НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА БІЗНЕСУ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.77(4).2025.345052Ключові слова:
університет, роботодавець, співпраця, зразкова акредитація, освітня програма, талантАнотація
Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою української економіки у висококваліфікованих фахівцях, здатних ефективно працювати в умовах швидких технологічних та ринкових змін. Стратегічне партнерство бізнесу та освіти в розвиненому світі сьогодні стає одним із ключових інструментів забезпечення якості підготовки кадрів і гармонізації освітніх програм із реальними потребами роботодавців. У період трансформації системи вищої освіти та посилення глобальної конкуренції важливо визначити моделі співпраці, що довели свою ефективність на практиці. Особливої уваги потребує аналіз досвіду провідних університетів країни, освітні програми яких отримали зразкову акредитацію, оскільки вони демонструють найвищі стандарти якості освіти та взаємодії зі стейкхолдерами. Таке дослідження дозволяє виявити дієві механізми формування кадрового потенціалу та сприяє підвищенню конкурентоспроможності українських університетів і підприємств, що є вкрай важливим для відновлення економіки країни в повоєнний період. Метою дослідження виступає систематизація та оцінювання найкращих практик стратегічного партнерства між університетом та бізнесом в Україні на основі аналізу відомостей про самооцінювання освітніх програм, що отримали зразкову акредитацію, з метою виявлення ефективних моделей взаємодії задля набуття можливостей масштабування цих практик у національному освітньому просторі. Об’єктом дослідження виступає система стратегічного партнерства між закладами вищої освіти та бізнес-структурами в Україні, зосереджена на механізмах, формах та інструментах їхньої взаємодії у процесі підготовки фахівців та забезпечення якості освіти. Завданням дослідження є виявити, систематизувати та оцінити найкращі практики стратегічної взаємодії бізнесу та закладів вищої освіти в Україні на основі аналізу відомостей про самооцінювання і результатів зразкової акредитації освітніх програм. Методологічною основою дослідження виступили системний та інституційний підходи, що дозволили комплексно оцінити взаємодію бізнесу та освіти, а також методи порівняльного аналізу, контент-аналізу самооцінювальних звітів, елементи бенчмаркінгу, спрямовані на виявлення та узагальнення найкращих практик стратегічного партнерства. За результатами дослідження сформульовано узагальнені висновки щодо впровадження ефективних моделей стратегічного партнерства між бізнесом і закладами вищої освіти. Сфера застосування результатів дослідження – це розробка й удосконалення механізмів взаємодії між бізнесом і закладами вищої освіти, зокрема під час формування освітніх програм, реалізації спільних проєктів, організації дуальної освіти, системи стажувань, підготовки кадрів та підвищення конкурентоспроможності регіональних економік. Результати дослідження дозволять удосконалити практики стратегічного партнерства між бізнесом і закладами освіти, підвищити якість освітніх програм, зміцнити кадровий потенціал підприємств, оптимізувати механізми залучення здобувачів до реальних проєктів, а також сприяти формуванню ефективної інфраструктури співпраці, орієнтованої на інноваційний розвиток та зростання конкурентоспроможності української економіки
Посилання
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (б.д.). Акредитаційні справи. Взято з https://public.naqa.gov.ua/
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (б.д.). Сертифікати про акредитацію освітніх програм. Взято з https://registry.naqa.gov.ua/#/certificates
Рейтинг українських вишів «ТОП-200 Україна 2025». (2025). Взято з https://osvita.ua/vnz/rating/94871/
Doyle, A., & Baxendale, A. (2024). 5: From transactional to transformational: A solutions-focussed approach to universities engaging with businesses (pр. 40–48). In How to enable engagement between universities and business: A guide for building relationships. Edward Elgar Publishing.
Dziminska, M., & Krzewinska, A. (2025). The university-community cooperation framework: Science hub case study. Gateways: International Journal of Community Research and Engagement, 18(2).
Fernandes, K., & Scott, S. (2025). Innovation networks: An examination of university–business partnerships (pр. 298-310). In How to scale engagement and impact in universities. Edward Elgar Publishing.
Horsfall, D. (2025). Tyseley Energy Park, East Birmingham, West Midlands, UK (pр. 107–114). In Examining net zero. Creating solutions for a greener society and sustainable economic growth. Emerald Publishing Limited.
Kazaishvili, A., Kldiashvili, M., & Gadelia, N. (2025). How can entrepreneurial university drive business growth in Georgia? Entrepreneurial university maturity model. Lecture Notes in Networks and Systems, 1280, 203–214.
Keeley, K. L. R. (Ed.). (2025). Innovative approaches in vocational and regional education. IGI Global Scientific Publishing.
Kim, G. Y., Lee, W. J., Choi, B., & Lew, Y. K. (2025). Fostering collaborative opportunities for AI start-ups: The case of a hybrid business incubator in Seoul. Journal of Technology Transfer, 50(2), 552–581.
Kropelnytska, S., Yekimov, S., & Aleksandrovych, O. (2025). Barriers and opportunities for entrepreneurship development in Ukraine: Towards a sustainable and resilient economic future. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 12(2), 116–130.
Mngwengwe, S., Govender, S., & Mokoena, S. (2025). Evaluating the business studies curriculum for contemporary business practices. Edelweiss Applied Science and Technology, 9(3), 2038–2048.
Plata, C. (2025). Innovation investment and performance: The moderating role of university collaborations. Journal of Management History, 31(1), 204–227.
Rahiman, H. U., Kodikal, R., Meero, A., & Rahman, A. A. A. (2025). Innovation and entrepreneurship in the digital age: A comprehensive study of emerging trends and strategies in Bahrain. Studies in Big Data, 170, 153–165.
Samoilikova, A., Kuryłowicz, M., Lyeonov, S., & Vasa, L. (2023). University-industry collaboration in R&D to reduce the informal economy and strengthen sustainable development. Economics and Sociology, 16(3), 339–353.
Sultana, R., Chowdhury, Md. A. H., Chowdhury, T. A., Tazminur, S., Ahmed, I., Ahmed, N. ... Kafy, A. A. (2025). Bridging business strategy and educational development: Private sector engagement and value creation framework for sustainable e‐learning models in emerging markets. Business Strategy & Development, 8(1).
Tereshchenko, E., Salmela, E., Melkko, E., Phang, S. K., & Happonen, A. (2024). Emerging best strategies and capabilities for university–industry cooperation: Opportunities for MSMEs and universities to improve collaboration. A literature review 2000-2023. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 13(1), 28.
Zakharova, O. (2024). Talent management in business: Best international and Ukrainian practices. Economic Bulletin of Cherkasy State Technological University. 25(1), 21–31.
Zakharova, O., Usyk, L., & Petchenko, M. (2025). Assessing the ability of Ukrainian higher education to offer key skills of tomorrow. Problems and Perspectives in Management. Special issue "Ukrainian universities in new realities: 10 years of war", 23(2-si), 24–37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).