МЕТОДИКИ МАРКЕТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.66.2022.268542Ключові слова:
маркетингова оцінка, туристичні дестинації, методика оцінки туристичних дестинацій, моніторинг конкурентоспроможності туристичних дестинаційАнотація
У статті розглянуто підходи до маркетингової оцінки туристичних дестинацій. Їх конкурентоспроможність та привабливість тісно пов’язані з процесом оцінки туристичної дестинації з погляду різних груп респондентів і, в першу чергу, туристів. Розглянуто, що одну з найбільш компетентних оцінок привабливості дестинації можуть дати професіонали в сфері туризму, які займаються залученням туристів та просуванням території.
Систематизовано методики маркетингової оцінки туристичних дестинацій, що пропонує сучасна наука, зокрема, розглянуто системний підхід до оцінки туристичних дестинацій, який описано моделлю Янсен-Вербекe; методику оцінки туристичних дестинацій М. Енрайта та Дж.Ньютона за допомогою двох груп чинників: конкретних та загальних; оцінку туристичних дестинацій за рівнями як багаторівневого продукту; методику моніторингу конкурентоспроможності туристичних дестинацій The Competitiveness Monitor (CM), яка включає вісім індикаторів конкурентоспроможності туризму, що дозволяє проводити конкретний і порівняльний аналіз галузі; багаторівневий підхід М. Янсен-Вербекe та Б. Колба до оцінки міста як специфічного турпродукту за трьома рівнями: основним; супутнім і додатковим; трифазну методику аналізу територій Н. Гончарової.
Обґрунтовано, що використання кількісних показників оцінки туристичних дестинацій неповною мірою характеризує туристичну привабливість, тому необхідним є доповнення статистичного аналізу експертними оцінками якісних критеріїв привабливості.
Запропоновано загальну схему методики оцінки привабливості туристичної дестинації, враховуючи метод глибинного інтерв’ю експертів у галузі туризму.
Посилання
Буднікевич І. М., Гавриш І. І., Крупенна І. А. Інструменти підвищення привабливості туристично-рекреаційного комплексу регіону. Ефективна економіка. 2018. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6568
Гавриш І. І. Крупенна І. А. Моніторинг показників регіонального туристичного ринку та оцінка туристичної привабливості регіону. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 54. C. 42–51. URL: http://ven.chdtu.edu.ua/article/
view/178391
Гавриш І. І. Формування та розвиток привабливості регіонів України: маркетинговий підхід: дис. канд. екон. наук: 08.00.05. ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника». Івано-Франківськ, 2018. 256 с.
Гончарова Н. А. Развитие туристской дестинации. Ольборг: Ольборгский ун-т, 2010. 152 с.
Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм: пер. с англ. 4-е изд., перераб. и доп. Москва: Юнити-Дана, 2012. 1071 с.
Портер М. Международная конкуренция. Москва: Междунар. отношения, 1993. 895 с.
Enright M., Newton J. Determinants of tourism destination competitiveness in Asia Pacific: Comprehensiveness and universality. Journal of Travel Research. 2005. Vol. 43 (4). P. 339–350.
Gooroochurn N., Sugiyarto G. Measuring competitiveness in travel and tourism industry, 2004. URL: http://www.nottingham.ac.uk]
Jansen-Verbeke M. Inner-city tourism: Resources, tourists and promoters. Annals of Tourism Research. 1986. Vol. 13 (1). P. 79–100.
Kolb B. M. Tourism Marketing for Cities and Towns. Elsevier, 2006. 310 p.
Navickas V., Malakauskaite A. The possibilities for the identification and evaluation of tourism sector competitiveness factors. Engineering Economics. 2009. No. 1 (61).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).