ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКУ

Анотація

У статті досліджено вплив цифрової трансформації бухгалтерського обліку на підходи до оцінки та управління дебіторською заборгованістю в умовах нестабільного ринку. Обґрунтовано, що цифровізація фінансово-облікових процесів є ключовим чинником підвищення ефективності управління оборотним капіталом, ліквідністю та фінансовою стійкістю підприємств. Визначено, що впровадження інтелектуальних систем обліку, аналітики великих даних (Big Data), штучного інтелекту (AI) та ERP-платформ забезпечує інтеграцію облікових, управлінських і аналітичних функцій в єдиному цифровому середовищі, що дозволяє перейти від реактивного до превентивного управління дебіторською заборгованістю. Уточнено сутність поняття «цифрова трансформація бухгалтерського обліку» як системного процесу впровадження інноваційних технологій обробки даних, який забезпечує оперативність, точність і прозорість інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Запропоновано концептуальну модель оцінки дебіторської заборгованості, що враховує фінансові, макроекономічні та поведінкові фактори з використанням предиктивної аналітики та алгоритмів машинного навчання. Доведено, що застосування таких підходів підвищує достовірність прогнозування ризиків неплатежів і дозволяє своєчасно формувати резерви сумнівних боргів відповідно до вимог П(С)БО 10 та IFRS 9. Розроблено систему показників цифрової зрілості облікових процесів, що дає змогу оцінювати готовність підприємства до цифровізації управління дебіторською заборгованістю з урахуванням рівня автоматизації, інтеграції інформаційних потоків і наявності аналітичних інструментів прогнозування ризиків.

Результати дослідження підтверджують, що цифрові технології сприяють підвищенню ефективності контролю за дебіторською заборгованістю, скороченню періоду її погашення та зниженню частки прострочених боргів. Зокрема, впровадження ERP- та CRM-систем забезпечує централізований моніторинг розрахунків, автоматизацію формування аналітичних звітів і підвищення прозорості взаємовідносин із контрагентами. Інтеграція штучного інтелекту в облікові системи дозволяє прогнозувати платоспроможність дебіторів, визначати оптимальні кредитні ліміти та адаптувати кредитну політику до змін зовнішнього середовища.

Показано, що в умовах ринкової нестабільності цифровізація обліку є не лише технологічним оновленням, а стратегічним напрямом розвитку фінансового менеджменту, який забезпечує адаптивність підприємства, зниження кредитних ризиків і підвищення фінансової гнучкості. Водночас наголошено на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, кіберзахисту фінансових даних та підвищення цифрової компетентності бухгалтерів як ключових умов ефективної трансформації облікових систем