and the region: what role for entrepreneurship departments? European Planning Studies, vol. 26, no. 9, pp. 1835-1855.
Oliveira, M., Curado, C., Balle, A.R. Kianto, A. (2020). Knowledge sharing, intellectual capital and organizational results in SMES: are they related? Journal of Intellectual Capital, vol. 21, no. 6, pp. 893–911.
Cassol, A., Gonçalo, C. R., & Ruas, R. L. (2016). Redefining the relationship between intellectual capital and innovation: The mediating role of absorptive capacity. Brazilian Administration Review, vol. 13, no. 4, e150067.
Bratianu, C., Orzea, I. (2013). The entropic intellectual capital model. Knowledge Management Research & Practice, vol. 11, no. 2, pp. 133-141.
Brătianu, C. (2009). The intellectual capital of universities. In Cohut, L. P. and Zmole, E. (eds). The Annals of the University of Oradea, Oreda, Rumania, pp. 63-70..
Secundo, G., Perez, S-E., Martinaitis, Z., Leitner, K-H. (2015). An intellectual capital maturity model (ICMM) to improve strategic management in European universities. Journal of Intellectual Capital, vol. 16, iss. 2, pp. 419–442.
Fosfuri, A., Tribó, J. A. (2008). Exploring the antecedents of potential absorptive capacity and its impact on innovation performance. Omega, vol. 36, no. 2, pp. 173–87.
Nazarpoori, A.H. (2017). Survey the effects of intellectual capital and absorptive capacity on innovation capability. International Journal of Innovation Management, vol. 21, no. 3, pp. 1-19.
Shulman, L. S. (1987). Knowledge and teaching: Foundations of the new reform. Harvard Educational Review, vol. 57, no. 1, pp. 1-22.
Porev, S. M. (2020). Effectiveness and untapped opportunities of university science in Ukraine [Rezulʹtatyvnistʹ ta nevykorystani mozhlyvosti universytetsʹkoyi nauky v Ukrayini]. Svitohlyad, vol. 15, no. 3, pp. 3-10. [in Ukrainian].
Etzkowitz, H. (2002). MIT and the rise of entrepreneurial science. London and New York: Routledge.
Porev, S.М., Kolomytseva, O. V. (2020). Challenges of knowledge exchange management for university scientists in an entrepreneurial ecosystem [Vyklyky menedzhmentu obminu znannyamy dlya vchenykh universytetu u pidpryyemnytsʹkiy ekosystem], Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 59, рр. 5–16. [in Ukrainian].
Etzkowitz, H. (2003). Research groups as "quasi-firms": The invention of the entrepreneurial university. Research Policy, vol. 32, no. 1, pp. 109-121.
Brown, R. (2016). Mission impossible? Entrepreneurial universities and peripheral regional innovation systems. Industry and Innovation, vol. 23, no 2, pp. 189–205.
Keynes, K. M. (1938). Letter of 4 July 1938 to R. F. Harrod, reprinted in The collected writings of John Maynard Keynes, 14 (1973), D. Moggridge (ed.), Macmillan, London.
Hayek, F. A. (1945). The use of knowledge in society. American Economic Review, vol. 35, no. 4, pp. 519-530.
HEFCE. (2015). Research Excellence Framework 2014: Manager’s report. 121 p.
Gunn, A. (2018). Metrics and methodologies for measuring teaching quality in higher education: developing the Teaching Excellence Framework (TEF). Educational Review, vol. 70, no. 2, pp. 129-148
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
