АНАЛІЗ РОЗВИТКУ НЕОКОНСЕРВАТИЗМУ НА ПРИКЛАДІ РЕЙГАНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.57.2020.206015Ключові слова:
рейганоміка, неоконсерватизм, економіка, економічна теоріяАнотація
На основі аналізу основних аспектів розвитку неоконсерватизму, економічної політики американського уряду Рональда Рейгана, досліджено застосування економічної практики з метою використання її в розбудові економіки країни, а також задля розкриття особистості Рональда Рейгана. Варто звернути увагу, що на сьогоднішній день мало досліджень з цієї проблематики, а поодинокі дослідження не повною мірою відображають вплив рейганоміки на історію США, України і світу в цілому.
В США у 1980-х роках політика обмеження державного втручання в підприємницьку діяльність запровадила комплекс заходів, які були спрямовані на якісну зміну стратегії завдяки перерозподілу функцій регулювання між державою і бізнесом, послаблення бюрократії і зростання економічної свободи підприємців. Для цього було зменшено та скасовано деякі правила, які застосовувалися до виробничої і ринкової діяльності, наприклад, контроль над цінами на нафту, за рівнем мінімальної заробітної плати, послаблено екологічні стандарти, скорочено бюрократичний апарат і зменшено витрати на його утримання. Основним напрямком кредитно-грошової політики США в цей період було обрано антиінфляційне регулювання грошової маси з метою стримування інфляції.
В 1990-х роках течії американського консерватизму не мали об’єктивного фундаменту для подальшого розвитку, але ці процеси не зруйнували неоконсерватизм. Аналіз і узагальнення інформації показав, що неоконсерватори стали більш виваженими в методах політичної боротьби, розширили програму і як наслідок, інтегрувалися в республіканську партію, а трансформаційні процеси створили умови для розвитку неоконсерватизму в умовах сьогодення.
Посилання
Reygan, R. (1992). American life. Moscow: Novosti, 752 p. [in Russian].
Panchenko, Yu. V. (2007). Common and different in the ideology of neo-conservatism in the United Kingdom and the United States. Sumska Starovyna, no. 21/22, pp. 72–78 [in Ukrainian].
Sogrin, V. V. (2010). Historical experience of the USA. Moscow: Nauka, 581 p. [in Russian].
Bloom, А. (1987). The closing of the American mind. New York, 392 p.
Kharts, L. (1993). Liberal tradition in America / Trans. by V. Sogrin. Moscow: Progress, 400 p. [in Russian].
Ivanyan, E. A. (1991). Ronald Reagan: a chronicle of life and time. Moscow: Mysl, 411 p. [in Russian].
Snyder, William P. (Ed.) (1988). Defense policy in the Reagan administration. Washington: National Defense University Press, 424 p.
Macroeconomic studies / Institute of Economics and Law named after Ivan Kushnir. Available at: http://be5.biz/makroekonomika/profile/us.html
Andriushchenko, A. M., Burliai, A. P., Kostiuk, V. S. (2009). Economic theory: textbook. Kyiv: Tsentr uchbovoi lit., 520 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Руслан Володимирович Манн, Гліб Олексійович Баранов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).