РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ РЕГІОНІВ ЯК УМОВА ШВИДКОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Автор(и)

Ключові слова:

урбанізація, інвестування, інновації, сільські території, таланти, воєнні мігранти України, ефективність

Анотація

Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню найбільш доцільних напрямів розвитку економічного простору регіонів України, реалізація яких на практиці дозволить пришвидшити процеси відновлення економіки країни в повоєнний період. Вибір обраної тематики дослідження для України не є випадковим, адже за останні десять років країна пережила багато трансформаційних деформацій, більшість з яких пов’язана з агресивною поведінкою сусідньої країни. В результаті економічний простір більшості регіонів країни сьогодні перебуває в досить важкому стані. Потрібні докорінні зміни, які мають бути запровадженими як вже сьогодні, так і в повоєнний для країни період. Для того щоб зорієнтувати регіони щодо того, яким чином організувати успішний процес соціально-економічного відродження території, важливо спиратися на досвід. З метою конкретизації можливих напрямів відродження економічного простору регіонів країни в роботі проаналізовано останні публікації науковців на цю тематику, опубліковані у виданнях, включених до наукометричної бази Scopus. Метою дослідження обрано сутнісну конкретизацію процесу розвитку економічного простору регіону та визначення напрямів успішної реалізації цього процесу на практиці. Об’єктом дослідження в роботі виступають складові економічного простору регіонів країни. Завдання дослідження полягає у пошуку напрямів активізації кожної складової економічного простору регіонів задля досягнення помітних тенденцій розвитку та отриманні платформи для соціально-економічного відновлення регіонів України в повоєнний період. Методологічною основою дослідження виступили праці вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені дослідженню різних аспектів забезпечення розвитку економічного простору регіону, методи наукового пізнання (монографічний аналіз, систематизація, трендовий аналіз, метод візуалізації) та інструменти обробки інформації (публічний web-додаток корпорації Google, інструмент Wordart). За результатами дослідження встановлено ключові напрями руху, реалізація яких дозволить активізувати процеси розвитку складових економічного простору регіонів країни. Сфера застосування результатів дослідження пов’язана з діяльністю органів регіональної влади, керівництва територіальних громад, суб’єктів господарювання всіх видів економічної діяльності та освітньо-наукових установ. Результати дослідження являють собою:

1) обґрунтування дев’яти основних складових економічного простору регіонів країни, до яких було віднесено ділове середовище, інфраструктурне забезпечення, людський капітал, природно-ресурсний потенціал, фінансовий потенціал, освітньо-науковий потенціал, культурну спадщину, інституційне середовище та зовнішньоекономічний потенціал;

2) систематизацію та обробку останніх наукових досліджень за обраною тематикою, опублікованих у виданнях, включених до наукометричної бази Scopus, що дозволило згрупувати інформацію та виділити вектори просторового розвитку, які реалізуються зарубіжними країнами, і конкретизувати проблеми, які при цьому спостерігаються;

3) візуалізацію встановлених векторів за допомогою інструментів «хмара слів» та трендів Google;

4) обґрунтування векторів резильєнтності повоєнного відновлення економічного простору регіонів України, до яких було віднесено рівнозначний інфраструктурний розвиток міської та сільської місцевості, розвиток екологічних систем регіону, інвестування в інноваційний розвиток території, всебічний розвиток талантів, архітектоніку сільських та міських просторів, енергоефективність виробничих процесів та побуту, стимулювання українських воєнних мігрантів до повернення в Україну.

Біографія автора

Оксана Захарова , Черкаський державний технологічний університет

доктор економічних наук, професор

Посилання

Bhattarai, K., Adhikari, A.P., & Gautam, S.P. (2023). State of urbanization in Nepal: The official definition and reality. Environmental Challenges, 13, 100776. doi: 10.1016/j.envc.2023.100776

Chen, L., Zhang, Z., Zhao, X., Guo, Q., & Guo, Y. (2023). Formation mechanism and development strategy of regional spatial pattern of Gansu Province. Arid Land Geography, 46(9), 1556-1566. doi: 10.12118/j.issn.1000-6060.2022.591

Chen, M., Yao, S., Hu, C., & Jin, S. (2023). Transfer or retain land development right: The role of China’s IDB programme in supporting inclusive urbanisation. Urban Studies, 60(13), 2651-2668. doi: 10.1177/00420980231155026

Gao, X. (2023). A spatial design layout optimization model based on deep learning in the context of rural revitalization. Results in Engineering, 20, 101495. doi: 10.1016/j.rineng.2023.101495

Hena, S., Khan, S.U., Cui, B., Khan, S., Zhang, D., & Cheng, Z. (2023). Synergistic effects of technology and native aptitude in the perspective of industrial transfer for sustainable development in emerging economies. Environment, Development and Sustainability, 25(12), 14927-14951. doi: 10.1007/s10668-022-02696-7

Hong, M., Tian, M., & Wang, J. (2023). The impact of digital economy on green development of agriculture and its spatial spillover effect. China Agricultural Economic Review, 15(4), 708-726. doi: 10.1108/CAER-01-2023-0004

Kordi, A.O., & Galal Ahmed, K. (2023). Towards a socially vibrant city: Exploring urban typologies and morphologies of the emerging “CityWalks” in Dubai. City, Territory and Architecture, 10(1), 34. doi: 10.1186/s40410-023-00221-5

Li, J., Wan, Z., Qiao, R., Li, Y., & Hu, J. (2023). The influencing factors of provincial population distribution in Myanmar. World Regional Studies, 32(9), 55-66. doi: 10.3969/j.issn.1004-9479.2023.09.2021955

Lomonaco, A., Bergamaschi, M., Musarò, P., & Parmiggiani, P. (2023). Welcoming and generative local welfare as an agent for territorial development: A case study from Southern Italy. Journal of International Migration and Integration, 24(S5), 889-908. doi: 10.1007/s12134-023-01067-z

Ma, C., Liu, Y., Yang, H., Li, C., & Yang, Z. (2023). Evolution and interaction relationship of “eco-economy” dual grid pattern in Lingwu City, Ningxia, China. Chinese Journal of Applied Ecology, 34(11), 3095-3104. doi: 10.13287/j.1001-9332.202311.020

Maftah, J., Pheniqi, Y., & Bourkkadi, S. (2023). The use of data mining to influence social entrepreneurship and territorial dynamics. E3S Web of Conferences, 412, 01104. doi: 10.1051/e3sconf/202341201104

Wang, G., Zhou, Z., Xia, J., Ou, D., Fei, J., Gong, S., & Xiang, Y. (2023). Optimal allocation of territorial space in the Minjiang River Basin based on a double optimization simulation model. Land, 12(11), 1989. doi: 10.3390/land12111989

Wang, X., Huang, Y., Wu, W., & Cifuentes-Faura, J. (2023). Building a greener future: Understanding the spatial effects of eco-economic coordination in Beijing-Tianjin-Hebei regions. Ecological Indicators, 156, 111125. doi: 10.1016/j.ecolind.2023.111125

Xiao, H., Cui, X., Sarker, M.N.I., & Firdaus, R.B.R. (2023). Impact of industry-university-research collaboration and convergence on economic development: Evidence from chengdu-chongqing economic circle in China. Heliyon, 9(11), e21082. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e21082

Xinyan, M., Jinmin, L., Han, W., Yuan, T., & YuXin, Z. (2023). Assessing the environmental impact of export trade on the Beijing-Tianjin-Hebei urban agglomeration: An analysis using the spatial panel Stirpat model. Environmental Engineering and Management Journal, 22(8), 1399-1411. doi: 10.30638/eemj.2023.117

Xue, B., & Fu, B. (2023). Conceptual evolution and classification system reconstruction of urban fringe. Arid Land Geography, 46(11), 1903-1914. doi: 10.12118/j.issn.1000-6060.2023.111

Yang, Z. (2023). Human capital space: A spatial perspective of the dynamics of people and economic relationships. Humanities and Social Sciences Communications, 10(1), 145. doi: 10.1057/s41599-023-01639-5

Yu, S., Hou, Y., Liu, C., Liu, B., & Chen, W. (2023). Driving forces and controlling strategies of ecological risks in urbanized areas: A case study of Beijing. Shengtai Xuebao, 43(24), 10443-10453. doi: 10.20103/j.stxb.202306091230

Zakharova, O., & Prodanova, L. (2023). The potential of higher education in Ukraine in the preparation of competitive IT specialists for the post-war recovery of the country’s economy. In Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies (Vol. 178, pp. 582-595). doi:https://doi.org/10.1007/978-3-031-35467-0_35

Zakharova, O.V., & Usyk, L.M. (2023). On the potential of Ukrainian higher educational establishments to satisfy the demand in personnel for renewable energy development. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1254(1), 012032. doi: 10.1088/1755-1315/1254/1/012032

Zhang, H., Jiang, L., Zhou, J., Chu, N., & Li, F. (2023). The characteristics and influencing factors of spatial network of city-based innovation correlation in China: From the perspective of high tech zones. Scientific Reports, 13(1), 16289. doi: 10.1038/s41598-023-43402-5

Zhang, W., & Liu, P. (2023). Efficiency measures of environmental innovation: Evidence from China. Journal of Ambient Intelligence and Humanized Computing, 14(12), 16667-16682. doi: 10.1007/s12652-023-04671-0

Zhao, H., & Guo, S. (2023). Analysis of the non-linear impact of digital economy development on energy intensity: Empirical research based on the PSTR model. Energy, 282, 128867. doi: 10.1016/j.energy.2023.128867

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-21

Номер

Розділ

Статті