Пріоритетність сталого розвитку регіонів як підґрунтя забезпечення якості життя населення
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.38.2015.84530Анотація
У статті проаналізовано регіональні особливості розвитку населення в сучасних умовах, визначено, що сталий розвиток регіонів вимагає проведення комплексного і системного дослідження ефективності функціонування економічних і соціальних механізмів; доведено наявність розбіжностей у соціально-економічному розвитку регіонів та неузгодженість місцевих, регіональних і загальнодержавних інтересів щодо стратегії державної регіональної політики.
Автором окреслено напрями подолання диференціації регіонів країни та обґрунтовано пріоритетні напрями сталого розвитку регіонів у контексті забезпечення гідної якості життя населення, а саме: розширення адміністративних повноважень та забезпечення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування, подолання проблем освіти та охорони здоров’я для розвитку населення, забезпечення сталого та екологічно безпечного розвитку регіонів шляхом переходу до «зелених» технологій.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ганна Михальченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
