УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЬ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ І КАПІТАЛУ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД

Анотація

У статті комплексно досліджено вплив повномасштабної війни на банківський сектор України та визначено ключові напрями управління банківськими ризиками і капіталом в умовах воєнного стану. Військова агресія 2022 року суттєво посилила макроекономічні, кредитні та валютні ризики, актуалізувала операційні й репутаційні загрози, а також призвела до появи нетипових викликів, серед яких — руйнування інфраструктури, перебої в енергозабезпеченні та зростання масштабів кібератак. До основних негативних тенденцій віднесено падіння ВВП, зростання частки проблемних активів, тимчасовий відтік депозитів, підвищення потреби в капітальних буферах та необхідність посилення ліквідності. Разом з тим, у 2023–2024 рр. банківський сектор продемонстрував помітну адаптацію: відновлення прибутковості, поступове зниження окремих ризиків і стабільно високий рівень коефіцієнтів ліквідності (LCR, NSFR) підтвердили здатність системи працювати у стресових умовах. Це стало можливим завдяки комплексному ризик-менеджменту, який передбачає ідентифікацію, оцінку, моніторинг і контроль усіх ключових видів ризиків, а також інтеграцію ризикових сценаріїв у стратегічне планування банківської діяльності. Особливу увагу приділено систематизації наукових підходів до управління ризиками в умовах війни. Проаналізовано кредитний ризик (робота з проблемними кредитами, підвищення резервів, диверсифікація портфеля), ризик ліквідності (підтримка резервів, стрес-тестування, кризові плани фінансування), валютний ризик (хеджування, валютні ліміти, природний хедж), операційні ризики (захист від кіберзагроз, плани безперервності бізнесу), а також репутаційні та стратегічні ризики та  доліджено форми та методи контролю по їх запобіганню. Наголошено, що сучасні виклики посилюють роль технологічних інновацій у ризик-менеджменті: використання Big Data, штучного інтелекту та прогнозного моделювання дає змогу банкам швидше ідентифікувати загрози та знижувати ймовірність фінансових втрат. Значне місце у дослідженні займає аналіз політики управління капіталом. Відзначено, що Національний банк України поєднує жорсткі пруденційні вимоги з антикризовою підтримкою ліквідності, водночас поступово імплементуючи європейські стандарти (Базель III, трирівнева структура капіталу, SREP, ICAAP/ILAAP). Визначено, що посилення якості капіталу (CET1) шляхом реінвестування прибутку, застосування субординованих інструментів та розвитку планів відновлення діяльності є ключовими умовами стійкості. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо підсилення системи ризик-менеджменту та оптимізації капітальної політики банків у коротко- та середньостроковій перспективі. Серед них: удосконалення моделей оцінки кредитного ризику й управління NPL, впровадження комплексного стрес-тестування із включенням нефінансових шоків (блекаути, військові ризики, кібератаки), розширення інструментів хеджування валютних ризиків, а також посилення інституційної підтримки кібербезпеки й операційної стійкості. Новизна роботи полягає у багатовимірному узагальненні практики українського банківського сектору у протидії воєнним ризикам, інтеграції міжнародних підходів та формуванні практичних рекомендацій щодо управління і контролю для підвищення фінансової стабільності України. Результати дослідження мають як наукове, так і прикладне значення, оскільки вони окреслюють напрями подальшої модернізації банківської системи, посилення контролю та забезпечення її стійкості у післявоєнний період.