МОДЕЛЮВАННЯ ЕВОЛЮЦІЇ АГРЕСИВНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ: ГЕОМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.64.2022.255968Ключові слова:
російська агресія проти України, воєнна економіка, тоталітарне суспільство, націоналізація, розподіл доходів, виробнича функція, економічний потенціал, чистий експорт, високі технологіїАнотація
Стаття присвячена методології моделювання еволюції агресивного тоталітарного режиму. Методологія базується на макроекономічних функціях та їх геометричному відображенні. У статті побудовано та проаналізовано декілька моделей, як-от соціально-політична, військово-економічна та соціально-економічна еволюція тоталітарного суспільства; еволюція трудового потенціалу; чистий експорт товарів і виробничі потужності країни зі змінним рівнем націоналізації економіки; зміна економічного потенціалу під час війни між великою тоталітарною країною та малою демократичною країною.
Сучасний тоталітарний режим (подібний до попереднього) заснований на націоналізації економіки та маніпуляціях інформацією. Націоналізація зараз не тотальна, але засоби маніпуляції значно покращилися. Автори припускають, що зменшення репресій у тоталітарній країні не є ознакою її лібералізації. Економічне зростання призводить до зубожіння населення, а економічні кризи – до його дискваліфікації в квазіринкових умовах. Разом вони зміцнюють соціальну базу режиму. Високі ціни на низькотехнологічні товари підвищують рівень націоналізації економіки, а отже, зменшують виробничий потенціал країни. Спеціалізація на низькотехнологічному експорті ставить його в «пастку націоналізації», де позитивний торговий баланс стає неможливим навіть при нижчих рівнях державного регулювання. Погіршення глобальних умов торгівлі низькотехнологічними товарами створює ситуацію невизначеності, коли рівень націоналізації може як знижуватися, так і зростати. Перевищення максимально допустимих втрат над мінімально можливими втратами великої тоталітарної країни стає «спусковим гачком» для відкритої агресії. Особливістю зіткнення між ними є фундаментальна асиметрія на кшталт втрат для військово-економічного потенціалу великої тоталітарної країни і маленької демократичної країни.
Посилання
Auray, S., Eyquem, А. (2017) Episodes of war and peace in an estimated open economy model. HAL-SHS (Sciences de l’Homme et de la Société), halshs-01467219, vers.1. https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-01467219/document
Balcaen, P., Du Bois, C., Buts, C. (2022) A game-theoretic analysis of hybrid threats. Defence and Peace Economics, vol. 33, iss. 1, pp. 26 – 41. https://doi.org/10.1080/10242694.2021.1875289
Batchelor, P., Dunne, J. P., Saal, D. S. (2000) Military spending and economic growth in South Africa. Defence and Peace Economics, vol. 11, iss. 4, pp. 553 –571. https://doi.org/10.1080/10430710008404966
Bellais, R. (2013) Technology and the defense industry: real threats, bad habits, or new (market) opportunities? Journal of Innovation Economics & Management, vol. 12, no. 2, pp. 59 – 78.
https://doi.org/10.3917/jie.012.0059
Bluszc, J., Valente, M. (2022) The economic costs of hybrid wars: the case of Ukraine. Defence and Peace Economics, vol. 33, iss. 1, pp. 1– 25. https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1791616
Caverley, J. D. The economics of war and peace. The Oxford Handbook of International Security. 2018. https://www.jonathancaverley.com/uploads/2/9/7/2/29726853/caverley_-_2018_-_the_economics_of_war_and_peace.pdf
Chin, W. (2019) Technology, war and the state: past, present and future. International Affairs, vol. 95, iss. 4, pp. 765 –783. https://doi.org/10.1093/ia/iiz106
Çolak, O., Özkaya, M.H. (2021) The nexus between external debts and military expenditures for the selected transition economies: a panel threshold regression approach. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 7, pp. 882 – 898. https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1736779
Dunne, P., Nikolaidou, E., Roux, A. (2000) Defence spending and economic growth in South Africa: a supply and demand model. Defence and Peace Economics, vol. 11, iss. 4, pp. 573 – 585.
https://doi.org/10.1080/10430710008404967
Dunne, J. P., Sköns, E. (2021) New technology and the U.S. military industrial complex. The economics of peace and security journal, vol. 16, no 2. http://dx.doi.org/10.15355/epsj.16.2.5
Economou, E., Kyriazis, N. (2022) Spillovers between Russia’s and Turkey’s geopolitical risk during the 2000–2021 Putin administration. Peace Economics, Peace Science and Public Policy, vol. 28, iss. 1, pp. 29 – 50. https://doi.org/10.1515/peps-2021-0021
Elveren, A. Y. (2022) Military spending and profit rate: a circuit of capital model with a military sector. Defence and Peace Economics, vol. 33, iss. 1, pp. 59 –76.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1832394
Elveren, A. Y., Taşıran, A. (2021) Soft modelling of military expenditure, income inequality, and profit rate, 1988–2008. Peace Economics, Peace Science and Public Policy, vol. 27, iss. 3, pp. 405 – 430.
https://doi.org/10.1515/peps-2020-0013
Elveren, A. Y., Hsu, S. (2018) The effect of military expenditure on profit rates. World Journal of Applied Economics, vol.4, no. 2, pp.75 – 94. https://doi.org/10.22440/wjae.4.2.2
Farzanegan, M. R. (2022) The economic cost of the Islamic revolution and war for Iran: synthetic counterfactual evidence. Defence and Peace Economics. Vol. 33. Iss. 2. Pp. 129 – 149.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1825314
Ghazalian, P. L., Hammoud, M. (2021) The peace level of nations: an empirical investigation into the determining factors. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 5, pp. 509 – 532.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1743957
Goldman, Е.О., Blanken, L. J. The economic foundations of military power. Working paper of Ridgway Working Group on the Political Economy of International Security. 2006. 22 P.
https://www.files.ethz.ch/isn/21806/GoldmanBlanken.pdf
Jorgenson, D. W., Mun S.Ho, Samuels, J. D. (2016) The impact of information technology on postwar US economic growth. Telecommunications Policy, vol.40, iss. 5, pp. 398 – 411.
https://doi.org/10.1016/j.telpol.2015.03.001
Kapshuk, Y. (2021) Сonceptual ambiguity in coding the categories of the peace agreement and peace process. Peace Economics, Peace Science and Public Policy, vol. 27, iss. 1, pp. 3 – 27.
https://doi.org/10.1515/peps-2020-0003
Khan, K., Chi-Wei Su, Rizvi, S. K. A. (2022) Guns and blood: a review of geopolitical risk and defence expenditures. Defence and Peace Economics, vol. 33, iss. 1, pp. 42 – 58.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1802836
Khan, L., Arif, I., Waqar, S. (2021) The impact of military expenditure on external debt: the case of 35 arms importing countries. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 5, pp. 588 – 599.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.172323
Lamping, W. What we can learn about Russian strategy from Ivan III. Foreign Policy Research Institute. March, 2022. https://www.fpri.org/article/2022/03/what-we-can-learn-about-russian-strategy-from-ivan-iii/
Lim, D. (2019) The US, China and «Technology War». Global Asia, vol.14, no.1.
https://globalasia.org/v14no1/cover/the-us-china-and-technology-war_darren-lim
Nelson, P. (2021) The indivisible hand of peace? Consumption opportunities and civil war. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 5, pp. 533 – 549. https://doi.org/10.1080/10242694.2019.1703441
Novta, N., Pugacheva, E. (2021) The macroeconomic costs of conflict. Journal of Macroeconomics, vol. 68, art. 103286. https://doi.org/10.1016/j.jmacro.2021.103286
Pempetzoglou, M. (2021) A literature survey on defence expenditures – external debt nexus. Peace Economics, Peace Science and Public Policy, vol. 27, iss. 1, pp. 119 – 141. https://doi.org/10.1515/peps-2019-0049
Pettinger, T. (2022) Economic impact of war. Economics Help.org. 24 February 2022.
https://www.economicshelp.org/blog/2180/economics/economic-impact-of-war/
Riebe, T., Schmid, S., Reuter, C. (2021) Measuring spillover effects from defence to civilian sectors – a quantitative approach using Linkedin. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 7, pp. 773 – 785.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1755787
Roland A. War and technology. Foreign Policy Research Institute. February, 2009. https://www.fpri.org/article/2009/02/war-and-technology/
Ruttan, V. W. Is war necessary for economic growth?: military procurement and technology development. 1st edition. Oxford University Press, 2006. 232 p.
Saba, C. S. (2021) Convergence or divergence patterns in global defence spending: further evidence from a nonlinear single-factor model. Peace Economics, Peace Science and Public Policy, vol. 27, iss. 1, pp. 51 – 90. https://doi.org/10.1515/peps-2020-0012
Yalta, A.T., Tüzün, F. (2021) Time-varying determinants of US demand for defence spending in the post-cold war era. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 7, pp. 829 – 846.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1725856
Yang Xiaoxin, Chen Bo. (2021) Defense burden and the effect of others: from neighbours to allies. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 8, pp. 927 – 940.
https://doi.org/10.1080/10242694.2020.1789334
Yi-Chung Hsu, Chien-Chiang Lee. (2012) The impact of military technology transfer on economic growth: International evidence. Applied Economics, vol. 44, iss.19, pp. 2437 – 2449.
https://doi.org/10.1080/00036846.2011.564152
Zervos, V. (2021) Strategic microeconomic considerations of macroeconomic analysis: fiscal, trade and security impacts of aerospace and defence. Defence and Peace Economics, vol. 32, iss. 5, pp. 621 – 634. https://doi.org/10.1080/10242694.2019.1641933
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
