РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНІВ ЯК УМОВА ШВИДКОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД
Ключові слова:
урбанізація, інвестування, інновації, сільські території, таланти, воєнні мігранти України, ефективністьАнотація
Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню найбільш доцільних напрямів розвитку економічного простору регіонів України, реалізація яких на практиці дозволить пришвидшити процеси відновлення економіки країни в повоєнний період. Вибір обраної тематики дослідження для України не є випадковим, адже за останні десять років країна пережила багато трансформаційних деформацій, більшість з яких пов’язана з агресивною поведінкою сусідньої країни. В результаті економічний простір більшості регіонів країни сьогодні перебуває в досить важкому стані. Потрібні докорінні зміни, які мають бути запровадженими як вже сьогодні, так і в повоєнний для країни період. Для того щоб зорієнтувати регіони щодо того, яким чином організувати успішний процес соціально-економічного відродження території, важливо спиратися на досвід. З метою конкретизації можливих напрямів відродження економічного простору регіонів країни в роботі проаналізовано останні публікації науковців на цю тематику, опубліковані у виданнях, включених до наукометричної бази Scopus. Метою дослідження обрано сутнісну конкретизацію процесу розвитку економічного простору регіону та визначення напрямів успішної реалізації цього процесу на практиці. Об’єктом дослідження в роботі виступають складові економічного простору регіонів країни. Завдання дослідження полягає у пошуку напрямів активізації кожної складової економічного простору регіонів задля досягнення помітних тенденцій розвитку та отриманні платформи для соціально-економічного відновлення регіонів України в повоєнний період. Методологічною основою дослідження виступили праці вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені дослідженню різних аспектів забезпечення розвитку економічного простору регіону, методи наукового пізнання (монографічний аналіз, систематизація, трендовий аналіз, метод візуалізації) та інструменти обробки інформації (публічний web-додаток корпорації Google, інструмент Wordart). За результатами дослідження встановлено ключові напрями руху, реалізація яких дозволить активізувати процеси розвитку складових економічного простору регіонів країни. Сфера застосування результатів дослідження пов’язана з діяльністю органів регіональної влади, керівництва територіальних громад, суб’єктів господарювання всіх видів економічної діяльності та освітньо-наукових установ. Результати дослідження являють собою:
1) обґрунтування дев’яти основних складових економічного простору регіонів країни, до яких було віднесено ділове середовище, інфраструктурне забезпечення, людський капітал, природно-ресурсний потенціал, фінансовий потенціал, освітньо-науковий потенціал, культурну спадщину, інституційне середовище та зовнішньоекономічний потенціал;
2) систематизацію та обробку останніх наукових досліджень за обраною тематикою, опублікованих у виданнях, включених до наукометричної бази Scopus, що дозволило згрупувати інформацію та виділити вектори просторового розвитку, які реалізуються зарубіжними країнами, і конкретизувати проблеми, які при цьому спостерігаються;
3) візуалізацію встановлених векторів за допомогою інструментів «хмара слів» та трендів Google;
4) обґрунтування векторів резильєнтності повоєнного відновлення економічного простору регіонів України, до яких було віднесено рівнозначний інфраструктурний розвиток міської та сільської місцевості, розвиток екологічних систем регіону, інвестування в інноваційний розвиток території, всебічний розвиток талантів, архітектоніку сільських та міських просторів, енергоефективність виробничих процесів та побуту, стимулювання українських воєнних мігрантів до повернення в Україну.
Посилання
Bhattarai, K., Adhikari, A.P., & Gautam, S.P. (2023). State of urbanization in Nepal: The official definition and reality. Environmental Challenges, 13, 100776. doi: 10.1016/j.envc.2023.100776
Chen, L., Zhang, Z., Zhao, X., Guo, Q., & Guo, Y. (2023). Formation mechanism and development strategy of regional spatial pattern of Gansu Province. Arid Land Geography, 46(9), 1556-1566. doi: 10.12118/j.issn.1000-6060.2022.591
Chen, M., Yao, S., Hu, C., & Jin, S. (2023). Transfer or retain land development right: The role of China’s IDB programme in supporting inclusive urbanisation. Urban Studies, 60(13), 2651-2668. doi: 10.1177/00420980231155026
Gao, X. (2023). A spatial design layout optimization model based on deep learning in the context of rural revitalization. Results in Engineering, 20, 101495. doi: 10.1016/j.rineng.2023.101495
Hena, S., Khan, S.U., Cui, B., Khan, S., Zhang, D., & Cheng, Z. (2023). Synergistic effects of technology and native aptitude in the perspective of industrial transfer for sustainable development in emerging economies. Environment, Development and Sustainability, 25(12), 14927-14951. doi: 10.1007/s10668-022-02696-7
Hong, M., Tian, M., & Wang, J. (2023). The impact of digital economy on green development of agriculture and its spatial spillover effect. China Agricultural Economic Review, 15(4), 708-726. doi: 10.1108/CAER-01-2023-0004
Kordi, A.O., & Galal Ahmed, K. (2023). Towards a socially vibrant city: Exploring urban typologies and morphologies of the emerging “CityWalks” in Dubai. City, Territory and Architecture, 10(1), 34. doi: 10.1186/s40410-023-00221-5
Li, J., Wan, Z., Qiao, R., Li, Y., & Hu, J. (2023). The influencing factors of provincial population distribution in Myanmar. World Regional Studies, 32(9), 55-66. doi: 10.3969/j.issn.1004-9479.2023.09.2021955
Lomonaco, A., Bergamaschi, M., Musarò, P., & Parmiggiani, P. (2023). Welcoming and generative local welfare as an agent for territorial development: A case study from Southern Italy. Journal of International Migration and Integration, 24(S5), 889-908. doi: 10.1007/s12134-023-01067-z
Ma, C., Liu, Y., Yang, H., Li, C., & Yang, Z. (2023). Evolution and interaction relationship of “eco-economy” dual grid pattern in Lingwu City, Ningxia, China. Chinese Journal of Applied Ecology, 34(11), 3095-3104. doi: 10.13287/j.1001-9332.202311.020
Maftah, J., Pheniqi, Y., & Bourkkadi, S. (2023). The use of data mining to influence social entrepreneurship and territorial dynamics. E3S Web of Conferences, 412, 01104. doi: 10.1051/e3sconf/202341201104
Wang, G., Zhou, Z., Xia, J., Ou, D., Fei, J., Gong, S., & Xiang, Y. (2023). Optimal allocation of territorial space in the Minjiang River Basin based on a double optimization simulation model. Land, 12(11), 1989. doi: 10.3390/land12111989
Wang, X., Huang, Y., Wu, W., & Cifuentes-Faura, J. (2023). Building a greener future: Understanding the spatial effects of eco-economic coordination in Beijing-Tianjin-Hebei regions. Ecological Indicators, 156, 111125. doi: 10.1016/j.ecolind.2023.111125
Xiao, H., Cui, X., Sarker, M.N.I., & Firdaus, R.B.R. (2023). Impact of industry-university-research collaboration and convergence on economic development: Evidence from chengdu-chongqing economic circle in China. Heliyon, 9(11), e21082. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e21082
Xinyan, M., Jinmin, L., Han, W., Yuan, T., & YuXin, Z. (2023). Assessing the environmental impact of export trade on the Beijing-Tianjin-Hebei urban agglomeration: An analysis using the spatial panel Stirpat model. Environmental Engineering and Management Journal, 22(8), 1399-1411. doi: 10.30638/eemj.2023.117
Xue, B., & Fu, B. (2023). Conceptual evolution and classification system reconstruction of urban fringe. Arid Land Geography, 46(11), 1903-1914. doi: 10.12118/j.issn.1000-6060.2023.111
Yang, Z. (2023). Human capital space: A spatial perspective of the dynamics of people and economic relationships. Humanities and Social Sciences Communications, 10(1), 145. doi: 10.1057/s41599-023-01639-5
Yu, S., Hou, Y., Liu, C., Liu, B., & Chen, W. (2023). Driving forces and controlling strategies of ecological risks in urbanized areas: A case study of Beijing. Shengtai Xuebao, 43(24), 10443-10453. doi: 10.20103/j.stxb.202306091230
Zakharova, O., & Prodanova, L. (2023). The potential of higher education in Ukraine in the preparation of competitive IT specialists for the post-war recovery of the country’s economy. In Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies (Vol. 178, pp. 582-595). doi:https://doi.org/10.1007/978-3-031-35467-0_35
Zakharova, O.V., & Usyk, L.M. (2023). On the potential of Ukrainian higher educational establishments to satisfy the demand in personnel for renewable energy development. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1254(1), 012032. doi: 10.1088/1755-1315/1254/1/012032
Zhang, H., Jiang, L., Zhou, J., Chu, N., & Li, F. (2023). The characteristics and influencing factors of spatial network of city-based innovation correlation in China: From the perspective of high tech zones. Scientific Reports, 13(1), 16289. doi: 10.1038/s41598-023-43402-5
Zhang, W., & Liu, P. (2023). Efficiency measures of environmental innovation: Evidence from China. Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing, 14(12), 16667-16682. doi: 10.1007/s12652-023-04671-0
Zhao, H., & Guo, S. (2023). Analysis of the non-linear impact of digital economy development on energy intensity: Empirical research based on the PSTR model. Energy, 282, 128867. doi: 10.1016/j.energy.2023.128867
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).