РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В РОЗВИТКУ ІТ-СЕКТОРУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Анотація

Дослідження зосереджено на ролі державного регулювання в розвитку ІТ-сектору України, а також на стратегіях оптимізації та рекомендаціях щодо політики. Дослідження пояснює проблему непослідовного регуляторного впливу на зростання ІТ-сектору, що погіршується бюрократичними бар’єрами, витратами на дотримання вимог і нестабільністю політики. У дослідженні використовуються панельні дані, зібрані за 2020-2024 рік, щоб визначити вплив податкових пільг, фінансової допомоги, витрат на дотримання вимог, нормативної якості, цифрової інфраструктури та інвестицій в освіту на зростання та ефективність ІТ-сектору.

У статті використовуються результати фіксованих ефектів, випадкових ефектів і узагальненого методу моментних економетричних моделей, а результати є стійкими щодо аналізу чутливості з використанням діагностичних тестів, щоб дослідити зв’язок між державним регулюванням і продуктивністю ІТ-сектору. Це свідчить про те, що покращені податкові стимули та фінансова підтримка створюють кращі умови для зростання ІТ-сектору, тоді як зниження витрат на дотримання законодавства та краща якість регулювання допомагають досягти кращої операційної ефективності. Крім того, інвестиції в цифрову інфраструктуру, а також освіту підвищують інновації та продуктивність. У дослідженні показано, що на зростання ІТ-сектору вплинула зміна податкових пільг з 2,5 млрд грн у 2020 році до 4,5 млрд грн у 2024 році, що призвело до збільшення річних темпів зростання з 7,2% до 11,2%. Фінансова підтримка також зросла з 1,2 млрд грн до 2,3 млрд грн, таким чином підтримуючи інновації та розширення стартапів. Крім того, нижчі витрати на відповідність зменшилися з 4,5% до 3,6%, підвищилася операційна ефективність, а індекс якості регулювання піднявся з 3,2 до 4,3 і допоміг створити більш сприятливе для бізнесу середовище. Ще одним стимулом для інноваційного потенціалу та продуктивності стала цифрова інфраструктура та ІТ-освіта, які просто зросли з 0,8 млрд грн до 1,2 млрд грн.

У статті також обговорюється, як стабільна політика забезпечує довгострокове стратегічне планування з точки зору інвестора та як вона створює довіру інвестора. На основі висновків цього дослідження сформульовано рекомендації щодо політики щодо трьох вимірів, що ґрунтуються на фактичних даних: оптимізація податкових стимулів, збільшення фінансової підтримки та зменшення витрат на дотримання законодавства; з іншого боку, інвестуючи в цифрову інфраструктуру та ІТ-освіту. У статті зроблено висновок, що ІТ-сектор України має стійке зростання та глобальну конкурентоспроможність, однак такі темпи можливі за умови стабільного політичного середовища та стратегічного державного регулювання. Це дослідження також сприяє розширенню дискусії щодо державного регулювання цифрової економіки шляхом розширення сфери прикладних досліджень і пропонує подальші практичні підходи для зацікавлених сторін галузі та державних політиків.