МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРИВАБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1(74).2025.326275Ключові слова:
маркетинг, маркетингова стратегія, маркетингові інструменти, маркетинг туристичних дестинацій, туристична дестинація, туристична індустріяАнотація
Анотація. Стаття присвячена питанням розробки та обґрунтуванню вибору маркетингової стратегії підвищення привабливості туристичних дестинацій. У статті обґрунтовано, що порушення стійкості економічної системи країни та її регіонів внаслідок воєнного втручання та посилення деструктивного впливу економічних та політичних чинників призвели до зниження привабливості держави в цілому, та туристичних дестинацій зокрема.
Метою статті є обґрунтування вибору маркетингової стратегії підвищення привабливості туристичних дестинацій. Автор акцентує увагу на необхідності перегляду існуючих маркетингових стратегій підвищення привабливості туристичних дестинацій, що обумовлено умовами воєнного конфлікту та існуючими трансформаційними змінами.
Запропоновано розглядати маркетингову стратегією підвищення привабливості туристичної дестинації як комплексний план, який через призму використання маркетингових інструментів, спрямований на активізацію процесів позиціонування туристичної дестинації у просторах задля задоволення споживчих потреб. У статті запропоновано процес вибору та реалізації маркетингової стратегії підвищення привабливості туристичних дестинацій. Даний процес складається із наступних етапів: формування мети та цілей маркетингової стратегії; визначення суб’єкта та об’єкта маркетингової стратегії; діагностика стану та тенденцій розвитку туристичних дестинацій; визначення чинників впливу на розвиток туристичних дестинацій; вибір та обґрунтування маркетингової стратегії; розробка маркетингових інструментів реалізації стратегії.
Визначено, що мета діяльності суб’єктів полягає у пошуку напрямів щодо підвищення привабливості туристичних дестинацій, залученні нових споживачів туристичних послуг чи продуктів, стимулювання туристів до подорожі. Об’єктом управління виступають туристичні ресурси дестинації (природний потенціал, історична та культурна спадщина тощо). Для підвищення привабливості туристичних дестинацій запропоновано наступні маркетингові стратегії: стратегія креативного маркетингу, стратегія державно-приватного партнерства, стратегія безпеки туризму, стратегія брендингу, стратегія туристичного кластеру. Наведено маркетингові інструменти реалізації стратегії підвищення привабливості туристичних дестинацій: Event-маркетинг, директ-маркетинг, діджитал-маркетинг, вірусний маркетинг, SEO-маркетинг, контекстна реклама.
У висновках статті зазначено, що розробка та реалізація маркетингових стратегій підвищення привабливості туристичних дестинацій потребує важеної державної та регіональної політики підтримки поступу туристичних дестинацій у повоєнний період через стимулювання розвитку бізнесу в сфері туристичної індустрії. Також акцентовано увагу на тому, що важливим є вибір тих стимулюючих маркетингових інструментів, які здатні у короткостроковій перспективі здійснити активні трансформаційні зміни щодо відновлення туристичного потенціалу, який зазнав руйнувань під час воєнного конфлікту та пожвавлення туристичних потоків в цілому.
Посилання
Шостак, В. М., & Москвич, О. Д. (2024). Креативний маркетинг у розвитку туристичних дестинацій. Економіка та суспільство, 61. Взято з https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3718/3640
Семак, Б. Б. (2021). Вплив пандемії COVID 19 на маркетинг туристичних дестинацій. Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі, 2. Взято з http://journalslute.lviv.ua/index.php/tourism/article/view/903/856
Буднікевич, І. М., Баранюк, Д. С., & Крупенна, І. А. (2020). Загрози та можливості розвитку туристичних дестинацій у сучасних умовах: маркетинговий аспект. Вісник Хмельницького національного університету, 5. Взято з https://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2021/01/11-20.pdf
Головчук, Ю. О., Мороз, С. Р., & Цесьців, Д. С. (2022). Управління туристичними дестинаціями: інноваційні маркетингові підходи. Проблеми сучасних трансформацій. Серія. Економіка та управління, 5. Взято з https://www.researchgate.net/publication/365485466_Upravlinna_turisticnimi_destinaciami_innovacijni_marketingovi_pidhodi
Нєчева, Н. В., & Давиденко, І. В. (2022). Роль брендингу у підвищенні привабливості туристичних дестинацій. Причорноморські економічні студії, 76. Взято з http://bses.in.ua/journals/2022/76_2022/40.pdf
Корюгін, А. В., Матвеєв, М. Е., & Брик, С. Д. (2022). Маркетингові інструменти туристичної індустрії: досвід ЄС. Інвестиції: практика та досвід, 2. Взято з https://surl.li/bfxzzz
Смаль, Б. А. (2021). Інституційні засади підвищення рівня якості продукції та послуг туристичних дестинацій. Економічний форум, 4, 62–69.
Мокра, А. (2022). Креативний маркетинг як інструмент реалізації клієнтоорієнтованого підходу в діяльності міжнародних готельних ланцюгів. Магістерські студії географічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка: Збірник наукових праць, 1(5), 118–126.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).