ІНТЕГРАЦІЯ КЛІЄНТСЬКОГО ДОСВІДУ У СИСТЕМУ СТРАТЕГІЧНОГО БРЕНДИНГУ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ БРЕНДУ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.76(3).2025.342457Ключові слова:
диференціація ресторанного бізнесу, управління клієнтським досвідом, інтеграція клієнтського досвіду, ключові елементи брендуАнотація
У статті розглянуто проблему забезпечення диференціації брендів українського ресторанного бізнесу в умовах високої конкуренції, економічної нестабільності та обмеженості ресурсів. Обґрунтовано, що традиційні інструменти ресторанного брендингу, які зосереджені переважно на якості продукту, втрачають ефективність, натомість ключовим чинником формування довгострокових конкурентних переваг та диференціації стає поліпшення клієнтського досвіду взаємодії з брендом. До основних бар’єрів розвитку брендів у ресторанному секторі, що виявлені в процесі дослідження, віднесено такі: уніфікація форматів закладів, копіювання популярних моделей, дефіцит фінансових та інноваційних ресурсів, недостатній рівень бренд-менеджменту, висока плинність кадрів і слабке використання потенціалу української гастрономічної культури. Управління клієнтським досвідом стає вкрай важливою функцією стратегічного брендингу ресторанного бізнесу у формуванні конкурентних переваг, оскільки дозволяє створити унікальне «середовище досвіду», що відрізняє заклад від численних аналогів на ринку. Метою дослідження визначено обґрунтувати теоретико-методичні засади інтеграції клієнтського досвіду у систему стратегічного брендингу ресторанного бізнесу та визначити його роль як ключового чинника диференціації бренду в умовах зростання конкуренції та зміни споживчих очікувань. Об’єктом дослідження в роботі виступає процес управління клієнтським досвідом у системі стратегічного брендингу підприємств та закладів ресторанного бізнесу. Головним завданням дослідження є створення моделі та визначення механізму інтеграції клієнтського досвіду у стратегічний брендинг ресторанного бізнесу як інструменту досягнення ефективної диференціації бренду. Методологічну основу дослідження становлять принципи системного, функціонального та стратегічного підходів до управління брендом, які всебічно розглядаються у працях зарубіжних та українських науковців і дослідників цієї проблематики. У процесі дослідження використано методи аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, моделювання – для розроблення схеми інтеграції клієнтського досвіду у стратегічний брендинг ресторанного бізнесу, а також системно-структурний аналіз – для розкриття взаємозв’язку між елементами бренду та складовими клієнтського досвіду. За результатами дослідження розроблено модель інтеграції клієнтського досвіду у систему стратегічного брендингу ресторанного бізнесу, яка охоплює методологічний, функціональний, організаційний та ринковий аспекти і відображає взаємозв’язок між рівнями клієнтського досвіду (базовим, емоційним, соціальним і ціннісним) та ключовими структурними елементами бренду (ідентичністю, обіцянкою, позиціонуванням і капіталом бренду). Модель демонструє, що ефективна диференціація можлива за умови синхронізації п’яти ключових складових: управління точками контакту клієнта з брендом, створення емоційної цінності, формування унікальної ідентичності бренду, залучення клієнта у комунікації та вимірювання досвіду через аналітичні показники.
Сферами застосування результатів дослідження є бренд-менеджмент ресторанів різних форматів на етапах розробки стратегій позиціонування та формування лояльності клієнтів. Також отримані результати можуть бути використані при розробці стратегій сталого розвитку регіональних гастрономічних брендів як елементу туристичного потенціалу України. Отримані результати дозволять підприємствам і закладам ресторанного бізнесу переходити від традиційної конкуренції на рівні продукту, ціни або сервісу до побудови ціннісно-емоційної диференціації, що ґрунтується на унікальному досвіді взаємодії клієнта з брендом.
Посилання
Аналіз ринку HoReCa в Україні (б.д.). Взято з https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/rynok-horeca-v-usloviyah-polnomasshtabnoj-vojny
Антошкова, Н.. (2023). Аналіз ринку ресторанного бізнесу в Україні. Трансформаційна економіка, 5(05), 7–13. Взято з https://transformations.in.ua/index.php/journal/article/view/55/53
Барна, М. Ю., Салімон, О. М., & Сидоренко, Т. М. (2019). Науково-методичні підходи до диференціації послуг підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління, 30(69), 5(1), 164–170. Взято з https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/30_69_5/30_69_5_1/31.pdf
Гузар, У., & Музика, Ю. (2020). Проблеми та перспективи розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності: зб. тез. доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 26–27 листоп. 2020 р,) (с. 34–36). Львів: ЛДУФК імені Івана Боберського. Взято з http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/28629
Завадинська, О., Ніколайко, Г., & Огороднік, М. (2022). Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації, 5(2). Взято з file:///D:/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B8%20%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8/2025-2026/Research_of_Innovative_Solutions_for_Updating_Exis.pdf
Івасишина, Н. В. (2023). Розвиток ресторанного господарства в Україні. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Історія, економіка, філософія, 28, 60–65. doi: 10.32589/2412-9321.28.2023.280604
Кащук, К. М., Мосійчук, І. В., & Саух, І. В. (2023). Сучасні технології управління в готельно-ресторанному бізнесі: практики та інновації. Бізнес Інформ, 6, 93–99. Взято з file:///D:/%D0%A0%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B8%20%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8/2025-2026/Modern_Management_Technologies_in_the_Hotel_and_Re.pdf
Корсак, Р., & Кашка, М. (2020). Проблеми покращення стратегічної діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу в Україні. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчених Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка, 28(2), 167–171 / редактори-упорядники: М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика». Взято з https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/29856
Ліндер, Я. (б.д.). Статистика споживчого досвіду у харчовій промисловості. Взято з https://gitnux.org/customer-experience-in-the-food-industry-statistics/?utm_source=chatgpt.com
Поворознюк, І. (2023). Роль та особливості розвитку ресторанного бізнесу в умовах кризи. Економіка та суспільство, 47. Взято з https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2125/2054
Процак, К., & Передрій, М. (2022). Ресторанний бізнес в умовах кризи: проблеми та напрямки розвитку. Економіка та суспільство, 44. Взято з https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1821/1757
Ситник, Н. І. (2021). Управління клієнтським досвідом як стратегія розвитку бізнесу. Бізнес Інформ, 9, 216–224.
Філь, М., Безручко, Л., Біланюк, О., & Жук, Ю. (2024). Штучний інтелект у ресторанах Львова: вплив на обслуговування та досвід клієнтів. Економіка. Управління. Інновації, 2(35). Взято з http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001572600
Халіна, В. Ю., & Васильєва, Т. С. (2018). Клієнтоорієнтованість як нова парадигма ведення бізнесу. Економіка та держава, 9, 75–78. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2018_9_15
Чміль, Г. Л., & Джгуташвілі, Н. М. .(2020). Цифровізація управління клієнтським досвідом у готельно-ресторанній індустрії. Бізнес Інформ, 8, 237–245.
Gentile, C., Spiller, N., & Noci, G. (2007). How to sustain the customer experience: An overview of experience components that co-create value with the customer. European Management Journal, 25(5), 395–410. doi: 10.1016/j.emj.2007.08.005
Hult, G. T. M. 8 Best Practices for Creating a Compelling Customer Experience. Retrieved from https://hbr.org/2023/03/8-best-practices-for-creating-a-compelling-customer-experience?ab=at_art_art_pb_1x4_s01
Lemon, K. N., & Verhoef, P. C. (2016). Understanding customer experience throughout the customer journey. Journal of Marketing, 80(6), 69–96. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/10.1509/jm.15.0420
Meyer, C., & Schwager, A. (2007). Understanding customer experience. Harvard Business Review. Retrieved from https://hbr.org/2007/02/understanding-customer-experience
Pine, B. J. II, & Gilmore, J. H. (1999). The Experience Economy: Work is Theatre & Every Business a Stage. Boston: Harvard Business School Press. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/292752215_The_experience_economy_work_is_theatre_every_business_a_stage_goods_and_services_are_no_longer_enough
Schmitt, B. H. (1999). Experiential Marketing: How to Get Customers to Sense, Feel, Think, Act, Relate. New York: Free Press. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Experiential-marketing-%3A-how-to-get-customers-to-to-Schmitt/30f6f86f29fd2e92b83e392ac35141e0015430c4
Shaw, C., & Ivens, J. (2002). Building Great Customer Experiences. Palgrave Macmillan. Retrieved from https://kliendikesksus.ee/wp-content/uploads/2021/03/RAAMAT-BuildingGreatCustomerExperiences.pdf
Stryzhak, O., & Pohuda, N.. (2023). Restaurant brand management in wartime. Economics of Development, 22(3), 21–31. doi: 10.57111/econ/3.2023.21
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).