ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.76(3).2025.342564Ключові слова:
фінансовий моніторинг, ідентифікація та верифікація, відеоверифікація, дистанційна верифікація, технологія розподіленого реєстру, блокчейнАнотація
У статті досліджуються методи дистанційної ідентифікації та верифікації в процесі здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу заходів належної перевірки клієнтів. Актуальність теми зумовлена загальною цифровізацією фінансових послуг та необхідністю зниження витрат звітних установ на комплаєнс. Метою роботи є виокремлення головних способів ідентифікації та верифікації клієнтів в дистанційному режимі, що здатні підвищити ефективність системи протидії відмиванню злочинних коштів та фінансуванню тероризму. В дослідженні використано методи аналізу та синтезу, порівняння, діалектичний метод пізнання, метод узагальнення. Класифіковано характер вимог, що застосовуються до фінансових установ в Україні під час проведення відеоверифікації клієнтів, які можна розділити на технічні, правові та процедурні. Проаналізовано основні вимоги, які дозволяють використання інших повноцінних моделей дистанційної верифікації. Запропоновано нову модель ідентифікації та верифікації клієнтів, оскільки поточні операційні схеми не здатні вирішити дві основні проблеми учасників ринку. Ці проблеми полягають у високій вартості процедури належної перевірки клієнта та необхідності проведення заходів з ідентифікації та верифікації кожного разу, коли клієнт бажає скористатися послугами фінансової установи, де його не було ідентифіковано. Розкрито можливий механізм проведення належної перевірки клієнта з використанням технології розподіленого реєстру на основі блокчейну, а також окреслено основне коло проблем, без вирішення яких неможливий перехід до такої принципово нової системи взаємодії між клієнтами та фінансовими установами. До цих проблем належать визначення установ-ідентифікаторів, адміністраторів системи, контроль якості проведених перевірок, перелік документів, що ідентифікують особу, зберігання ідентифікаційних даних та оплата послуг установ, що ідентифікують особу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом кожної групи проблем, які стримують перехід національної системи фінансового моніторингу до здійснення заходів ідентифікації та верифікації клієнтів звітними установами на основі блокчейну.
Посилання
Верховна Рада України. (б.д.). Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361- ІХ. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text
Національний банк України. (2020, Травень). Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text
Національний банк України. (2020, Липень). Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0107500-20#Text
Національний банк України. (2025, Травень). Річний звіт Національного банку України за 2024 рік. Взято з: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/annual_report_2024.pdf?v=13
Шевченко М. В. (2022). Належна перевірка щодо публічних діячів: зарубіжний досвід. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, 2, 45–52. doi: 10.54929/pmtl-issue2-2021-09
EUR-Lex (2016, April 27). Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the protection of natural persons with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data, and repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation) (Text with EEA relevance). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj/eng
FATF (2025, June). The FATF Recommendations. Retrieved from https://www.fatf-gafi.org/content/fatf-gafi/en/publications/Fatfrecommendations/Fatf-recommendations.html
Fekete D., Bárkányi P. (2023). Examination of technologies that can be used for the development of an identity verification application. International Journal of Advanced Natural Sciences and Engineering Researches, 7 (5), 25–32. doi: 10.59287/ijanser.896
Fenergo (2022). Integrated KYC and Scaling for Success. Report. Retrieved from https://6019495.fs1.hubspotusercontent-na1.net/hubfs/6019495/integrated-kyc-and-scaling-for-success.pdf
Kapsoulis, N. et al. (2020). Know Your Customer (KYC) Implementation with Smart Contracts on a Privacy-Oriented Decentralized Architecture. Future Internet, 12 (2), 41. doi: 10.3390/fi12020041
Ostern N. K., Riedel J. (2020). Know-Your-Customer (KYC) Requirements for Initial Coin Offerings. Business & Information Systems Engineering, 63(5), 551-567. doi: 10.1007/s12599-020-00677-6
Parra Moyano J., Ross O. (2017). KYC Optimization Using Distributed Ledger Technology. Business & Information Systems Engineering, 59, 411–423. doi: 10.1007/s12599-017-0504-2
Patil P., Sangeetha M. (2022). Blockchain-based Decentralized KYC Verification Framework for Banks. Procedia Computer Science, 215, 529–536. doi: 10.1016/j.procs.2022.12.055
Thomson Reuters (2016, May 09). Know your customer surveys reveal escalating costs and complexity. Retrieved from https://www.thomsonreuters.com/en/press-releases/2016/may/thomson-reuters-2016-know-your-customer-surveys
U.S. Financial Crimes Enforcement Network. (n.d.). The Currency and Foreign Transactions Reporting Act of 1970. Retrieved from https://www.fincen.gov/resources/statutes-and-regulations/bank-secrecy-act
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).