Визначення продовольчої безпеки як генеральної мети аграрної політики

Автор(и)

  • Л. М. Арестова

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.22.2009.88510

Анотація

Визначення цілей і пріоритетів аграрної політики являє собою один з напрямків системного аналізу соціально-економічного розвитку регіону. Тут при побудові "дерева цілей" можливе викорис- тання двох різних підходів: "зверху" – від ідентифікації цілей вищого рангу до цілей нижчого рангу й "знизу" – від можливостей аграрного сектора. Однак ще в 70-х роках на підставі досліджень про спів- відношення цих підходів був зроблений висновок про необхідність домінування системного аналізу "зверху" над системним аналізом "знизу", тобто доведена неспроможність висновків про визначення цілей вищого рангу на основі сукупності цілей більш низьких рангів. Цей висновок був підтверджений практикою розробки цілей довгострокового плану економічного й соціального розвитку, що іс- нувала в 80-х роках

##submission.downloads##

Номер

Том 2 № 22 (2009)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Л. М. Арестова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).