КОРПОРАТИВІЗМ В 1920-1930-х рр. В ПОЛІТИЦІ ТА ЕКОНОМІЦІ В МІЖНАРОДНОМУ КОНТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.62.2021.241893Ключові слова:
економіка, корпоративізм, нові принципи економічної наукиАнотація
На основі аналізу основних аспектів розвитку корпоративізму, економічної та політичної теорії, досліджено застосування економічної практики з метою використання її в розбудові економіки країни. Варто звернути увагу, що на сьогоднішній день мало досліджень з цієї проблематики, а поодинокі дослідження не повною мірою відображають вплив корпоративізму на історію Італії, Іспанії, Португалії і світі.
У 2021 р. було 130 років відколи з’явився корпоративізм. На часі розгляд основних етапів його становлення як одного з найбільших економічних вчень XX ст., його вплив на сучасну економічну науку. У сучасний період розвитку світової економіки, багатий новими факторами нестабільності, інтелектуальна спадщина корпоративізму дозволяє дослідникам застосовувати його характеристики для осмислення кризових явищ в економіці. У статті доводиться, що корпоративізм може стати двигуном сучасної економіки, оскільки створює баланс між робочим класом та підприємцями. В статті наводяться оцінки досліджень корпоративізму авторами і вченими з різними поглядами. Реалізовані корпоративістські ідеї привели до появи нових інститутів згідно з погодженням інтересів, які координували дії економічних агентів, сприяли вирішенню конфліктів, регулювали внутрішні корпоративні відносини, забезпечували монопольні умови професійної діяльності. Сформована модель корпоративізму не припускала автономії корпорацій. Вона призвела лише до деякого тимчасового посилення держави в економічному і суспільно-політичному житті. Держава зберігала за собою управління, контроль за корпораціями, перетворивши їх в бюрократичні структури. Досвід створення «корпоративних» держав в ряді європейських країн був далекий від реальних корпоративних ідей. Авторитарні режими були не готові до того, щоб створити дійсно корпоративні структури. Недостатня ефективність створених корпорацій полягала в тому, що нова влада не зважилася на проведення радикальних перетворень, наприклад встановлення дієвого державного контролю над ними.
Посилання
Lopuhov, B. R. (1977). History of the fascist regime in Italy. Moscow: Nauka [in Russian].
Filatov, G. S. (1973). The collapse of Italian fascism. Moscow: Nauka [in USSR].
Slobodskoj, S. M. (1946). Italian fascism and its collapse. Moscow: Gospolitizdat [in USSR].
Sillaba, S. (1935). Trade union policy of Italian fascism. Moscow: Profizdat [in USSR].
Salmin, A. M. (1984). Neocorporatism in the states of the West. Scientific and analytical review. Academy of Sciences of the USSR. Institute for Scientific Information. Moscow: Nauka [in USSR].
Visker, Dzh. B. (1984). Italian fascism: experience of interpretation [Electronic resource]. URL: http://basiliobasilid.livejournal.com/4185.htm [in Ukrainian].
Belousov, L. S. (2012). Corporatism and legal regulation of labor conflicts in Italy 1920-1930 s. Ot antichnosti do sovremennosti. Sbornik statej - From antiquity to modern times. Digest of articles, №1, 60-66. [in Russian].
Antonov, M. (2008). The historical mission of Benito Mussolini. [Electronic resource]. URL: http://m-antonov.chat.com/from_to/index.htm [in Ukrainian].
Ustryalov, N. V. (1999). Italian fascism. Moscow: Vuzovskaya kniga [in Russian].
Skazkin, S.D. (1971). History of Italy. T. 3. Moscow: Nauka [in USSR].
Kublickij, F. A. (1957). Constitutions of the bourgeois states of Europe. T. 1. Moscow: Inostrannaya literatura [in USSR].
Slobodskoj, S. M. (1928). Social essence of fascism. Moscow: Gosizdat [in USSR].
Completion of the construction of the "corporate state" [Electronic resource]. URL: http://www.katyn-books.com/library/istoriya-fashizma-v-zapadnoy-evrope11.htm [in Ukrainian].
Higgs, R. (2009). Crises and quasi-corporate policy in the history of the United States [Electronic resource]. URL: http://www.inliberty.com>library/study/276/ [in Ukrainian].
Kaplanov, R. M. (1992). Portugal after the Second World War. 1945-1974. Moscow: Nauka [in Russian].
A special case of Portugal. Antonio de Oliveira Salazar (2006). [Electronic resource]. URL: http://www.schwarz-front.com/salazar_1.htm [in Ukrainian].
Hazanov, A. M. (2009). Salazar: 40 years of dictatorship in Portugal. Novaya i novejshaya istoriya - New and modern history, 3, 129-146. [in Russian].
Drabkin, A. S. (1996). Totalitarianism in Europe of the twentieth century. From the history of ideologies, movements, regimes and their overcoming. Moscow: Pamyatniki istoricheskoj mysl [in Russian].
Pozharskaya, S.P. (2007). Francisco Franco and his time. Moscow: VD «OLMA Media Grupp» [in Russian].
Volkov, L. B. (1965). Francoist Spain - a fascist dictatorship. Sovetskoe gosudarstvo i pravo - Soviet state and law, 2, 130-137. [in USSR].
Krelenko, D. M. (2002). Francisco Franco: the path to power. Saratov: Saratovskij universitet [in Russian].
Shapkin, I.M. (2016). Theoretical and methodological origins of the theory of corporativism. Gumanitarnye nauki. Vestnik Finansovogo universiteta - Humanities. Financial University Bulletin, 3 (23), 1-11. [in Ukrainian].
Sablukova, E.V. (2009). Genesis and conceptualization of the idea of corporate culture in Italy in the first half of the twentieth century. Vestnik Bashkirskogo universiteta - Bulletin of the Bashkir University, 14 (3), 902-905. [in Bashkirian].
Pospelovskij, D.V. (1991). Totalitarianism and religion. Moscow: Biblejsko-Bogoslovskij institut sv. apostola Andreya. [in USSR].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
