ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

Анотація

У статті досліджуються методи дистанційної ідентифікації та верифікації в процесі здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу заходів належної перевірки клієнтів. Актуальність теми зумовлена загальною цифровізацією фінансових послуг та необхідністю зниження витрат звітних установ на комплаєнс. Метою роботи є виокремлення головних способів ідентифікації та верифікації клієнтів в дистанційному режимі, що здатні підвищити ефективність системи протидії відмиванню злочинних коштів та фінансуванню тероризму. В дослідженні використано методи аналізу та синтезу, порівняння, діалектичний метод пізнання, метод узагальнення. Класифіковано характер вимог, що застосовуються до фінансових установ в Україні під час проведення відеоверифікації клієнтів, які можна розділити на технічні, правові та процедурні. Проаналізовано основні вимоги, які дозволяють використання інших повноцінних моделей дистанційної верифікації. Запропоновано нову модель ідентифікації та верифікації клієнтів, оскільки поточні операційні схеми не здатні вирішити дві основні проблеми учасників ринку. Ці проблеми полягають у високій вартості процедури належної перевірки клієнта та необхідності проведення заходів з ідентифікації та верифікації кожного разу, коли клієнт бажає скористатися послугами фінансової установи, де його не було ідентифіковано. Розкрито можливий механізм проведення належної перевірки клієнта з використанням технології розподіленого реєстру на основі блокчейну, а також окреслено основне коло проблем, без вирішення яких неможливий перехід до такої принципово нової системи взаємодії між клієнтами та фінансовими установами. До цих проблем належать визначення установ-ідентифікаторів, адміністраторів системи, контроль якості проведених перевірок, перелік документів, що ідентифікують особу, зберігання ідентифікаційних даних та оплата послуг установ, що ідентифікують особу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом кожної групи проблем, які стримують перехід національної системи фінансового моніторингу до здійснення заходів ідентифікації та верифікації клієнтів звітними установами на основі блокчейну.