КОНЦЕПЦІЯ СВІТОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО РУБЕЖУ: МЕТОДОЛОГІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.61.2021.234527Ключові слова:
світовий технологічний рубіж, продуктивність праці, фондоозброєність, національна ефективність, метод аналізу оболонки даних, відмови методу аналізу оболонки даних, парадокс технологічного регресуАнотація
Статтю присвячено застосуванню непараметричного методу аналізу оболонки даних (DEA) до світової економіки як сукупності країн з різною технологічною ефективністю. По-перше, показано можливість «повторного» застосування методу DEA до даних, що залишаються після виключення точок з найвищою відносною ефективністю. Це дало змогу висунути ідею світових технологічних рубежів наступних порядків. Країни, що знаходяться на кожному наступному світовому рубежі, утворюють послідовні технологічні ешелони – від відносно найефективніших
до все менш ефективних. По-друге, сформульовано основи нової моделі СТР – моделі віртуальних країн, в якій, після визначення країн, що утворюють рубіж найвищої ефективності, лінія самого рубежу модифікується таким чином, щоб кожна з країн-лідерів перемістилася з кутового положення у проміжну точку відрізка модифікованого СТР. Такі нові відрізки («національні ділянки» лідерів) інтерпретуються як специфічні виробничі функції, що відображають умови країн-«сусідів» на СТР. Кутовими точками у цій моделі замість реальних країн стають віртуальні. На основі моделі віртуальних країн розв’язано відомі парадокси – парадокс рівної ефективності на крайніх ділянках рубежу (який є іманентним будь-якій моделі на основі класичного методу DEA) та парадокс технологічного регресу, що виникає внаслідок перетину ліній СТР різних періодів. По-третє,
на основі одночасного аналізу стану країн на двох площинах – «фондомісткість – працемісткість» та площині параметрів виробничої функцій узагальнено метод побудови СТР як оболонки національних виробничих функцій та проведено порівняльний аналіз СТР, побудованого за цим методом, із СТР, побудованим традиційним методом оболонки національних технологічних станів.
Посилання
Cantner, U. and Hanusch, H. (1999), "Heterogeneity and evolutionary change – empirical conception, findings and unresolved issues", EconPapers, Discussion Paper Series, no.o190, available at: https://econpapers.repec.org/ paper/augaugsbe/0190.htm
Keller, W. (2001), "The geography and channels of diffusion at the world's technology frontier", ECONSTOR, HWWA Discussion Paper, no. 123, available at: https://www.econstor.eu/handle/10419/19428
Forstner, H. and Isaksson, A. (2002), "Productivity, technology, and efficiency: an analysis of the world technology frontier when memory is infinite", UNIDO, SIN Working Paper Series, no.o7, available at: https://www.unido.org/productivity-technology-and-efficiency-analysis-world-technology-frontier-when-memory-infinite
Grosskopf, S. (2003), "Some remarks on productivity and its decompositions", Journal of Productivity Analysis, vol. 20, no. 3, pp. 459-474.
Caselli, F. and Coleman II, W.J. (2006), "The world technology frontier", The American Economic Review, vol. 96, no. 3, pp. 499-522.
Vandenbussche, J., Aghion, P. and Meghir, C. (2006), "Growth, distance to frontier and composition of human capital", Journal of Economic Growth, vol. 11, iss. 2, pp. 97-127.
Acharya, R.C. and Keller, W. (2008), "Estimating the productivity selection and technology spillover effects of imports", NBER, Working Paper 14079, available at: https://www.nber.org/papers/w14079
Growiec, J. (2008), "Productivity differences across OECD countries, 1970–2000: the world technology frontier revisited", MPRA, no. 11605, available at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/11605/
Islam, M.R. (2010), "Human capital composition, proximity to technology frontier and productivity growth", Monash Economics Working Papers, Research Discussion Paper (RDP), no. 23-10, available at: https://www.monash.edu/__data/assets/pdf_file/0008/925433/human_capital_composition,_proximity_to_technology_frontier_and_productivity_growth.pdf
Growiec, J. (2012), "The world technology frontier: what can we learn from the US States?", Oxford Bulletin of Economics and Statistics, vol. 74, iss. 6, pp. 777-807.
Førsund, F.R. (2015), "Productivity interpretations of the Farrell efficiency measures and the Malmquist index and its decomposition", ECONSTOR, Memorandum, no.o14, available at: https://www.econstor.eu/handle/ 10419/147432
Gelebo, E., Plekhanov, A. and Silve, F. (2015), "Determinants of frontier innovation and technology adoption: cross-country evidence", EBRD, Working Paper no.o173, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=3121117
Lafuente, E., Acs, Z.J., Sander, M. and Szerb, L. (2020), "The global technology frontier: productivity growth and the relevance of Kirznerian and Schumpeterian entrepreneurship", Small Business Economics, vol. 55, pp.153-178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
