Сутність будівельних послуг як об’єкту міжнародної торгівлі
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.40.2015.88082Ключові слова:
послуги, будівельні послуги, міжнародна торгівля, глобалізація, класифікація будівельних послугАнотація
В статті визначено, що з підвищенням рівня виробництва, зміною його структури, з розвитком науки і техніки сфера послуг, стає основною частиною валового національного продукту. Розглянуто основні теоретичні підходи до визначення послуг як економічної категорії та отримано висновок, що послуги – це процес, тобто діяльність, або набір дій, спрямовані на задоволення потреб замовника. Досліджено основні характерні ознаки міжнародного ринку будівельних послуг включаючи наявність стійкого попиту та пропозиції, значний обсяг і частота угод, діяльність спеціалізованих фірм-постачальників будівельних послуг як особливого товару. Розглянуто існуючи класифікації будівельних послуг (Стентона і Джадца, СОТ, ООН, Шелпа). Визначено що, саме остання класифікація підкреслює специфіку будівельних послуг, їх капіталомісткість, зв’язок з інвестиційними ресурсами, з одного боку, та тісний зв’язок з торгівлею, причому як самими послугами, так і матеріальними об’єктами, а також з торгівлею технологіями. Отримано висновок, що сучасні процеси глобалізації економіки сприяють тому, що міжнародна торгівля послугами все більше демонструє тенденції, які дозволяють розширити географічний обхват світових ринків та підвищити комплексність задоволення потреб замовників. Це обумовлює подальші дослідження сучасного стану ринку будівельних послуг з метою визначення місця українських експортерів на ньому.
Посилання
Сэй Ж-Б. Трактат по политической экономии. – М. : Дело, 2000. – 68 с.
Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. 1962 – Т. 26. Ч. 1. С. 413.
Roberts, С. Trade in Services. Lecture Series Autumn 2006. Publications of Institute for European Studies. Brussels, 2006.
Measuring Trade in Services. A training module produced by WTO/OMC in collaboration with the Interagency Task Force on Statistics of International Trade in Services. The World Trade Organization publications. March, 2006.
Фартхтдинов Я. Ф. Законодательство и судебная практика по некоторым видам бытового обслуживания / Я. Ф. Фартхтдинов. – М. : Изд-во Казанского ун-та, 1983. – С. 9.
Хасбулатов Р. И. Деловой и туристский секторы в современной международной торговле // Мировая экономика и международно-экономические отношения : [учебник]. – М. : Гардарики, 2006. – С. 370.
Manual on Statistics of International Trade in Services. United Nations Department of Economic nd Social Affairs, Statistics Division. Statistical Papers Series M, № 86. ST/ESA/STAT/SER.M/86. – Geneva, Luxembourg, New York, Paris, Washington, D.C., 2002. – P. 41-43.
Руководство по статистике международной торговли услугами. ООН, Департамент по экономическим и социальным вопросам, Статистический отдел. Статистические документы, серия № 86. Женева, Люксембург, Нью-Йорк, Париж, Вашингтон, 2004. – New York. – C. 47.
Shelp, R. K. Beyond Industrialization: Ascendancy of the Global Service Economy. New York: Praeger Publishers, 1981.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Руслан Абдулбасирович Алiєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
