МЕЦЕНАТСТВО (БЛАГОДІЙНИЦТВО) ЯК ФОРМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯМ ТА ОХОРОНОЮ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.38.2015.84793Анотація
Охорона та збереження історико-культурної спадщини надзвичайно важливі для становлення України як незалежної держави. На жаль, у цій сфері сьогодні накопичилося багато проблем, які потребують вирішення. Фінансування галузі культури в Україні проводиться за залишковим мето- дом. Бюджетне фінансування залишається основним джерелом забезпечення галузі, що робить ку- льтурний сектор уразливим у періоди фінансових труднощів. Така нестабільна ситуація фактично не дозволяє здійснювати виважене планування на майбутнє, а подекуди навіть закінчити розпочаті проекти. Одним із джерел покращення фінансового стану закладів можуть бути благодійні та спо- нсорські кошти. Сучасний підхід до збереження і використання культурних цінностей в Україні неможливий без організаційних і структурних змін, вдосконалення системи державного управління щодо дієвих механізмів міжвідомчої взаємодії та пошуку нових шляхів партнерства і співпраці з недержавними культурно-мистецькими організаціями.
Ключові слова: культурні цінності, фінансовий контроль, меценатство (благодійництво), бла- годійна організація, система податкових пільг.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олеся Коваленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
