МЕТОДОЛОГІЯ МОДЕЛЮВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ОБМЕЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.56.2020.201670Ключові слова:
методологія макроекономічного моделювання, економічні коливання, науково-технічний прогрес, хвилі науково-технічного прогресу, виробничі функції, ефективність факторів виробництва, потенціал ефективності, диференціальні рівнянняАнотація
Стаття присвячена методології макроекономічного моделювання науково-технічного прогресу з точки зору, яка є альтернативною сучасній парадигмі необмеженого потенціалу економічної ефективності.
В основу дослідження покладено загальнонауковий метод переходу від простого до складного. В якості вихідного пункту обрано загальні закономірності НТП, незалежні від окремих економічних факторів. Аналіз довгострокової економічної динаміки спирається на модель обмеженого науково-технічного прогресу (LSTP-модель), що вперше запропонована в даній статті. В ході моделювання показується, що навіть за нескінченних ресурсів, спрямованих до науково-дослідного сектору, темп НТП має свою межу. В зв’язку з цим формулюється висновок, що для технологічного розвитку важливі не тільки обсяг та якість ресурсів у науково-дослідному секторі, але й тривалість їх використання.
Застосована в статті методологія реалізує загальнонауковий принцип відповідності. Показується, що: 1) класичні моделі необмеженого НТП є граничним випадком одного з пропонованих рівнянь; 2) традиційні виробничі функції є граничним випадком пропонованої виробничої функції з обмеженнями на максимальну ефективність продукту та мінімальну – факторів виробництва.
Особливістю проведеного дослідження є поліваріантний підхід – розгляд та порівняльний аналіз можливих варіантів макроекономічних функцій та рівнянь динаміки. На підставі такого підходу були визначені функції та рівняння, що описують нерівномірність економічного розвитку, коливання темпів підвищення ефективності та ендогенні хвилі НТП. Показується, що нові показатели (потенціалу підвищення ефективності, індексу достатності фактора НТП та складені з них функції) дозволяють адекватно аналізувати усе більш складні аспекти науково-технічного прогресу. Запропонована функція екзогенної динаміки, що відображає екзогенний вплив на НТП. Її аналіз дозволив адекватно описати історичну динаміку різних економічних систем, що відрізняються балансом позитивних та негативних екзогенних чинників.
Загальні закономірності НТП моделюються за допомогою складених (в тому числі неявних) функцій. В залежності від специфіки досліджуваного процесу, можуть використовуватися складені функції більш високих порядків. З математичної точки зору представлені рівняння динаміки класифікуються як звичайні автономні диференціальні рівняння першого порядку. Такий математичний апарат дозволив продемонструвати необхідність дотримання загальнонаукового принципу однорідності часу. Показується, що обмежений науково-технічний прогрес (на відміну від необмеженого) може бути описаний за допомогою функції корисності.
Посилання
Acemoglu D. (2009) Introduction to Modern Economic Growth, (Princeton and Oxford: Princeton University Press), 990 P.
Aghion P., Howitt. P. W. (2009)The Economics of Growth, (Cambridge and London: The MIT Press), 475 P.
Barro R. J., Sala-i-Martin X. (2004) Economic Growth, 2nd ed., (Cambridge and London: The MIT Press), 654 P.
Baten J., Hippe R. (2018) Geography, land inequality and regional numeracy in Europe in historical perspective. Journal of Economic Growth, vol. 23, pp.79–109.
Borcan O., Olsson O., Putterman L. (2018) State history and economic development: evidence from six millennia. Journal of Economic Growth vol. 23, pp.1–40.
Bouchouicha R., Vieider F.M., (2019) Growth, entrepreneurship, and risk-tolerance: a risk-income paradox. Journal of Economic Growth, vol. 24(3), pp. 257-282.
Chun H., Ha J., Kim J.-W. (2014) Firm heterogeneity, R&D, and economic growth. Economic Modelling, vol. 36, pp.149-156.
Eapen A., Yeo J., Sasidharan S. (2019) Finance constraints and technology spillovers from foreign to domestic firms. Economic Modelling, vol. 76, pp. 50-62.
Gershman B. (2014). The two sides of envy. Journal of Economic Growth, vol. 19(4), pp. 407-438.
Handbook of Economic Growth, vol. 1A, 1st ed., Editors: Aghion P., Durlauf S. N., (North-Holland, 2005), 1138 P.
Handbook of Economic Growth, vol. 1B, 1st ed., Editors: Aghion P., Durlauf S. N., (North-Holland, 2005), 838 P.
Handbook of Economic Growth, vol. 2A, 1st ed., Editors: Durlauf S. N., Aghion P., (North-Holland, 2013), 568 P.
Handbook of Economic Growth, vol. 2B, 1st ed., Editors: Aghion P., Durlauf S. N., (North-Holland, 2013), 608 P.
Park H. (2020) Indeterminate equilibrium growth with product and R&D spillovers. Economic Modelling, vol. 86, pp. 286-298.
Romer D. (2011) Advanced Macroeconomics, 4th ed., University of California, Berkeley (New York: McGraw-Hill), 716 P.
Lahiri R., Ding J., Chinzara Z. (2018) Technology adoption, adaptation and growth. Economic Modelling, vol. 70, pp. 469-483.
Leite D.N., Óscar Afonso O., Silva S.T. (2019) A tale of two countries: Directed technical change, trade and migratory movements. Economic Modelling, vol. 83, pp. 173-194.
Litina A. (2016) Natural land productivity, cooperation and comparative development. Journal of Economic Growth,
vol. 21(4), pp. 351-408.
Mathonnat C., Minea A. (2019) Forms of democracy and economic growth volatility. Economic Modelling, vol. 81, pp. 594-603.
Özak Ö. (2018) Distance to the pre-industrial technological frontier and economic development, Journal of Economic Growth, vol. 23(2), pр. 175-221.
Schaefer A., Schiess D., Wehrli R. (2014). Long-term growth driven by a sequence of general purpose technologies. Economic Modelling, vol. 37, pp. 23-31.
Schenk-Hoppé K. R., Schmalfuß B. (2001). Random fixed points in a stochastic Solow growth model. Journal of Mathematical Economics, vol. 36, iss. 1, pp. 19-30.
Tsuboi M. (2019) Resource scarcity, technological progress, and stochastic growth. Economic Modelling, vol. 81, pp. 73-88.
Wahl F. (2017) Does European development have Roman roots? Evidence from the German Limes. Journal of Economic Growth, vol. 22(3), pp. 313-349.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Іван Олексійович Загоруйко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).