МЕТОД DEA ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.62.2021.242067Ключові слова:
аналіз оболонки даних, світовий технологічний рубіж, непараметричний підхід, ефективність національних економік, продуктивність праці, фондовіддачаАнотація
Статтю присвячено теорії порівняльного аналізу ефективності національних економік за допомогою непараметричного методу аналізу оболонки даних (DEA). В ході дослідження ставилися цілі: визначити алгебраїчні форми задач лінійного програмування, які б адекватно відображали рубежі технічної та економічної ефективності; окреслити основні точки зору стосовно побудови світового технологічного рубежу та обґрунтувати доцільність доповнення його світовим економічним рубежем. Пропонована модель містить чотири рубежі ефективності – технологічний та економічний рубежі, побудовані за методом оболонки фактичних станів та аналогічні рубежі, що являють собою оболонки функцій розподілу продукту та його ціни. Відповідно до змісту пропонованої моделі основним методом дослідження рубежів ефективності та інтерпретації отриманих результатів обрано геометричний метод. Завдяки цьому, була показана можливість відображати рубіж за методом оболонки функцій розподілу (відрізків прямих) в одній системі координат як оболонку фактичних станів (точок) в альтернативній системі.
Посилання
Francesco Caselli and Wilbur John Coleman II. (2000) The World Technology Frontier. NBER Working Paper Series. Working Paper 7904. Available at: https://www.nber.org/system/files/working_papers/w7904/w7904.pdf
Cooper W.W., Seiford L.V., Tone K. (2006) Introduction to Data Envelopment Analysis and its Uses. With DEA-Solver Software and References. Springer Science+Business Media, Inc, 2006. 347p.
Cooper W.W., Seiford L.V., Tone K. (2007) Data Envelopment Analysis.A Comprehensive Text with Models, Applications, References and DEA-Solver Software. Second Edition. Springer Sci-ence+Business Media, Inc, 2007. 490 p.
Data Envelopment Analysis and Its Applications to Management (2012) Edited by V. Charles and M. Kumar. Cambridge Scholars Publishing, 2012. 270 р.
Sickles R.C., Valentin Zelenyuk V. (2019) Measurement of Productivity and Efficiency. Cambridge University Press, 2019. 594 p.
Emrouznejad A., Cabanda Е. (2013). Introduction to Data Envelopment Analysis and its appli-cations. Іn Osman et al. (Eds.) Handbook of Research on Strategic Performance Management and Measurement Using Data Envelopment Analysis, рр.235–255. IGI Global, USA. Available at: https://www.researchgate.net/publication/288994419_Introduction_to_Data_Envelopment_Analysis_and_its_Applications
Caselli F., Coleman II W. J. (2006). The World Technology Frontier. The American Economic Review, vol. 96, no. 3, pp. 499–522.
Vandenbussche J., Aghion P., Meghir C. (2006). Growth, distance to frontier and composition of human capital. Journal of Economic Growth, vol. 11, iss. 2, pp. 97–127.
Islam M.R. (2010). Human Capital Composition, Proximity to Technology Frontier and Productivity Growth. Monash Economics Working Papers, Research Discussion Paper RDP 23-10. Available at: https://www.monash.edu/__data/assets/pdf_file/0008/925433/human_capital_composition,_proximity_to_technology_frontier_and_productivity_growth.pdf
Krüger J.J. (2017). Revisiting the world technology frontier: a directional distance function approach. Journal of Economic Growth, vol. 22, pp. 67–95.
Mastromarco C., Simarb L. (2018) Globalization and productivity: A robust nonparametric world frontier analysis. Economic Modelling, vol. 69, pp. 134–149.
Growiec J. (2008). Productivity differences across OECD countries, 1970–2000: the world technology frontier revisited. MPRA, paper no 11605. Avaiable at: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/11605/1/MPRA_paper_11605.pdf
Growiec J. (2012). The World Technology Frontier: What Can We Learn from the US States? Oxford Bulletin of Economics and Statistics, vol. 74, iss. 6, pp. 777–807.
Keller W. (2001). The geography and channels of diffusion at the world's technology frontier. ECONSTOR, HWWA Discussion Paper, no 123. Available at: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/19428/1/123.pdf
Cantner U., Hanusch H. (1999). Heterogeneity and Evolutionary Change: Empirical Conception, Findings and Unresolved Issues. EconPapers, Discussion Paper Series, no 190. Available at: https://vwl.wiwi.uni-augsburg.de/vwl/institut/paper/190.pdf
Forstner H., Isaksson A. (2002). Productivity, Technology, and Efficiency: an Analysis of the World Technology Frontier When Memory is Infinite. UNIDO, SIN Working Paper Series, no 7. Available at: https://www.unido.org/sites/default/files/2006-10/sin_wps07_0.pdf
Lafuente E., Acs Z. J., Sanders M. Szerb L. (2020). The global technology frontier: productivity growth and the relevance of Kirznerian and Schumpeterian entrepreneurship. Small Business Economics, vol. 55, iss. 1, pp.153–178.
Madsen J.B. (2014). Human Capital and the World Technology Frontier. The Review of Economics and Statistics, vol. 96, iss. 4, pp. 676–692.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
