Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки

ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ 2021 – 2022 РОКІВ: ВЕКТОРНА МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ НАСЛІДКІВ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

2025-11-04T10:27:53+02:00

Статтю присвячено аналізу впливу повномасштабного російського вторгнення на структуру та динаміку зовнішньої торгівлі України. У статті пропонується векторна модель аналізу вихідних даних. Початок координат у просторі торговельних потоків певної країни може інтерпретуватися двояко – залежно від її геополітичної мети. Для країни, яка прагне збільшити свій вплив на світову економіку, початок координат є станом її нульової світової значущості. З погляду країни, що обрала курс на ізоляцію від світової економіки, початок координат є станом абсолютної автаркії. Норма (довжина) вектора товарообороту (або експорту) характеризуватиме абсолютну величину результату її зусиль. Пропонована модель спирається на геометричні властивості сум та різниць векторів. Відношення цих величин були використані для побудови двох типів коефіцієнтів конвергенції векторів. Коефіцієнти конвергенції, обчислювані за методом суми, було визначено як відношення норми суми векторів до суми їхніх норм. Коефіцієнти конвергенції, обчислювані за методом різниці, було визначено як відношення різниці норм векторів до норми їхньої різниці. Чим більш подібною є структура порівнюваних векторів, тим ближчим до 100% є модуль коефіцієнтів їхньої конвергенції. Аналіз зовнішньої торгівлі України проводився у декількох системах координат: на площині “Експорт – Імпорт”, у просторі трьох груп товарів (інвестиційних, споживчих та проміжних), у просторі країн та на площині “Потоки 2021 року – Потоки 2022 року”. Порівняльний аналіз скалярної та векторної моделей показав, що пропонована модель є нижньою межею кореляційного зв’язку між частками експорту в українській зовнішній торгівлі 2021 та 2022 рр. Порівняння відносних показників обсягу вітчизняної зовнішньої торгівлі, обчислених на базі двох моделей, показало, що розбіжність між ними невелика і не порушує порядку країн у ранжованому ряді. Коефіцієнти конвергенції торгівлі з європейськими партнерами показали важливість групи проміжних товарів. Коефіцієнти вітчизняної торгівлі з переважною більшістю регіонів та країн перебували у “червоній зоні” – обсяг торгівлі у 2022 р. зменшився, а дворічний обсяг імпорту перевищив дворічний обсяг експорту. При цьому експортно-імпортна структура української торгівлі змінилася мало. Пропонована векторна модель може слугувати інструментом у широкому колі міжнародних досліджень, насамперед геополітичного спрямування

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ І КОНТРОЛЮ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

2025-10-29T13:41:48+02:00

У статті досліджено роль інформаційних технологій у вдосконаленні обліку, оподаткування та фінансового контролю бюджетних установ України. Мета роботи – теоретично обґрунтувати й запропонувати практичні рішення щодо цифрової трансформації обліково-контрольних процесів. Методологія ґрунтується на системному підході, аналізі та синтезі, індукції й дедукції, порівняльному огляді програмних продуктів державного сектору, а також умовному моделюванні впровадження окремих ІТ-рішень. Показано, що фрагментація даних, ручні операції та складність податкового адміністрування зумовлюють помилки та затримки, а недостатня інтеграція ІТ-систем обмежує ефективність внутрішнього та зовнішнього контролю. Обґрунтовано, що впровадження інтегрованих інформаційних систем (з автоматизацією розрахунку податків і формуванням звітності), розширення аналітичного обліку за видами податків, цифрові реєстри касових і фактичних видатків, а також міжвідомчий обмін даними істотно підвищують прозорість, підзвітність і оперативність управлінських рішень. Визначено ключові виклики – фінансування, кадри, сумісність систем та кібербезпека – і запропоновано напрями їх подолання (SaaS-моделі, безперервне навчання, відкриті формати та API, посилення захисту даних). Запропоновані у роботі заходи, такі як інтеграція систем, розширення аналітики, цифрові реєстри, навчання персоналу, міжвідомчий обмін даними, мають комплексний характер і націлені на довгострокову перспективу. Їх реалізація сприятиме формуванню в Україні єдиного інформаційного простору управління публічними фінансами. Практична значущість полягає у наданні узгодженого переліку заходів для органів влади та розпорядників бюджетних коштів, що забезпечує перехід до єдиного інформаційного простору управління публічними фінансами

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ HR-МАРКЕТИНГУ НА СИСТЕМУ МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

2025-11-28T12:24:17+02:00

У статті розглянуто вплив цифровізації HR-маркетингу на систему матеріального стимулювання персоналу готельного бізнесу та її роль у формуванні позитивного клієнтського досвіду. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі людського капіталу в конкурентоспроможності готельних підприємств і необхідністю адаптації систем мотивації до умов цифрової трансформації управлінських процесів. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій цифровізації HR-процесів у готелях і визначення її впливу на ефективність матеріального стимулювання працівників та якість клієнтського сервісу.

У роботі використано методи порівняльного аналізу, систематизації наукових джерел, контент-аналіз галузевих кейсів і узагальнення практик провідних міжнародних та українських готельних мереж. Досліджено еволюцію підходів до мотивації персоналу під впливом цифрових технологій, розглянуто інструменти HR-маркетингу (HR-аналітика, мобільні застосунки, навчальні платформи, гейміфікаційні системи), які інтегруються в систему винагород. Систематизовано досвід практичного застосування цифрових рішень у сфері HR-маркетингу, завдяки чому визначено найбільш поширені інструменти HR-маркетингу в системі матеріального стимулювання працівників та їх функціональне призначення в готельній індустрії. Виявлено, що цифрові рішення забезпечують персоналізацію матеріального стимулювання, підвищують прозорість оцінювання результатів праці та сприяють узгодженню інтересів працівників і клієнтів.

Результати свідчать, що ефективне матеріальне стимулювання в умовах цифровізації виконує стратегічну функцію – формує залученість персоналу, підтримує стандарти сервісної якості та зміцнює бренд роботодавця. Цифрова трансформація HR-маркетингу забезпечує перехід від традиційних підходів до комплексних моделей мотивації, орієнтованих на аналітику та взаємодію.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів для оптимізації системи матеріального стимулювання в готельних підприємствах, підвищення рівня задоволеності персоналу й клієнтів та розроблення стратегій цифрової модернізації HR-функцій у сфері гостинності.

ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ БІЗНЕСУ: ДОСВІД ПРОВІДНИХ КОМПАНІЙ СВІТУ У СФЕРІ ДИЗАЙНУ

2025-10-30T15:39:38+02:00

Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою у світі роллю креативних індустрій у забезпеченні економічного розвитку, інноваційності та культурної ідентичності суспільства. В сучасних умовах глобальної конкуренції та викликів воєнного часу для України формування позитивної ділової репутації бізнесу стає ключовим чинником його виживання та успішності. Репутація в креативних індустріях має специфіку, оскільки тісно пов’язана з особистим брендом митця, публічною видимістю та інноваційністю, що потребує окремого дослідження. Недостатнє висвітлення цієї проблематики у науковій літературі підкреслює необхідність її комплексного вивчення. Саме тому дана стаття спрямована на обґрунтування на основі вивчення провідних практик особливостей формування ділової репутації бізнесу у сфері дизайну та визначення чинників, що забезпечують його сталий розвиток. Метою дослідження обрано обґрунтування теоретичних засад і практичних підходів до формування ділової репутації українських фірм у сфері дизайну на основі аналізу досвіду провідних компаній світу з дизайну та визначення векторів розвитку, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності, інноваційності й стійкості креативного бізнесу в умовах сучасних викликів українського сьогодення. Об’єктом дослідження в роботі виступають провідні компанії світу, що здійснюють діяльність в сфері дизайну. Завданням дослідження виступає аналіз теоретичних підходів і практичного досвіду формування ділової репутації у сфері дизайну, виявлення її специфічних особливостей та чинників впливу, а також визначення векторів і рекомендацій для українських компаній з урахуванням сучасних умов розвитку бізнесу. Методологічною основою дослідження виступили праці вітчизняних і зарубіжних науковців з проблематики ділової репутації, інформація з офіційних сайтів компаній, а також застосування комплексу загальнонаукових і спеціальних методів, серед яких аналіз і синтез, порівняльний метод та системний підхід. За результатами дослідження визначено ключові особливості формування ділової репутації суб’єктів креативного бізнесу, систематизовано чинники, що впливають на її сталість та динамічність, а також обґрунтовано напрями репутаційного менеджменту, які можуть підвищити конкурентоспроможність українських підприємств у цій сфері. Сфера застосування результатів дослідження охоплює практичну діяльність українських компаній у сфері креативних індустрій (для розробки репутаційних стратегій), освітній процес (у підготовці фахівців з маркетингу, менеджменту та дизайну), наукові дослідження (як база для подальших студій у галузі репутаційного менеджменту) та державну політику (для створення програм підтримки розвитку креативної економіки). Результати дослідження дозволять українським компаніям у сфері креативних індустрій розробити ефективні стратегії формування ділової репутації, підвищити рівень довіри з боку клієнтів, партнерів та інвесторів, посилити конкурентоспроможність на внутрішньому й міжнародному ринках, а також забезпечити сталість розвитку й довгострокову присутність на ринку.

СТРАТЕГІЇ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-11-05T09:37:48+02:00

У статті розглянуто сутність технічного розвитку підприємств у контексті цифрової трансформації економіки та забезпечення сталого розвитку. Акцентовано увагу на взаємозв’язку між технічним прогресом, цифровими інноваціями та соціально-екологічними аспектами діяльності підприємств. Визначено основні стратегії технічного розвитку в умовах цифровізації, серед яких інноваційно-інвестиційна, адаптаційно-інтеграційна, стратегія технологічного оновлення та стратегія інтелектуалізації виробництва. Розкрито їхній зміст, особливості реалізації та роль у підвищенні ефективності господарської діяльності.

Проаналізовано вплив цифрових технологій – таких як автоматизація, роботизація, використання великих даних (Big Data), цифрових двійників, штучного інтелекту та Інтернету речей – на процеси технічного переоснащення, оптимізацію виробничих систем і формування конкурентних переваг підприємств. Визначено, що цифровізація сприяє переходу від реактивного до проактивного управління технічним розвитком, забезпечує прогнозування технічних ризиків, підвищує ефективність використання ресурсів і знижує виробничі витрати.

Особливу увагу приділено взаємозв’язку між технічним розвитком і цілями сталого розвитку, зокрема екологічною модернізацією виробництва, енергоефективністю та формуванням соціально відповідальних бізнес-моделей. Доведено, що технічна політика підприємства має базуватися на принципах сталості, цифрової інклюзивності та інноваційної відкритості. Запропоновано концептуальний підхід до формування комплексної стратегії технічного розвитку з урахуванням цифрових трендів, інституційних перетворень та ESG-орієнтації підприємства.

Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення стратегічного планування, формування політики технічного розвитку та впровадження цифрових технологій на промислових і сервісних підприємствах

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКУ

2025-11-05T15:18:59+02:00

У статті досліджено вплив цифрової трансформації бухгалтерського обліку на підходи до оцінки та управління дебіторською заборгованістю в умовах нестабільного ринку. Обґрунтовано, що цифровізація фінансово-облікових процесів є ключовим чинником підвищення ефективності управління оборотним капіталом, ліквідністю та фінансовою стійкістю підприємств. Визначено, що впровадження інтелектуальних систем обліку, аналітики великих даних (Big Data), штучного інтелекту (AI) та ERP-платформ забезпечує інтеграцію облікових, управлінських і аналітичних функцій в єдиному цифровому середовищі, що дозволяє перейти від реактивного до превентивного управління дебіторською заборгованістю. Уточнено сутність поняття «цифрова трансформація бухгалтерського обліку» як системного процесу впровадження інноваційних технологій обробки даних, який забезпечує оперативність, точність і прозорість інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Запропоновано концептуальну модель оцінки дебіторської заборгованості, що враховує фінансові, макроекономічні та поведінкові фактори з використанням предиктивної аналітики та алгоритмів машинного навчання. Доведено, що застосування таких підходів підвищує достовірність прогнозування ризиків неплатежів і дозволяє своєчасно формувати резерви сумнівних боргів відповідно до вимог П(С)БО 10 та IFRS 9. Розроблено систему показників цифрової зрілості облікових процесів, що дає змогу оцінювати готовність підприємства до цифровізації управління дебіторською заборгованістю з урахуванням рівня автоматизації, інтеграції інформаційних потоків і наявності аналітичних інструментів прогнозування ризиків.

Результати дослідження підтверджують, що цифрові технології сприяють підвищенню ефективності контролю за дебіторською заборгованістю, скороченню періоду її погашення та зниженню частки прострочених боргів. Зокрема, впровадження ERP- та CRM-систем забезпечує централізований моніторинг розрахунків, автоматизацію формування аналітичних звітів і підвищення прозорості взаємовідносин із контрагентами. Інтеграція штучного інтелекту в облікові системи дозволяє прогнозувати платоспроможність дебіторів, визначати оптимальні кредитні ліміти та адаптувати кредитну політику до змін зовнішнього середовища.

Показано, що в умовах ринкової нестабільності цифровізація обліку є не лише технологічним оновленням, а стратегічним напрямом розвитку фінансового менеджменту, який забезпечує адаптивність підприємства, зниження кредитних ризиків і підвищення фінансової гнучкості. Водночас наголошено на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази, кіберзахисту фінансових даних та підвищення цифрової компетентності бухгалтерів як ключових умов ефективної трансформації облікових систем

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНКИ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

2025-11-17T11:15:30+02:00

У статті досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти визнання, оцінки й аналітичного забезпечення управління нематеріальними активами підприємства в умовах переходу до економіки знань і цифрової трансформації. Зазначено, що нематеріальні активи - патенти, торгові марки, ноу-хау, програмне забезпечення - виступають ключовим чинником формування конкурентних переваг і визначають інноваційний потенціал сучасного бізнесу. Проаналізовано основні методи оцінки нематеріальних активів - дохідний, витратний і ринковий підходи, визначено їх переваги, недоліки та сфери доцільного застосування. Обґрунтовано необхідність удосконалення облікової політики підприємств для забезпечення достовірного відображення вартості нематеріальних активів у фінансовій звітності. Особливу увагу приділено аналітичному забезпеченню управління НМА, яке охоплює збір, обробку й аналіз інформації про їх вартість, ефективність використання та правовий статус. Показано, що цифровізація суттєво підвищує ефективність цих процесів завдяки впровадженню сучасних інструментів бізнес-аналітики (BI), інформаційних панелей (Dashboard) та ключових показників ефективності (KPI). Визначено, що застосування цих інструментів сприяє підвищенню прозорості управлінських рішень, своєчасності контролю та оптимізації стратегічного планування. У результаті дослідження зроблено висновок, що розвиток аналітичного забезпечення управління нематеріальними активами є необхідною умовою підвищення ринкової вартості підприємств, зміцнення їх фінансової стійкості та конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ МАРКЕТИНГУ ВІДНОСИН І ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-12-01T15:13:06+02:00

Актуальність дослідження зумовлена швидкою трансформацією поведінки споживачів під впливом соціальних, технологічних та культурних змін сучасної економіки. Цифрове середовище, персоналізовані комунікації, високий рівень інформаційного навантаження та поширення інтерактивних каналів створюють нові умови формування мотивацій, очікувань і моделей вибору. Це обумовлює потребу у переосмисленні традиційних підходів до аналізу споживчої поведінки та оновленні концептуальних моделей.

Метою статті є обґрунтування еволюції моделей поведінки споживачів та розроблення інтегрованої моделі, яка відображає зміни у взаємодії між споживачем і брендом в умовах цифрової економіки.

Методичний інструментарій дослідження включає порівняльний аналіз класичних моделей, систематизацію теоретичних підходів, структурно-логічний аналіз чинників впливу, узагальнення результатів поведінкових досліджень, а також концептуальне моделювання. Використання цих методів дозволило визначити ключові обмеження традиційних моделей та виокремити фактори, що формують сучасні поведінкові патерни.

Основними результатами дослідження є критичне обґрунтування змін у мотивації та процесах прийняття рішень, виявлення впливу цифрових комунікацій, соціальних спільнот, емоційних і когнітивних факторів на вибір споживача. На основі цього запропоновано інтегровану модель, що включає етапи привернення уваги, формування інтересу, виникнення бажання, здійснення дії, розвиток прихильності та повторної взаємодії. Модель відображає циклічність поведінки та зростаюче значення післяпродажної комунікації.

Практична цінність статті полягає у можливості використання розробленої моделі для удосконалення стратегій комунікації, управління клієнтським циклом, підвищення рівня утримання споживачів та оптимізації маркетингової діяльності підприємств

НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА БІЗНЕСУ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

2025-12-01T16:10:03+02:00

Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою української економіки у висококваліфікованих фахівцях, здатних ефективно працювати в умовах швидких технологічних та ринкових змін. Стратегічне партнерство бізнесу та освіти в розвиненому світі сьогодні стає одним із ключових інструментів забезпечення якості підготовки кадрів і гармонізації освітніх програм із реальними потребами роботодавців. У період трансформації системи вищої освіти та посилення глобальної конкуренції важливо визначити моделі співпраці, що довели свою ефективність на практиці. Особливої уваги потребує аналіз досвіду провідних університетів країни, освітні програми яких отримали зразкову акредитацію, оскільки вони демонструють найвищі стандарти якості освіти та взаємодії зі стейкхолдерами. Таке дослідження дозволяє виявити дієві механізми формування кадрового потенціалу та сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських університетів і підприємств, що є вкрай важливим для відновлення економіки країни в повоєнний період. Метою дослідження виступає систематизація та оцінювання найкращих практик стратегічного партнерства між університетом та бізнесом в Україні на основі аналізу відомостей про самооцінювання освітніх програм, що отримали зразкову акредитацію, з метою виявлення ефективних моделей взаємодії задля набуття можливостей масштабування цих практик у національному освітньому просторі. Об’єктом дослідження виступає система стратегічного партнерства між закладами вищої освіти та бізнес-структурами в Україні, зосереджена на механізмах, формах та інструментах їхньої взаємодії у процесі підготовки фахівців та забезпечення якості освіти. Завданням дослідження є виявити, систематизувати та оцінити найкращі практики стратегічної взаємодії бізнесу та закладів вищої освіти в Україні на основі аналізу відомостей про самооцінювання і результатів зразкової акредитації освітніх програм. Методологічною основою дослідження виступили системний та інституційний підходи, що дозволили комплексно оцінити взаємодію бізнесу та освіти, а також методи порівняльного аналізу, контент-аналізу самооцінювальних звітів, елементи бенчмаркінгу, спрямовані на виявлення та узагальнення найкращих практик стратегічного партнерства. За результатами дослідження сформульовано узагальнені висновки щодо впровадження ефективних моделей стратегічного партнерства між бізнесом і закладами вищої освіти. Сфера застосування результатів дослідження – це розробка й удосконалення механізмів взаємодії між бізнесом і закладами вищої освіти, зокрема під час формування освітніх програм, реалізації спільних проєктів, організації дуальної освіти, системи стажувань, підготовки кадрів та підвищення конкурентоспроможності регіональних економік. Результати дослідження дозволять удосконалити практики стратегічного партнерства між бізнесом і закладами освіти, підвищити якість освітніх програм, зміцнити кадровий потенціал підприємств, оптимізувати механізми залучення здобувачів до реальних проєктів, а також сприяти формуванню ефективної інфраструктури співпраці, орієнтованої на інноваційний розвиток та зростання конкурентоспроможності української економіки

МАРКЕТИНГОВІ ВИТРАТИ У СТРУКТУРІ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА: ОЦІНКА ТА УПРАВЛІННЯ

2025-12-10T13:43:03+02:00

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі маркетингових витрат у структурі собівартості будівельних проєктів, що пов’язано зі стагнацією ринку нерухомості та необхідністю активного просування нових об’єктів. В умовах високої конкуренції будівельні підприємства змушені використовувати комплексні маркетингові стратегії для залучення покупців, формування довіри до бренду та підвищення ліквідності нерухомості. Метою дослідження є визначення оптимального рівня маркетингових витрат у загальній структурі витрат будівництва, що забезпечує досягнення цільових функцій маркетингу без втрати фінансової стійкості підприємства. Методи аналізу включають системний підхід до оцінки маркетингових витрат, порівняльний аналіз ефективності використання ресурсів, а також економічне моделювання співвідношення між витратами на просування і рівнем реалізації об’єктів. Практична цінність дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованих підходів до планування та контролю маркетингових витрат у будівельній галузі. Запропоновані методичні положення можуть бути використані при розробленні фінансових планів і стратегій розвитку підприємств, що підвищить їх конкурентоспроможність і стійкість у динамічних ринкових умовах

ПОВЕДІНКОВИЙ МАРКЕТИНГ У ПРОЄКТУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ДОСВІДУ

2025-12-10T17:38:31+02:00

Стаття присвячена дослідженню ролі поведінкового маркетингу у формуванні туристичного досвіду та управлінні взаємодією туриста з дестинацією на всіх етапах подорожі. У роботі обґрунтовано, що використання поведінкових підходів дозволяє глибше зрозуміти мотиваційні фактори, індивідуальні уподобання та патерни споживчої поведінки, що, у свою чергу, забезпечує персоналізацію маркетингових стратегій і підвищує ефективність управління туристичними компаніями та дестинаціями. На основі аналізу туристичної карти подорожі (Customer Journey / Travel Cycle) висвітлено особливості взаємодії туриста з численними точками контакту та їхній вплив на формування когнітивних і емоційних оцінок дестинації.

Розкрито специфіку поведінки туристів на етапах планування, здійснення та завершення подорожі, підкреслено значення емоційних тригерів, соціальних доказів, ефекту FOMO та цифрових каналів комунікації для прийняття рішень і подальшого формування лояльності. Особлива увага приділена ролі персоналізованих програм лояльності, управлінню постповедінковими реакціями й механізмам підтримання емоційного зв’язку з відвідувачами. Описано життєвий цикл туристичного досвіду (TELC) як інструмент адаптації маркетингових рішень до змін інтересів і частоти подорожей туристів.

Окремо розглянуто феномен просоціальної поведінки клієнтів (Customer Citizenship Behavior) у туризмі та його значення для сталого розвитку туристичних дестинацій. У статті доведено, що взаємозв’язок між поведінковими моделями туристів, психологією вибору й системною роботою з точками контакту формує підґрунтя для підвищення якості туристичного досвіду, зміцнення лояльності та створення довготривалої конкурентної переваги дестинації.

Узагальнено, що комплексне застосування поведінкового маркетингу дозволяє дестинаціям адаптувати свої маркетингові стратегії до потреб туристів на різних етапах їхнього досвіду, посилювати емоційний зв’язок, стимулювати повторні відвідування та формувати просоціальну поведінку як найвищу форму лояльності. Результати дослідження підкреслюють важливість інтегрованого, поведінково орієнтованого підходу у підвищенні конкурентоспроможності туристичних дестинацій та створенні ціннісного, емоційно насиченого туристичного досвіду.

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ ІТ-ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

2025-12-18T12:53:41+02:00

Галузь інформаційних технологій активно розвивається в сучасних умовах у зв’язку зі значним попитом на цифрові технології у глобальному просторі. Поряд з інтенсивним розвитком ІТ-індустрії також необхідно відзначити наявність численних ризиків, які пов’язані з бажанням у незаконний спосіб заволодіти інформацією та грошовими ресурсами користувачів і компаній. У статті досліджується вплив глобалізації на економічну безпеку ІТ-галузі України в умовах війни з акцентом на виклики та перспективи розвитку в контексті європейського вектора та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних ІТ-підприємств на зовнішніх ринках. Досліджено основні фактори, які впливають на економічну безпеку ІТ-сектору, зокрема істотну залежність від економічної та політичної ситуації на ринках інших країн, кіберзагроз на основі інноваційних шкідливих технологій тощо. Використання SWOT-аналізу дозволило визначити сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози для ІТ-галузі України. На основі статистичних даних (McKinsey, Світовий банк, Statista) та прикладів діяльності провідних ІТ-компаній було проведено оцінювання вектора розвитку сфери інформаційних технологій. Визначено позитивний вплив глобалізації та цифровізації на активний розвиток ІТ-сектору в Україні шляхом розширення присутності на зовнішніх ринках, залучення іноземних інвестицій та передових технологій. До негативних чинників розвитку вітчизняних компаній у сфері інформаційних технологій відноситься залежність від іноземних ринків та кібератак, що особливо актуально в умовах війни на території України. Представлено рекомендації трансформації ІТ-галузі України в умовах глобальних і воєнних викликів, що дозволять інтенсивного розвиватися в умовах післявоєнного відновлення

ВПЛИВ УРБАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

2025-12-18T15:25:50+02:00

У статті досліджено вплив урбанізаційних процесів на формування смарт-спеціалізації регіонів України. Урбанізація розглядається як ключовий фактор, що визначає просторовий розвиток, акумулює людський капітал та інноваційні ресурси, формуючи підґрунтя для реалізації стратегій S3. На основі стратегій регіонального розвитку 24 областей України до 2027 року проведено контент-аналіз пріоритетів, інноваційної інфраструктури та наукового потенціалу, що дозволило розрахувати умовний індекс смарт-спеціалізації (S3 Index). Порівняння цього індексу з рівнем урбанізації продемонструвало сильний позитивний зв’язок (без урахування Донецької та Луганської областей). Кластеризація регіонів за двома показниками дозволила виокремити три групи: лідери розвитку з високим рівнем урбанізації та інноваційності; аграрно-орієнтовані регіони з низькою урбанізацією та середнім індексом S3; перехідна група з потенціалом зростання. Доведено, що найбільші перспективи мають високоурбанізовані регіони (Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Київська, Запорізька, Полтавська, Одеська), тоді як менш урбанізовані області тяжіють до аграрно-туристичних моделей. Водночас виявлено виклики, пов’язані з воєнними руйнуваннями, регіональними дисбалансами та інституційною слабкістю. Перспективи подальших досліджень полягають у моделюванні сценаріїв післявоєнного відновлення з урахуванням урбанізаційного профілю регіонів.