ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТИПОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ FINCEN У ВДОСКОНАЛЕННІ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.76(3).2025.342955Ключові слова:
фінансовий моніторинг, система фінансового моніторингу, типологічні дослідження, відмивання коштів, індикатори підозрілості, підрозділ фінансової розвідкиАнотація
У статті досліджено основні типології відмивання грошей та фінансування тероризму, які були опубліковані Національною службою фінансової розвідки США у 2024 році та у першій половині 2025 року. Актуальність теми зумовлена глобалізацією руху капіталу та законодавчими вимогами до звітних установ у сфері фінансового моніторингу щодо включення результатів типологічних досліджень до внутрішніх систем управління ризиками. Метою роботи є виокремлення з типологій індикаторів підозрілості, які можуть бути використані українськими звітними установами для підвищення ефективності внутрішніх систем фінансового моніторингу. Для досягнення мети в статті використано методи аналізу, синтезу та порівняння. Головним завданням дослідження було визначення індикаторів підозрілості, які мають значну кореляцію з поточними умовами обслуговування клієнтів суб’єктами первинного фінансового моніторингу України. Результати дослідження виявили 20 індикаторів підозрілості відмивання коштів та фінансування тероризму, характерних для фінансових операцій українських звітних установ. Вісім індикаторів стосувалися контрабанди готівки та товарів, чотири індикатори були пов’язані з фінансуванням тероризму, решта індикаторів підозрілості належали до шахрайських схем при здійсненні заходів належної перевірки та при використанні імені спеціально уповноваженого органу. Встановлено, що зважаючи на широке впровадження дистанційних каналів продажу фінансовими установами та відсутність специфічних вимог до відеоверифікації, індикатори підозрілості, які стосуються використання генеративного штучного інтелекту, є універсальними та можуть бути застосовані звітними установами в будь-якій юрисдикції без серйозної модифікації. Практичним значенням дослідження є можливість імплементації виявлених індикаторів підозрілості до систем автоматизації українських звітних установ у сфері фінансового моніторингу. Перспективи подальших досліджень стосуються аналізу типологічних досліджень в інших юрисдикціях з високоефективними національними системами протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (особливо в країнах Європейського Союзу) для подальшої уніфікації європейських та українських підходів у сфері фінансового моніторингу.
Посилання
Буряченко А., Служенко А. (2024). Скорингова модель для оцінки ризиків фінансових злочинів. Економіка та суспільство, 68. doi: 10.32782/2524-0072/2024-68-66
Верховна Рада України. (б.д.). Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361- ІХ. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text
Літкевич В. (2022). Міжнародне співробітництво у фінансових розслідуваннях – формування основних елементів. Актуальні проблеми правознавства, 3 (31), 55–62. doi: 10.35774/app2022.03.055
Перепелиця М.О. (2021). Віртуальна валюта як об’єкт фінансового моніторингу: врахування досвіду іноземних країн при формуванні національного законодавства. Право та інновації, 2 (34), 58–66. doi: 10.37772/2518-1718-2021-2(34)-7
Національний банк України. (б.д.). Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text
Національний банк України. (б.д.). Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107. Взято з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0107500-20#Text
Akartuna, E. A., Johnson, S. D., & Thornton, A. (2024). Motivating a standardized approach to financial intelligence: a typological scoping review of money laundering methods and trends. Journal of Experimental Criminology, 1–47. doi: 10.1007/s11292-024-09623-y
Financial Crimes Enforcement Network (2025, March 31). Alert on Bulk Cash Smuggling and Repatriation by Mexico-Based Transnational Criminal Organizations. Financial Crimes Enforcement Network. Retrieved from: https://www.fincen.gov/sites/default/files/shared/BCS-Alert-FINAL-508C.pdf
Financial Crimes Enforcement Network (2024, December 18). Alert on Fraud Schemes Abusing FinCEN’s Name, Insignia, and Authorities for Financial Gain. Financial Crimes Enforcement Network. Retrieved from: https://www.fincen.gov/sites/default/files/2024-12/Alert-FinCEN-Scams-FINAL508.pdf
Financial Crimes Enforcement Network (2024, November 13). Alert on Fraud Schemes Involving Deepfake Media Targeting Financial Institutions. Financial Crimes Enforcement Network. Retrieved from: https://www.fincen.gov/sites/default/files/shared/FinCEN-Alert-DeepFakes-Alert508FINAL.pdf
Financial Crimes Enforcement Network (2025, May 01). Alert on Oil Smuggling Schemes on the U.S. Southwest Border Associated with Mexico-Based Cartels. Financial Crimes Enforcement Network. Retrieved from: https://www.fincen.gov/sites/default/files/shared/FinCEN-Alert-Oil-Smuggling-FINAL-508C.pdf
Financial Crimes Enforcement Network (2024, October 23). Alert to Financial Institutions to Counter Financing of Hizballah and its Terrorist Activities. Financial Crimes Enforcement Network. Retrieved from: https://www.fincen.gov/sites/default/files/shared/FinCEN-Alert-Hizballah-Alert-508C.pdf
Reuter, P., Riccardi, M. (2024). Introduction to Special Issue on “Understanding Money Laundering: Empirical and Theoretical Insights into Offenders, Typologies, and Determinants of Criminal Behaviour”. European Journal on Criminal Policy and Research, 1–6. doi: 10.1007/s10610-024-09604-x
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).