КЛАСТЕРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ЦІЛЬОВІ ІНТЕРЕСИ РЕГІОНІВ ТА РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Анотація

У статті здійснено теоретико-методичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання актуальної наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні  практичних рекомендацій щодо формування та розвитку наукового напряму кластерної економіки та розширення використання сучасних положень екологічного менеджменту. Наведено та систематизовано низку літературних джерел  та характеристик процесу розвитку наукової думки щодо формування сучасної системи знань кластерної економіки та кластерної політики, екологічного менеджменту та циркулярної економіки. Обґрунтовано кластерну економіку, її теоретичне та методологічне наповнення  як системного знання та відображення в новітніх узагальнених положеннях – соціального та екологічного менеджменту.

Обґрунтовано авторське бачення сучасних  тенденції економічного прогресу, що формують новітнє бачення економічних, екологічних, соціальних інтересів  як інтегрованого прояву,  поєднання соціальної, економічної та культурної сфер  людства. Наведено та обґрунтовано тезу потреби та актуальності  залученням трансдисциплінарних знань і методів регулювання процесів регіонального відтворення;  інтеграція та диференціація знань менеджменту; антропогенного безпекового розвитку людини; системної соціалізація на платформі кластерної та циркулярної економік. Доведено, що інтеграція як інструмент поєднання системи сучасних знань менеджменту та економіки формує потенціал суспільства й спрямовує вектори руху господарської діяльності до стандартів довіри та соціалізації.

Розглянуто та системно проаналізовано знання менеджменту  в питаннях формування кластерної економіки України на основі системної інтеграції   та балансу національних інтересів з рекомендаціями щодо подальшого дослідження існуючої специфіки  суспільного прогресу, управління знаннями та практики удосконалення дієвості заходів влади та бізнесу.

Обґрунтовано та наведено авторське бачення класифікація інтересів у стимулюванні кластероутворення підприємств та заходах регіональної кластерної політики на платформах дії принципів – довіри, наукоємності заходів, цільового інформаційного забезпечення, відповідності євроінтеграційним цінностям.

Отримані висновки та рекомендації щодо регіональної кластерної політики підтверджують перспективність руху регіонів України до найпрогресивніших форм екологічного менеджменту  із залученням регіональних, галузевих кластерних проєктів і програм ЄС. Конкретизовано дієвість і фундаментальні вектори регіональної політики ЄС, спрямовані на побудову нової моделі кластерної економіки на засадах довіри та балансу інтересів суб’єктів господарювання, влади і населення.