ЦИФРОВІ МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ У ПРОСУВАННІ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1(74).2025.326613Ключові слова:
туристичні дестинації, цифрові маркетингові інструменти, соціальні мережі, контент-маркетинг, таргетована реклама, SEO-оптимізація, персоналізація, Big Data, карта подорожі клієнтаАнотація
У статті розглядається роль та значення цифрових маркетингових інструментів у сучасному просуванні туристичних дестинацій. Проаналізовано динаміку зростання доходів туристичної галузі регіонів України у 2021-2024 рр., зокрема виокремлено п’ять регіонів-лідерів (м. Київ, Львівський, Одеський, Івано-Франківський та Київський регіони), які демонструють стабільне зростання та суттєву фінансову активність у сфері туризму.
Визначено, що процес прийняття рішення туриста залежить від особливостей дестинації та ефективності управління нею. Розглядаються ключові категорії онлайн-інструментів, серед яких офіційний вебсайт, пошукова оптимізація та контекстна реклама, маркетинг у соціальних мережах, таргетована реклама, залучення користувацького контенту, email-маркетинг, мобільний маркетинг, а також різноманітні форми онлайн-реклами. Запропоновано інноваційний підхід до оптимізації процесу вибору цифрових маркетингових інструментів для просування туристичних послуг, що ґрунтується на принципі максимізації впливу на потенційного клієнта на кожному окремому етапі його подорожі до прийняття остаточного рішення про купівлю.
Стаття підкреслює необхідність розробки комплексної та інтегрованої стратегії цифрового маркетингу, що враховує унікальні характеристики туристичної дестинації, потреби та поведінку її цільової аудиторії. Наголошується на важливості використання аналітичних інструментів для постійного моніторингу ефективності, своєчасного внесення корективів та оптимізації маркетингових зусиль для досягнення максимального результату у конкурентному туристичному середовищі. Також розглядаються новітні тенденції у цифровому маркетингу, які можуть бути ефективно використані для просування туристичних дестинацій.
Посилання
Atsız, O., Ramkissoon, H., & Öğretmenoğlu, M. (2023). Yoga travellers’ experiences in guided tours: A multiple case study approach. Current Issues in Tourism, 26(2), 177-183.
Armutcu, B., Tan, A., Amponsah, M., Parida, S., & Ramkissoon, H. (2023) Tourism behaviour: The role of digital marketing and social media. Acta Psychologica, 240, 104025. doi: 10.1016/j.actpsy.2023.104025
Budnikevich, I. M., Blahun, I. I., Krupenna, I. A., & Bokuchava, V. B. (2020). Directions of application of marketing innovations in the communication policy of hotel enterprises. Business Inform, 8, 266-277.
Buhalis, D., & Foerste, M. (2015). SoCoMo marketing for travel and tourism: Empowering co-creation of value. Journal of Destination Marketing & Management, 4(3), 151-161.
Choi, T. M, Chan, H. K, & Yue, X. (2017). Recent development in big data analytics for business operations and risk management. IEEE Transac Cybernet, 47(1), 81-92.
Deb, S. K., Nafi, S. M., & Valeri, M. (2024). Promoting tourism business through digital marketing in the new normal era: A sustainable approach. European Journal of Innovation Management, 27(3), 775-799.
Gumilang, A. S. P., Gandhy, A., & Prasetyo, B. D. (2024). Digital marketing development strategy to increase the number of tourists. Jurnal Ilmiah Manajemen Kesatuan, 12(6), 2165-2176. doi: 10.37641/jimkes.v12i6.2904
Leiper, N. (1979). The framework of tourism: Towards a definition of a tourism industry. Annals of Tourism Research, 6(4), 390-407.
Lohmann, M., & Kuhn, F. (2021). Reiseentscheidung [Travel decision] De Gruyter Studium. Tourismus, Hotellerie und Gastronomie von A bis Z (1st ed.). (pp. 773-777). De Gruyter Oldenbourg.
Mentil, K. (2021). Development of sustainable tourism products by the DMO. Retrieved from https://sustainablelabels.eu/wp-content/uploads/2021/07/3_Sustainable-tourism-products_K.-Mentil1.pdf
Reali, C. (2024). What is destination management and why is it important. Retrieved from https://mize.tech/blog/what-is-destination-management-and-why-is-it-important/
Ryglova, K. (2008). Destination management. Agricultural Economics, 54, 440-448. doi: 10.17221/2703-AGRICECON. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/286965587_Destination_management
Sadovenko, S. (2024). Tourist destinations of Ukraine as dominant components of material and spiritual culture and preservation of national identity in modern socio-cultural conditions. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 31-38.
Toropova, D. D. (2022). Digital marketing as a tool for ensuring sustainable development of tourism industry enterprises. Bulletin of Transport and Industry Economics, 78-78, 105-113.
Only 5 destinations in Ukraine accept foreign tourists. (2021). Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3291582-v-ukraini-prijmati-inozemnogo-turista-gotovi-lise-5-destinacij-oleskiv.html
Website of the State Agency for Tourism Development in Ukraine. (2025). Tourism statistics: Tourist arrivals data by region. Retrieved from https://www.tourism.gov.ua/blog/turistichna-statistikapodatkovi-nadhodzhennya-vid-turgaluzi-po-regionah-2
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
