ПАРАДИГМИ І МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ: КОНВЕРГЕНЦІЯ ІННОВАЦІЙ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.76(3).2025.340819Ключові слова:
методологічний аналіз, управлінська парадигма, науковий напрям, школа менеджменту, дослідницький підхід, історія та еволюція управлінської думки, прикладні дослідження в менеджменті, технологічна революція, логістичний менеджеризм, тотальна логістизаціяАнотація
У статті розглянуто еволюцію парадигм та методологічних підходів у теорії та практиці менеджменту, а також визначено концептуальні засади їх взаємодії в умовах технологічних трансформацій сучасного суспільства. Запропоновано розмежування парадигми управлінської науки як системи фундаментальних уявлень про природу організацій та управлінських процесів, що визнається науковою спільнотою, та парадигми менеджменту як системи домінуючих поглядів на практику управління. Визначено методологію управлінської науки як систему принципів наукового пізнання управлінських явищ для отримання теоретичного знання та методологію практики менеджменту як систему інструментів організації управлінської діяльності для досягнення практичних цілей. Встановлено діалектичний характер взаємозв’язку між парадигмою та методологією: детермінуючий вплив парадигми на методологію та зворотний вплив методологічних інновацій на парадигмальні зміни. Проведено диференціацію парадигм та методологій управлінської науки і прикладного менеджменту для комплексного вивчення двоєдиної природи управлінського знання. Систематизовано підходи до періодизації парадигмальних змін у менеджменті відповідно до концепцій технологічних революцій та еволюції управлінських підходів. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій організаційного розвитку, адаптації управлінських практик до викликів технологічних та соціальних змін, формування методологічних основ підготовки менеджерів нового покоління.
Посилання
Березянко, Т., & Осадчук, О. (2022). Удосконалення методів менеджменту, адміністрування та стратегічного управління розвитком людського ресурсу. Економіка та суспільство, 43. doi: 10.32782/2524-0072/2022-43-5
Брюховецька, Н. Ю., Булєєв, І. П. та ін. (2022). Інтелектуалізація підприємств: концептуальні підходи та механізми стимулювання: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ.
Гарькава, В. Ф., Хитрова, О. А., Пшенична, М. В., & Орленко, О. В. (2023). Тренди розвитку менеджменту та бізнес-технологій в умовах формування сучасної української економіки. Академічні візії, 16. Взято з https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/170
Дергачова, В. В., Кузнєцова, К. О., & Григорова, З. В. (2021). Теорія і концепції менеджменту: методологічні аспекти дисципліни. Економічний вісник НТУУ «КПІ», 20, 64–68.
Задорожний, Г. В., Дуна, Н. Г., Задорожна, О. Г., Абраменко, А., Іванова, М., Клецова, Ю. ... Чорна, А.. (2021). Особливості та перспективи Індустрії 4.0 в економіці України (науковий огляд). Вісник економічної науки України, 1(40), 159–179.
Захарова, О. В. (2022). Світові тренди як орієнтири розвитку HR-менеджменту в Україні. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, 65, 32–45.
Краус, К. М., Краус, Н. М., & Штепа, О. В. (2021). Індустрія х.0 і індустрія 4.0 в умовах цифрової трансформації та інноваційної стратегії розвитку національної економіки. Ефективна економіка, 5. Взято з http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8901
Кун, Т. С. (2001). Структура наукових революцій: пер. з англ. О. О. Васильєва. Київ : Port-Royal.
Липов, В. В. (2024). Індустрія 4.0 і формування ланцюгів (мереж) створення цінності на основі цифрових платформ. Вісник економічної науки України, 2, 152–161.
Менеджмент 3.0 – новітня практика управління, на яку варто звернути увагу бізнесу. (2020). Retrieved from https://devisu.ua/uk/stattia/menedzhment-30-novitnya-praktika-upravlinnya-na-yaku-varto-zvernuti-uvagu-biznesu
Мочерний, С. В. (2001). Методологія економічного дослідження. Львів : Світ.
Мурашко, І. (2022). Історичні передумови формування сучасного менеджменту. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету, 59, 96–105.
Про Індустрію 5.0 – чому це стає актуальним для України. Retrieved from https://www.industry4ukraine.net/publications/pro-industriyu-5-0-chomu-cze-staye-aktualnym-dlya-ukrayiny/
Седікова, І., & Седіков, Д. (2022). Нові парадигми менеджменту в умовах цифрової економіки. Food Industry Economics, 14(3). doi: 10.15673/fie.v14i3.2360
Смерічевська, С. В. (2015). Формування освітньо-інноваційного потенціалу логістизації національної економіки: стратегічні імперативи : монографія. Херсон : Видавничий дім «Гельветика».
Смерічевська, С. В. (2017). Еволюція методологічних підходів до оцінки та формування інноваційного потенціалу національної економіки як стратегічної передумови її логістизації. Глобальні та національні проблеми економіки, 16. Retrieved from http://global-national.in.ua/issue-16-2017
European Commission: Directorate-General for Research and Innovation (2021). Industry 5.0, a transformative vision for Europe – Governing systemic transformations towards a sustainable industry, Publications Office of the European Union. Retrieved from https://data.europa.eu/doi/10.2777/17322
Fundin, A., Backström, T., & Johansson, P. E. (2021). Exploring the emergent quality management paradigm. Total Quality Management & Business Excellence, 32(5–6), 476–488.
Hamel, G. (2006, February). The why, what, and how of management innovation. Harv. Bus. Rev., 84(2), 72–84.
Jurkonis, L., Merkliopas, Š., & Gabulas, D. (2023). SOE corporate governance reform in Lithuania – explained & еmpirically tested. Ekonomika, 102(1), 122–139.
Keidanren (Japan Business Federation) (2016). Toward realization of the new economy and society - reform of the economy and society by the deepening of “Society 5.0”. Tokyo. Retrieved from https://www.keidanren.or.jp/en/policy/2016/029_outline.pdf
Kim, Y. (2021). Searching for newness in management paradigms: An analysis of intellectual history in U.S. public administration. The American Review of Public Administration, 51(2), 79–106.
Mescon, M. H., Khedouri, F., & Albert, M. (1988). Management. Addison-Wesley Educational Publishers, Incorporated.
National Academy of Sciences and Engineering. (2013, April). Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0. Final report of the Industrie 4.0 Working Group. Retrieved from https://www.din.de/resource/blob/76902/e8cac883f42bf28536e7e8165993f1fd/recommendations-for-implementing-industry-4-0-data.pdf
Potočan, V., Mulej, M., & Nedelko, Z. (2021, March 27). Society 5.0: Balancing of Industry 4.0, economic advancement and social problems. Kybernetes, 50(3), 794–811.
Sumbal, M. S., Amber, Q., Tariq, A., Raziq, M. M., & Tsui, E. (2024). Wind of change: How ChatGPT and big data can reshape the knowledge management paradigm? Industrial Management & Data Systems, 124(9), 2736–2757.
Trusova, N., Boltianska, L., Syrotyuk, H., Utechenko, D., & Byba, V. (2023). Management paradigm improving the productivity of farms based on the principles of agricultural consulting. Scientific Horizons, 26(10), 180–190.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
