УТРИМАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ: ГНУЧКІСТЬ РОБОТИ ТА КАР'ЄРИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.47.2017.119888Ключові слова:
робітники похилого віку, ринок праці, гнучкий режим робочого часу, неповний робочий час, вихід на пенсію, гнучка кар’єра, баланс роботи та життя, управління робітниками похилого віку, стратегія вікового менеджментуАнотація
В умовах демографічного старіння та скорочення чисельності трудових ресурсів утримання працівників похилого віку та продовження їх робочої кар’єри стає все більш актуальним завданням. Одним із найбільш ефективних інструментів утримання та заохочення працювати після досягнення пенсійного віку є гнучка організація умов праці. Обґрунтовано, що потреба у гнучкості організації праці зумовлена фізіологічними, психологічними та соціальними змінами працівників у міру старіння. Аналіз сучасних практик гнучкості щодо робітників похилого віку дозволив класифікувати їх згідно з типологією гнучкості: гнучкості графіка, робочого процесу, робочого місця/просторової гнучкості, відносин найму, оплати праці. Основою прийняття рішень щодо впровадження гнучких умов запропоновано аналіз вікової структури персоналу, аналіз дефіциту компетенцій, аналіз витрат порівняно з наймом молодих кадрів. Доведено, що впровадження гнучких умов праці потребує перетину інтересів та дій трьох зацікавлених сторін: особистості, бізнесу та держави.Посилання
Libanova, E.M. (ed.) (2006) Complex demographic prognosis of Ukraine for the period to 2050 [Kompleksnyy demohrafichnyy prognoz Ukrayiny na period do 2050 r.]. Кyyiv: Ukrayinskyy tsentr sotsialnyh reform, 138 p.
Naegele, G., Walker, A. (2006) A guide to good practice in age management. In: European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions. Luxembourg, available at: <https://www.eurofound.europa.eu/sites/de-fault/files/ef_files/pubdocs/2005/ 137/en/1/ef05137en.pdf>
Koc-Menard, S. (2009) Flexible work options for older workers. Strategic HR Review. 2009, vol. 8, No. 2, pp. 31–36.
Kooij, D., Lange, A., Jansen, P., Kanfer, R. Dikkers, J. (2011) Age and work-related motives: Results of a meta-analysis. Journal of Organizational Behavior, vol. 32, pp. 197–225.
Kanfer, R., Ackerman, P. (2004) Aging, adult development, and work motivation. The Academy of Management Review, vol. 29, No. 3, pp. 440–458.
Knauth, Р., Karl, D., Gimpel, K. (2013) Development and evaluation of workingtime models for the ageing workforce: lessons learned from the KRONOS research project. In: Schlick, C., Frieling, E., Wegge, J. Age-Differentiated Work Systems. Springer-Verlag Berlin Heidelberg, рр. 45–64.
Moen, P., Kojola, E., Kelly, E.L., Karakaya, Ya. (2016) Men and women expecting to work longer: do changing work conditions matter? Work, Aging and Retirement, vol. 2, issue 3, pp. 321–344.
Cahill, K., James, J., Pitt-Catsouphes, M. (2015) The impact of a randomly assigned time and place management initiative on work and retirement expectations. Work, Aging and Retirement, vol. 1, issue 4, pp. 350–368.
Kojola, E., Moen, P. (2016) No more lock-step retirement: Boomers' shifting meanings of work and retirement. Journal of Aging Studies, vol. 36, pp. 59–70.
Deloitte. Resetting Horizons. Global Human Capital Trends 2013 report (2013) Deloitte Development LLC, 88 p.
ILO. Decent working time. Balancing workers’ needs with business requirements. Conditions of work and employment programme (TRAVAIL) (2007). Geneva: International Labour Organization, 28 p.
Baltes, B., Briggs, T., Huff, J., Wright, J., Neuman, G. (1999) Flexible and compressed workweek schedules: a meta-analysis of their effects on work-related criteria. Journal of Applied Psychology, vol. 84, No. 4, pp. 496–513.
Eisenberger, R., Huntington, R., Hutchinson, S., Sowa, D. (1986) Perceived organizational support. Applied Psychology, vol. 71, No 3, pp. 500–507.
Armstrong-Stassen, M. (2008) Human resource practices for mature workers – And why aren’t employers using them? Asia Pacific Journal of Human Resources, 2008, vol. 46, issue 3, pp. 334–352.
European foundation for the improvement of living and working conditions. Working time and work–life balance in European companies (2006). Establishment Survey on Working Time 2004–2005. Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, 82 p.
Furåker, B. (2005) Sociological perspectives on labour markets. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 271 p.
Flex strategies to attract, engage and retain older workers. Innovative practices. Executive case report № 5 (2012). Boston College. The Sloan Center on Aging & Work, 31 р., available at: https://www.bc.edu/content/dam/files/re-search_sites/agingandwork/pdf/publications/flex_case.pdf
ILO. Staggered hours schemes. Conditions of work and employment programme (2004). Information Sheet No. WT-9. International Labor Organization, Switzerland.
Flexible working and work-life balance (2015). Acas., 20 р., available at: http://www.acas.org.uk/me-dia/pdf/j/m/Flexible-working-and-work-life-balance.pdf
ILO. Annualized hours (hours averaging) schemes. Conditions of work and employment programme (2004). Information Sheet No. WT-12. International Labor Organization, Switzerland.
Hedge, J. (2008) Strategic human resource management and the older worker. Journal of Workplace Behavioral Health, vol. 23, issue 1-2, pp. 109–123.
Dropkin, J., Moline, J., Kim, H., Judith, E. (2016) Gold blended work as a bridge between traditional workplace employment and retirement: a conceptual review. Work, Aging and Retirement, vol. 2, issue 4, pp. 373–383.
Seike, A. (2008) Pensions and labour market reforms for the ageing society. In: H. Conrad, V. Heindorf, F. Waldenberger (eds). Human Resource Management in Ageing Societies. Perspectives from Japan and Germany. New York: Palgrave Macmillan, pp. 29–42.
AARP. Phased retirement and flexible retirement arrangements: strategies for retaining skilled workers (2006). Washington, AARP, 24 p.
Haddock S., Zimmerman, T., Lyness, K., Ziemba, S. (2006) Practices of dual earner couples successfully balancing work and family. Journal of Family and Economic Issues, vol. 27, issue 2, pp. 207–234.
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Інна Олександрівна Кірнос
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
