Кредитно–інвестиційний механізм в розвитку проектів державно–приватного партнерства

Автор(и)

  • Тетяна Брікман

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.35.2014.85759

Анотація

На основі вивченого зарубіжного досвіду запропоновано перспективні напрями співпраці держави і приватного сектора в кредитно–інвестиційній сфері. Уточнено поняття і виділено базові елементи кредитно–інвестиційного механізму державно–приватного партнерства та запропоновано систему моніторингу його реалізації в Банку розвитку. Надано характеристику концесії як основної форми фінансування проектів державно–приватного партнерства. Наведено послідовність взаємодії державних інститутів і суб’єктів підприємництва в частині виконання національних проектів. Розкрито порядок проведення аналізу ефективності державно–приватного партнерства.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 № 35 (2014)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Тетяна Брікман

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).