УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИМИ ВІДНОСИНАМИ ЯК ЗАПОРУКА ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Анотація

В статті розглянуто проблемні складові соціально-трудових відносин. Визначено пасивність найманого працівника та відсутність сприйняття ним власної відповідальності за їх якість. Зроблено наголос на значущості ефективної діяльності організації для формування бюджету об’єднаної територіальної громади і місця в цьому процесі кожного співробітника організації. В статті, спираючись на зміст статті 7 Закону України «Про колективні договори та угоди», розглянуто шляхи активізації кожного робітника та всього трудового колективу в процесі розвитку партнерських соціально-трудових відносин на окремому підприємстві. Використовуючи внесені законодавчо в колективний договір взаємні зобов’язання учасників соціально-трудових відносин, в статті запропоновані первинні заходи щодо посилення процесів змін в організації виробництва і праці, оптимізації продуктивності зайнятості та оплати праці, посилення соціальних гарантій, гендерної рівності, культурного розвитку членів колективу. В ній надано рекомендації щодо формування в колективі відповідальності за обсяг та розподіл прибутків, за зміст та реалізацію всіх складових колективного договору підприємства для підвищення його продуктивності, що повинно забезпечити збільшення бюджету територіальної громади.

Ключові слова: соціально-трудові відносини, найманий працівник, трудовий колектив, колективний договір, роботодавець, громадська думка, відповідальність, якість трудових відносин, зміни, об’єднана територіальна громада, бюджет, прибуткова діяльність.