ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В СФЕРІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.76(3).2025.340891Ключові слова:
суб’єкти господарювання, бізнес, культура, мистецтво, бренд, споживачі, соціальна відповідальністьАнотація
У сучасних умовах трансформації економіки креативні індустрії набувають стратегічного значення для розвитку держави. Ділова репутація суб’єктів господарювання у цій сфері стає не лише інструментом конкурентної боротьби, а й важливим фактором формування довіри споживачів, партнерів та інвесторів. Особливості формування репутації в креативному бізнесі мають специфічний характер, пов’язаний із персоніфікацією бренду, публічною видимістю, швидкою репутаційною динамікою та необхідністю інноваційності. У статті проаналізовано ключові напрями формування ділової репутації представників креативного бізнесу та визначено чинники, що забезпечують її сталість. Представлені висновки можуть бути корисними як для науковців, так і для практиків у сфері культурного підприємництва. Метою дослідження обрано обґрунтування особливостей формування ділової репутації суб’єктів господарювання у сфері креативних індустрій як ключового чинника їхньої конкурентоспроможності, сталого розвитку та економічного зростання. Об’єктом дослідження в роботі виступають представники бізнес-середовища в сфері креативних індустрій країни. Завданням дослідження є виявлення та систематизація ключових особливостей формування ділової репутації суб’єктів господарювання у сфері креативних індустрій з урахуванням їх специфіки та впливу на успішність бізнесу. Методологічною основою дослідження виступили: праці українських і зарубіжних науковців з різних аспектів формування ділової репутації суб’єктів господарювання як класичного, так і креативного бізнесу; статистичні дані з офіційного сайту Державної служби статистики України; комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження (аналіз і синтез; порівняльний метод; системний підхід). За результатами дослідження визначено особливості формування ділової репутації креативного бізнесу в межах напрямів, характерних для класичного бізнесу (якість продукту; соціальна відповідальність бізнесу; фінансова стабільність; бренд роботодавця), та обґрунтовано специфічні напрями, що впливають на формування ділової репутації суб’єктів креативного бізнесу (індивідуальність бренду та особистості; присутність та видимість бренду у публічному просторі; репутаційна чутливість; інноваційність та гнучкість мислення митця або творчої команди). Сфера застосування результатів дослідження охоплює освітню діяльність (для підготовки фахівців у галузях креативного підприємництва, маркетингу, культурології); практику ведення креативного бізнесу (як методичний орієнтир для формування стратегії репутаційного менеджменту); державну та регіональну політику (для формування програм підтримки креативного підприємництва); наукові дослідження (як основа для подальших досліджень формування ділової репутації в креативній економіці). Результати дослідження дозволять українському креативному бізнесу визначити ефективні напрями діяльності, що сприятимуть формуванню позитивного іміджу та довіри споживачів, розробити репутаційну стратегію, адаптовану до специфіки креативного бізнесу, з урахуванням публічного позиціонування особистого бренду.
Посилання
Алькема, В. Г., & Сумець О. М. (2025). Алгоритм реалізації комунікативної стратегії в управлінні діловою репутацією підприємства. Ефективна економіка, 2. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_2_3
Бугайчук, Т. А., Коханець, А. С., & Заушнікова, М. Ю. (2022). Основні підходи до розуміння ділової репутації в сучасній зарубіжній та вітчизняній науці. Вісник Національного університету оборони України, 6, 14–22.
Вєрсанова, Г. А. (2024). Забезпечення фінансової стабільності підприємства за умов змін. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті, 1, 53–63.
Державна служба статистики України. (2023). Статистичний щорічник України 2022. (І. Є. Вернер, Ред. О. А. Вишневська, Відп. за вип.). Київ.
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Наказ № 457. (2010). Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#top
Захарова, О. В. (2015). Привабливий бренд роботодавця: умови створення та інструменти оцінки. Україна: аспекти праці, 4, 18–23.
Захарова, О. В. (2024). Управління талантами як інструмент відновлення економіки України в повоєнний період. Відновлення України у повоєнні часи: виклики, стратегічні пріоритети, ресурсне забезпечення, потенціал майбутнього розвитку: тези міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-річчю переміщення Донецького нац. ун-ту імені Василя Cтуса до м. Вінниці (10–11 жовт. 2024 р.) (с. 203–205). Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса.
Коржевський, І. І. (2022). Ділова репутація – виникнення, критерії оцінки, підстави вивчення, можливості та інструменти перевірки. Вчені записки університету «КРОК». Серія: Економіка, 1, 76–83.
Лозова, О. В. (2023). Корпоративна соціальна відповідальність, як чинник формування позитивного іміджу та ділової репутації компанії. Галицький економічний вісник, 3, 118–127.
Скорописова, Н. І. (2021). Поняття та основні характеристики ділової репутації юридичних осіб в Україні. Економіка. Фінанси. Право, 5(2), 34–38.
Уваренко, Л. О. (2025). Ризик як детермінанта управлінських процесів: класифікаційно-функціональний дискурс. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука», 1, 37–43.
Хлинін, Д. В., & Новасардов, В. В. (2025). Система управління якістю продукції як стратегічний інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємства. Economic synergy, 1, 243–254.
Aritenang, A. F., Anjani, Z. F., Safitri, P., Fahmi, F. Z., Duarte, A. M. B., Pfeffer, K. ... Nurman, A. (2025). Innovation in informal creative industries: The case of Indonesia’s creative kampongs. Cities, 160, 105805.
Berglund, H., & Dimov, D. (2025). Grounding and developing the design perspective on entrepreneurship: From individual–opportunity nexus to artifact-centered triad. Journal of Management Inquiry, 34(3), 272–285.
Çardak, B. R., Doğan, D. U., Arslan, S., & Kurnaz, A. G. (2025). Creative economy and sustainability: The case of the music industry. Yegah Musicology Journal, 8(1), 632–668.
Games, D., Albatati, B., & Sari, D. (2025). Creative industries’ business strategies during crises: Insights from incubated small business startups. Foresight, 27(3), 477–490.
Kintler, J., Remenova, K., & Bartekova, M. K. (2025). Trends of employment in cultural industries: The case study from European countries. Creativity 360 Degrees: Exploring the Dynamics of the Creative Industries in Southeast Europe (pр. 53–59). Emerald Publishing Limited.
Micak, P. (2025). Exploring the nexus between working benefits and company characteristics in creative industries. Folia Oeconomica Stetinensia, 25(1), 201–217.
Tuffuor, G. O., Owusu, K. K., Tetteh, F. K., Kankam-Kwarteng, C., & Kwakye, B. (2025). Design management capabilities and performance of small and medium-scale enterprises. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 14(1), 28.
Vázquez-Varela, C., Barrado-Timón, D. A., & Martínez-Navarro, J. M. (2025). Music festivals in small and medium-sized Spanish cities: Between place dependency and spatial unboundedness, ongoing festivalization and processes of financialization. City, Territory and Architecture, 12(1), 17.
Wang, Q. (2025). Underserved communities and cultural entrepreneurship. Foundations and Trends in Entrepreneurship, 21, 530–560.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).