Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки

ФАНДОМИ БРЕНДІВ ЯК КАТАЛІЗАТОР ДОВГОСТРОКОВИХ СПОЖИВЧИХ ВІДНОСИН

2025-10-06T10:44:30+03:00

Актуальність дослідження обумовлена зростаючим значенням фан-спільнот у сучасному маркетингу, де традиційна лояльність клієнтів дедалі частіше трансформується у формат активної співучасті та адвокації бренду. Метою статті є дослідження феномена бренд-фандомів як інноваційного інструменту формування довгострокових відносин між споживачем і брендом. Методологічну основу дослідження становлять аналіз наукових джерел, порівняння існуючих моделей взаємодії брендів із фан-спільнотами, а також кейс-аналіз провідних компаній. У статті розкрито сутність феномена брендових фандомів у контексті створення та підтримки довгострокових споживчих відносин і розглянуто приклади ефективного використання фандомів у зарубіжній та вітчизняній практиці. Виокремлено основні моделі взаємодії з фан-спільнотами, визначено прерогативи фандомів у підвищенні емоційної лояльності та брендової цінності. Визначено ключові характеристики фандомних спільнот та їх вплив на довгострокову лояльність, бренд-адвокацію та співтворення цінності. Здійснено порівняльну характеристику класичного маркетингу відносин і бренд-фандомів. У рамках дослідження було детально проаналізовано та систематизовано п’ять основних моделей взаємодії брендів із фан-спільнотами: Brand-Centric Model, Co-Creation Model, Ambassador/Advocacy Model, Community-Led Model та Gamified Loyalty & Engagement Model. Встановлено, що ефективність кожної з моделей залежить від цілей бренду, рівня контролю та очікуваного рівня залученості спільноти. Практика доводить доцільність використання як окремих, так і змішаних моделей для досягнення максимального рівня емоційної прив’язаності споживачів та посилення конкурентних переваг у динамічному ринковому середовищі. Отримані результати засвідчили, що фан-спільноти здатні виступати ефективним механізмом співтворення брендових цінностей, підвищення емоційної прив’язаності та стабілізації споживчої бази за рахунок гібридних моделей залучення. Практична цінність дослідження полягає у можливості адаптації напрацьованих моделей взаємодії для різних галузей бізнесу з метою підвищення конкурентоспроможності брендів та формування сталих маркетингових стратегій у цифрову епоху.

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2025-10-07T10:43:28+03:00

Посилення міжнародної конкурентоспроможності є одним із пріоритетів економічного розвитку як провідних країн світу, так і зростаючих економік. Питання ефективної політики з регулювання соціально-трудових відносин за сучасних економічних, демографічних викликів набуває пріоритету як невід’ємна складова довгострокової стратегії зростання. Статтю присвячено порівняльному аналізу соціальної політики та соціально-трудових відносин в Україні та в європейських країнах. Сукупність країн-членів ЄС було доповнено Ісландією, Норвегією та Швейцарією. Як вихідні показники було обрано частки у ВВП оплати праці та державних соціальних видатків. Дослідження охоплювало період 2021–2023 рр. Емпіричний аналіз не виявив істотного кореляційного зв’язку між вихідними показниками. З огляду на це було використано непараметричний підхід. Відповідно до нього для даних кожного року була побудована опукла оболонка даних. На відміну від існуючих досліджень, у пропонованій статті були розглянуті усі частини оболонки. Вона була поділена на дві пари взаємно протилежних міжнародних рубежів, кожному з яких відповідав свій віртуальний екстремум. Точка максимуму обох досліджуваних показників інтерпретувалася як кінцевий стан одночасного збільшення сукупних доходів населення. Точка максимальної оплати праці та мінімальних державних соціальних видатків вважалася віртуальним максимумом заміщення державної соціальної допомоги власними доходами працівників. Вихідні дані нормалізувалися трьома методами. Два з них є класичними – нормалізація за напіврізницями екстремальних значень вихідних показників та нормалізація за середніми квадратичними відхиленнями від напівсум їхніх екстремумів. Третій метод є новим і полягав у нормалізації за напівсумами середніх квадратичних відхилень від екстремумів вихідних показників. Міжнародне положення країн у сфері соціально-трудових відносин характеризувалося за допомогою різниці відстаней до протилежних віртуальних екстремальних станів. Динаміку зміни міжнародного положення країни було проаналізовано за допомогою двох коефіцієнтів ефективності розвитку за відповідними напрямами. Ці коефіцієнти обчислювалися як приріст різниці відстаней країни до протилежних віртуальних екстремумів, поділений на довжину шляху, пройденого нею за цей період. Для України за 2021–2022 рр. обидва коефіцієнти були додатними, а в наступному періоді стали від’ємними. Порівняння відстаней, обчислених у трьох системах координат, підтвердило попереднє припущення, що Z-стандартизація має давати оцінки, найбільші за модулем, а два інші методи – досить близькі. На основі пропонованого підходу можна аналізувати дані, усереднені за декілька років, а також інші макроекономічні показники. Такий аналіз може сприяти оптимізації соціально-економічної політики держави.

ПАРАДИГМИ І МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: КОНВЕРГЕНЦІЯ ІННОВАЦІЙ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

2025-10-07T09:56:44+03:00

У статті розглянуто еволюцію парадигм та методологічних підходів у теорії та практиці менеджменту, а також визначено концептуальні засади їх взаємодії в умовах технологічних трансформацій сучасного суспільства. Запропоновано розмежування парадигми управлінської науки як системи фундаментальних уявлень про природу організацій та управлінських процесів, що визнається науковою спільнотою, та парадигми менеджменту як системи домінуючих поглядів на практику управління. Визначено методологію управлінської науки як систему принципів наукового пізнання управлінських явищ для отримання теоретичного знання та методологію практики менеджменту як систему інструментів організації управлінської діяльності для досягнення практичних цілей. Встановлено діалектичний характер взаємозв’язку між парадигмою та методологією: детермінуючий вплив парадигми на методологію та зворотний вплив методологічних інновацій на парадигмальні зміни. Проведено диференціацію парадигм та методологій управлінської науки і прикладного менеджменту для комплексного вивчення двоєдиної природи управлінського знання. Систематизовано підходи до періодизації парадигмальних змін у менеджменті відповідно до концепцій технологічних революцій та еволюції управлінських підходів. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій організаційного розвитку, адаптації управлінських практик до викликів технологічних та соціальних змін, формування методологічних основ підготовки менеджерів нового покоління.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В СФЕРІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

2025-10-08T09:03:03+03:00

У сучасних умовах трансформації економіки креативні індустрії набувають стратегічного значення для розвитку держави. Ділова репутація суб’єктів господарювання у цій сфері стає не лише інструментом конкурентної боротьби, а й важливим фактором формування довіри споживачів, партнерів та інвесторів. Особливості формування репутації в креативному бізнесі мають специфічний характер, пов’язаний із персоніфікацією бренду, публічною видимістю, швидкою репутаційною динамікою та необхідністю інноваційності. У статті проаналізовано ключові напрями формування ділової репутації представників креативного бізнесу та визначено чинники, що забезпечують її сталість. Представлені висновки можуть бути корисними як для науковців, так і для практиків у сфері культурного підприємництва. Метою дослідження обрано обґрунтування особливостей формування ділової репутації суб’єктів господарювання у сфері креативних індустрій як ключового чинника їхньої конкурентоспроможності, сталого розвитку та економічного зростання. Об’єктом дослідження в роботі виступають представники бізнес-середовища в сфері креативних індустрій країни. Завданням дослідження є виявлення та систематизація ключових особливостей формування ділової репутації суб’єктів господарювання у сфері креативних індустрій з урахуванням їх специфіки та впливу на успішність бізнесу. Методологічною основою дослідження виступили: праці українських і зарубіжних науковців з різних аспектів формування ділової репутації суб’єктів господарювання як класичного, так і креативного бізнесу; статистичні дані з офіційного сайту Державної служби статистики України; комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження (аналіз і синтез; порівняльний метод; системний підхід). За результатами дослідження визначено особливості формування ділової репутації креативного бізнесу в межах напрямів, характерних для класичного бізнесу (якість продукту; соціальна відповідальність бізнесу; фінансова стабільність; бренд роботодавця), та обґрунтовано специфічні напрями, що впливають на формування ділової репутації суб’єктів креативного бізнесу (індивідуальність бренду та особистості; присутність та видимість бренду у публічному просторі; репутаційна чутливість; інноваційність та гнучкість мислення митця або творчої команди). Сфера застосування результатів дослідження охоплює освітню діяльність (для підготовки фахівців у галузях креативного підприємництва, маркетингу, культурології); практику ведення креативного бізнесу (як методичний орієнтир для формування стратегії репутаційного менеджменту); державну та регіональну політику (для формування програм підтримки креативного підприємництва); наукові дослідження (як основа для подальших досліджень формування ділової репутації в креативній економіці). Результати дослідження дозволять українському креативному бізнесу визначити ефективні напрями діяльності, що сприятимуть формуванню позитивного іміджу та довіри споживачів, розробити репутаційну стратегію, адаптовану до специфіки креативного бізнесу, з урахуванням публічного позиціонування особистого бренду.

ІНТЕГРУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В МЕХАНІЗМИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

2025-10-08T11:27:49+03:00

Стаття присвячена теоретичним і практичним аспектам інтеграції управлінського обліку в механізми організаційно-економічного забезпечення сталого розвитку підприємств. Обґрунтовано, що успішний сталий розвиток вимагає трансформації систем обліково-аналітичного забезпечення підприємств, зокрема впровадження принципів управлінського обліку, орієнтованих не лише на фінансові показники, але й на екологічні та соціальні аспекти діяльності. Проаналізовано останні дослідження, що висвітлюють роль управлінського обліку у досягненні Цілей сталого розвитку та вказують на необхідність адаптації облікових систем до нових вимог (IFRS S1, S2, ESRS). Визначено, що інтегрування інструментів управлінського обліку (бюджетування, система KPI, облік витрат з урахуванням екологічних факторів) у стратегічне та операційне управління підприємством сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо збалансування економічних, екологічних і соціальних цілей. Наведено приклади з практики українських і міжнародних компаній, які демонструють позитивний ефект від такої інтеграції. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо подальшого розвитку організаційно-економічного механізму сталого розвитку підприємств шляхом розширення інформаційно-аналітичної функції управлінського обліку.

Вийшовши за межі простої констатації проблеми і методології, стаття деталізує комплексний алгоритм інтегрування, що охоплює нормативно-правову, організаційно-економічну та інформаційно-аналітичні компоненти. Управлінський облік є центральним елементом механізму: він забезпечує включення екологічних, соціальних і економічних цілей у планування, бюджетування, розроблення KPI, калькулювання витрат та звітність. Запропонований алгоритм передбачає: (1) визначення цілей та індикаторів сталого розвитку; (2) інтеграцію інструментів бюджетування, KPI та обліку витрат з урахуванням екологічних і соціальних критеріїв; (3) вимірювання та моніторинг виконання за всіма вимірами сталості; (4) використання результатів для коригування стратегії та систем мотивації, забезпечуючи постійне вдосконалення. Для ілюстрації застосування алгоритму наведено практичні приклади. Так, компанія Bacardi використовує гнучке бюджетування для відстеження ефективності використання ресурсів за умов змін продуктового портфеля; компенсаційна стратегія DSM передбачає, що 25 % довгострокової винагороди залежить від абсолютного скорочення викидів парникових газів у межах scope 1–3; компанії Unilever і Danone прив’язують індекси сталого розвитку до винагороди топ-менеджменту; Microsoft поєднує бонуси керівників із досягненням кліматичних цілей; програма Mission Zero корпорації Interface дозволила знизити інтенсивність викидів парникових газів на 96 % і скоротити споживання води на 89 %. Крім того, українські промислові підприємства демонструють схожу динаміку: Метінвест зменшив прямі викиди CO₂ до 2.30 т CO₂ на тонну сталі та переробляє 91 % використаної води, а DTEK планує інвестувати понад 2 млрд євро у проєкти відновлюваної енергії та побудувати акумулятори потужністю 200 МВт. Ці приклади доводять практичну реалізованість інтегрування управлінського обліку у системи сталого розвитку і свідчать, що таке інтегрування підвищує прозорість, ефективність використання ресурсів та рівень довіри стейкхолдерів, допомагаючи підприємствам ефективніше долати невизначеність.

ІНТЕГРАЦІЯ КЛІЄНТСЬКОГО ДОСВІДУ У СИСТЕМУ СТРАТЕГІЧНОГО БРЕНДИНГУ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ БРЕНДУ

2025-10-29T13:04:20+02:00

У статті розглянуто проблему забезпечення диференціації брендів українського ресторанного бізнесу в умовах високої конкуренції, економічної нестабільності та обмеженості ресурсів. Обґрунтовано, що традиційні інструменти ресторанного брендингу, які зосереджені переважно на якості продукту, втрачають ефективність, натомість ключовим чинником формування довгострокових конкурентних переваг та диференціації стає поліпшення клієнтського досвіду взаємодії з брендом. До основних бар’єрів розвитку брендів у ресторанному секторі, що виявлені в процесі дослідження, віднесено такі: уніфікація форматів закладів, копіювання популярних моделей, дефіцит фінансових та інноваційних ресурсів, недостатній рівень бренд-менеджменту, висока плинність кадрів і слабке використання потенціалу української гастрономічної культури. Управління клієнтським досвідом стає вкрай важливою функцією стратегічного брендингу ресторанного бізнесу у формуванні конкурентних переваг, оскільки дозволяє створити унікальне «середовище досвіду», що відрізняє заклад від численних аналогів на ринку. Метою дослідження визначено обґрунтувати теоретико-методичні засади інтеграції клієнтського досвіду у систему стратегічного брендингу ресторанного бізнесу та визначити його роль як ключового чинника диференціації бренду в умовах зростання конкуренції та зміни споживчих очікувань. Об’єктом дослідження в роботі виступає процес управління клієнтським досвідом у системі стратегічного брендингу підприємств та закладів ресторанного бізнесу. Головним завданням дослідження є створення моделі та визначення механізму інтеграції клієнтського досвіду у стратегічний брендинг ресторанного бізнесу як інструменту досягнення ефективної диференціації бренду. Методологічну основу дослідження становлять принципи системного, функціонального та стратегічного підходів до управління брендом, які всебічно розглядаються у працях зарубіжних та українських науковців і дослідників цієї проблематики. У процесі дослідження використано методи аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, моделювання – для розроблення схеми інтеграції клієнтського досвіду у стратегічний брендинг ресторанного бізнесу, а також системно-структурний аналіз – для розкриття взаємозв’язку між елементами бренду та складовими клієнтського досвіду. За результатами дослідження розроблено модель інтеграції клієнтського досвіду у систему стратегічного брендингу ресторанного бізнесу, яка охоплює методологічний, функціональний, організаційний та ринковий аспекти і відображає взаємозв’язок між рівнями клієнтського досвіду (базовим, емоційним, соціальним і ціннісним) та ключовими структурними елементами бренду (ідентичністю, обіцянкою, позиціонуванням і капіталом бренду). Модель демонструє, що ефективна диференціація можлива за умови синхронізації п’яти ключових складових: управління точками контакту клієнта з брендом, створення емоційної цінності, формування унікальної ідентичності бренду, залучення клієнта у комунікації та вимірювання досвіду через аналітичні показники.

Сферами застосування результатів дослідження є бренд-менеджмент ресторанів різних форматів на етапах розробки стратегій позиціонування та формування лояльності клієнтів. Також отримані результати можуть бути використані при розробці стратегій сталого розвитку регіональних гастрономічних брендів як елементу туристичного потенціалу України. Отримані результати дозволять підприємствам і закладам ресторанного бізнесу переходити від традиційної конкуренції на рівні продукту, ціни або сервісу до побудови ціннісно-емоційної диференціації, що ґрунтується на унікальному досвіді взаємодії клієнта з брендом.

ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

2025-10-30T15:18:28+02:00

У статті досліджуються методи дистанційної ідентифікації та верифікації в процесі здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу заходів належної перевірки клієнтів. Актуальність теми зумовлена загальною цифровізацією фінансових послуг та необхідністю зниження витрат звітних установ на комплаєнс. Метою роботи є виокремлення головних способів ідентифікації та верифікації клієнтів в дистанційному режимі, що здатні підвищити ефективність системи протидії відмиванню злочинних коштів та фінансуванню тероризму. В дослідженні використано методи аналізу та синтезу, порівняння, діалектичний метод пізнання, метод узагальнення. Класифіковано характер вимог, що застосовуються до фінансових установ в Україні під час проведення відеоверифікації клієнтів, які можна розділити на технічні, правові та процедурні. Проаналізовано основні вимоги, які дозволяють використання інших повноцінних моделей дистанційної верифікації. Запропоновано нову модель ідентифікації та верифікації клієнтів, оскільки поточні операційні схеми не здатні вирішити дві основні проблеми учасників ринку. Ці проблеми полягають у високій вартості процедури належної перевірки клієнта та необхідності проведення заходів з ідентифікації та верифікації кожного разу, коли клієнт бажає скористатися послугами фінансової установи, де його не було ідентифіковано. Розкрито можливий механізм проведення належної перевірки клієнта з використанням технології розподіленого реєстру на основі блокчейну, а також окреслено основне коло проблем, без вирішення яких неможливий перехід до такої принципово нової системи взаємодії між клієнтами та фінансовими установами. До цих проблем належать визначення установ-ідентифікаторів, адміністраторів системи, контроль якості проведених перевірок, перелік документів, що ідентифікують особу, зберігання ідентифікаційних даних та оплата послуг установ, що ідентифікують особу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом кожної групи проблем, які стримують перехід національної системи фінансового моніторингу до здійснення заходів ідентифікації та верифікації клієнтів звітними установами на основі блокчейну.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНИХ ПРОЄКТІВ

2025-10-31T04:40:42+02:00

У статті досліджується актуальна проблема забезпечення сталої конкурентоспроможності вітчизняних будівельних підприємств на основі цифрової трансформації їхньої проєктної діяльності. Підкреслюється, що в умовах глобалізації економічних процесів, зростання конкуренції на національних і міжнародних ринках, а також необхідності швидкої адаптації до викликів Четвертої промислової революції цифровізація постає не лише як сучасний інструмент оптимізації операційних процесів. Вона виступає стратегічною передумовою довгострокового розвитку галузі та формування її конкурентних переваг. У світлі сучасних концепцій стратегічного менеджменту уточнюється роль цифровізації бізнес-процесів сфери проєктування, яка розглядається як один із ключових чинників успіху на ринку будівельних послуг. Використання цифрових технологій дозволяє суттєво підвищити продуктивність праці, якість управлінських рішень, швидкість їх прийняття, а також прозорість усіх етапів реалізації проєктів. Крім того, цифровізація створює умови для ефективної інтеграції вітчизняних підприємств у глобальний технологічний простір, відкриваючи нові можливості для міжнародного партнерства та інвестицій. Автор наголошує, що успішна реалізація цифрової трансформації, відповідно до висунутої гіпотези, неможлива без наявності цілісної стратегії, яка передбачає формування чіткої архітектури управління, визначення етапів та механізмів змін, а також забезпечує поступовий перехід від поточного стану підприємства до бажаного рівня цифрової зрілості. При цьому особлива увага приділяється ролі людського капіталу. Здатність персоналу швидко опановувати нові інструменти і технології, а також готовність організаційної культури до інноваційних змін розглядаються як визначальні фактори ефективності трансформаційних процесів. Окремо проаналізовано практику впровадження сучасних цифрових рішень у будівельному секторі, зокрема PropTech та BIM-технологій. Наведені приклади підтверджують їхню високу результативність, здатність формувати якісно нові моделі управління проєктами, знижувати ризики та водночас посилювати інноваційний потенціал підприємств. Таким чином, цифровізація стає не лише інструментом підвищення ефективності, але й фундаментальною основою формування стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕГУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (REGTECH) СУБ’ЄКТАМИ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

2025-11-06T12:23:03+02:00

У дослідженні розглядаються причини розвитку регуляторних технологій, ключові компоненти даних технологій, можливості їх застосування суб'єктами первинного фінансового моніторингу на світовому фінансовому ринку та потенціал впровадження регуляторних технологій суб'єктами первинного фінансового моніторингу в Україні. Предмет даного дослідження було обрано через нездатність фінансових установ ефективно виконувати сучасні регуляторні вимоги без використання передових технологій збору та аналізу даних. Актуальність дослідження зумовлена неоднорідним застосуванням регуляторних технологій у різних юрисдикціях, необхідністю забезпечення клієнтів зручним обслуговуванням та, водночас, необхідністю фінансовими установами застосовувати ефективні заходи захисту персональних даних. Було виявлено широкий спектр глобальних та національних регуляторних документів, які значно посилили регуляторний тиск на фінансові установи. Цей тиск призвів до широкого впровадження регуляторних технологій. У сфері фінансового моніторингу найважливішими серед них стали інноваційні процеси ідентифікації та верифікації клієнтів, постійний аналіз фінансових операцій та робота зі списками санкцій. Для ідентифікації та верифікації запропоновано використання процедур відеотрансляції, електронної автентифікації особи (e-KYC) та різних блокчейн-технологій. Для безперервного аналізу транзакцій рекомендується використовувати алгоритми машинного навчання під наглядом, під наглядом з підтримкою та без здійснення нагляду на основі класифікації даних. Для проведення скринінгу санкцій фінансовим установам доцільно генерувати узагальнену оцінку, отриману в результаті аналізу даних з різних джерел інформації. Наведено докази фінансової спроможності банківської системи України впроваджувати сучасні елементи регуляторних технологій у сфері фінансового моніторингу. Додатковим фактором, що стимулює суб'єктів первинного фінансового моніторингу до впровадження регуляторних технологій, є створення регуляторної платформи Національним банком України.

ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТИПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ FINCEN У ВДОСКОНАЛЕННІ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ

2025-11-06T12:42:55+02:00

У статті досліджено основні типології відмивання грошей та фінансування тероризму, які були опубліковані Національною службою фінансової розвідки США у 2024 році та у першій половині 2025 року. Актуальність теми зумовлена глобалізацією руху капіталу та законодавчими вимогами до звітних установ у сфері фінансового моніторингу щодо включення результатів типологічних досліджень до внутрішніх систем управління ризиками. Метою роботи є виокремлення з типологій індикаторів підозрілості, які можуть бути використані українськими звітними установами для підвищення ефективності внутрішніх систем фінансового моніторингу. Для досягнення мети в статті використано методи аналізу, синтезу та порівняння. Головним завданням дослідження було визначення індикаторів підозрілості, які мають значну кореляцію з поточними умовами обслуговування клієнтів суб’єктами первинного фінансового моніторингу України. Результати дослідження виявили 20 індикаторів підозрілості відмивання коштів та фінансування тероризму, характерних для фінансових операцій українських звітних установ. Вісім індикаторів стосувалися контрабанди готівки та товарів, чотири індикатори були пов’язані з фінансуванням тероризму, решта індикаторів підозрілості належали до шахрайських схем при здійсненні заходів належної перевірки та при використанні імені спеціально уповноваженого органу. Встановлено, що зважаючи на широке впровадження дистанційних каналів продажу фінансовими установами та відсутність специфічних вимог до відеоверифікації, індикатори підозрілості, які стосуються використання генеративного штучного інтелекту, є універсальними та можуть бути застосовані звітними установами в будь-якій юрисдикції без серйозної модифікації. Практичним значенням дослідження є можливість імплементації виявлених індикаторів підозрілості до систем автоматизації українських звітних установ у сфері фінансового моніторингу. Перспективи подальших досліджень стосуються аналізу типологічних досліджень в інших юрисдикціях з високоефективними національними системами протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (особливо в країнах Європейського Союзу) для подальшої уніфікації європейських та українських підходів у сфері фінансового моніторингу.

ПРОАКТИВНІ ІННОВАЦІЙНІ МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ТА ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2025-11-06T13:13:31+02:00

В сучасних умовах цифрова трансформація бізнесу відбувається під впливом глобалізаційних процесів, динамічних змін ринкового середовища, зростаючих потреб активних поколінь (Y, Z та Альфа), що вимагає від компаній впровадження інноваційних технологій. Штучний інтелект виступає в якості ефективного інструменту забезпечення високого рівня конкурентоспроможності для компаній на національному та міжнародному рівнях. У статті розглянуто ключові напрями використання штучного інтелекту в бізнес-процесах, в першу чергу досліджено феномен машинного навчання як системи алгоритмів обробки великих даних. Проаналізовано приклади успішного застосування штучного інтелекту провідними компаніями: Walmart, Bank of America, Amazon, FANUC, Toyota та DHL, які застосовують високопродуктивні алгоритми обробки даних у сфері прогнозування попиту, оптимізації ланцюгів постачання, автоматизації взаємодії з клієнтами, контролю якості продукції, управління запасами, персоналізації маркетингу та оптимізації внутрішніх процесів. Доведено, що завдяки інтеграції технологій штучного інтелекту в бізнес-процеси можливе досягнення істотного зниження витрат, підвищення ефективності операційної діяльності, якості обслуговування клієнтів та адаптивності компаній до швидкоплинних флуктуацій зовнішньої кон’юнктури. Підкреслено, що застосування алгоритмів штучного інтелекту створює нові можливості для цифрового розвитку бізнесу, дозволяє забезпечити конкурентні переваги у довгостроковій перспективі, сприяє формуванню оптимальних управлінських рішень на основі вибору найкращого варіанту дій для досягнення поставлених цілей з урахуванням наявних ресурсів та обмежень.