ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.78(1).2026.353841Ключові слова:
персоналізація соціальних послуг, внутрішньо переміщені особи (ВПО), цифрова платформа, проактивна підтримка, соціально-економічний ефект, індивідуальні траєкторії, кейс-менеджмент, людиноцентрична модельАнотація
Сучасні виклики, спричинені повномасштабною війною в Україні, призвели до значного зростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які потребують оперативної, адресної та якісної соціальної підтримки. В умовах гуманітарної кризи в Україні традиційна реактивна модель соціальної підтримки виявилася малоефективною для відновлення понад 4,6 млн ВПО. Дослідження підтвердило необхідність переходу до людиноцентричних цифрових механізмів. В статті обґрунтовано перехід від універсального до персоналізованого підходу, де цифрові інструменти забезпечують оцінку вразливості та розробку індивідуальних траєкторій відновлення. Ключовим трендом сучасної державної політики стає цифровізація соціальної сфери. У статті теоретично обґрунтовано та концептуалізовано модель функціонування цифрової платформи «Мій Шлях ВПО» як інструменту проактивної персоналізації та інтегрованого адаптивного простору, що динамічно реагує на потреби користувачів. Визначено методичні засади життєздатності платформи, засновані на інституційній спроможності, фінансовій ефективності та комплексному моніторингу. Проведено аналіз міжнародного досвіду, який підтверджує необхідність етичних механізмів, зокрема принципу «Людина в циклі», для мінімізації ризиків алгоритмічної упередженості. Обґрунтовано доцільність інтеграції в платформу інклюзивних послуг суб’єктів господарювання та залучення соціально відповідального бізнесу для посилення економічної реінтеграції ВПО. Розроблено функціональну архітектуру платформи, яка включає модуль оцінювання вразливості, персоналізовані рекомендації, функціонал соціальної реабілітації учасників бойових дій та інтерактивну мапу. Запропоновано шляхи впровадження платформи в національну систему соціального захисту для посилення синергії між державним, громадським та міжнародним секторами. Доведено, що впровадження платформи забезпечує значущий соціально-економічний ефект, підвищуючи рівень зайнятості та економічної самостійності ВПО.
Посилання
Carey, G., Crammond, B., & Malbon, E. (2019). Personalisation schemes in social care and inequality: Review of the evidence and early theorising. International Journal for Equity in Health, 18(1), 170. DOI: https://doi.org/10.1186/s12939-019-1075-2
Dasuki, S., & Effah, J. (2022). Mobile phone use for social inclusion: the case of internally displaced people in Nigeria. Information Technology for Development, 28(3), 532–557. DOI: https://doi.org/10.1080/02681102.2021.1976714
Lymbery, M. (2014). Understanding personalisation: Implications for social work. Journal of Social Work, 14(3), 295–312. DOI: https://doi.org/10.1177/1468017313477326
Peters, M. A. (2009). Personalization, personalized learning and the reform of social policy: The prospect of molecular governance in the digitized society. Policy Futures in Education, 7(6), 615–627. DOI: https://doi.org/10.2304/pfie.2009.7.6.615
Scholl, H. J. (2020). Digital government: looking back and ahead on a fascinating domain of research and practice. Digital Government: Research and Practice, 1(1), 1–12. DOI: https://doi.org/10.1145/3352682
Sharmin, S. (2025). Refugee Resettlement & AI-Powered Resource Allocation Optimizing social services for displaced populations. Journal of Public Administration Research, 2(1), 13–36. DOI: https://doi.org/10.32996/jpar.2025.2.1.2
Sułkowski, Ł., Wójcik-Chodorowska, J., Jarosz, K., & Jung-Konstanty, S. (2025). Public value management, deinstitutionalization, and personalized social services in local communities. DOI: https://www.doi.org/10.14254/2071-8330.2025/18-2/3
Van Berkel, R., & Valkenburg, B. (Eds.). (2007). Making it personal: Individualising activation services in the EU. Policy Press. DOI: https://doi.org/10.56687/9781847422316
Ziemba, E., Papaj, T., Żelazny, R., & Jadamus-Hacura, M. (2016). Factors influencing the success of e-government. Journal of Computer Information Systems, 56(2), 156–167. DOI: https://doi.org/10.1080/08874417.2016.1117378
Андронік О., Макогон О. Нормативно-правове забезпечення системи соціального захисту в Україні. Економіка та суспільство. 2023. № 56. DOI: https://doi.org/10.32832/2524-0072/2023-56-69
Балухтіна О. М., Венгер Р. О. Особливості використання зарубіжних практик у цифровій трансформації соціальної сфери України. Психологія та соціальна робота. 2025. № 1. С. 34–41. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.3
Гриценко Г. М. Цифровізація соціальних послуг: проблеми можливостей та компетенцій. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 47. С. 36–48. DOI: https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-47-1-36-48
Державна служба статистики України. Офіційний сайт. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 24.10.2025).
Журба І., Якушев О., Тернова Л., Самара Н., Присяжненко Ю. Основні напрямки та підходи щодо соціальної реабілітації учасників бойових дій в сучасних збройних конфліктах. Ввічливість. 2023. № 4. С. 78–86. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.4.11
Захарова О. Концепція розумного міста як альтернативний підхід до відновлення міської інфраструктури України в повоєнний період. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2022. № 67. С. 5–14. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.67.2022.278792
Захарова О. Talent management in business: Best international and Ukrainian practices. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2024. Т. 25. № 72 (1). С. 21–31. DOI: https://doi.org/10.62660/ebcstu/1.2024.21
Ігнатенко К., Садзаглішвілі С. Цифровізація соціальних послуг у відповідь на війну в Україні. Соціальна робота та освіта. 2023. Т. 10. № 3. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.3.2
Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України. Веб-сайт. URL: https://www.ioc.gov.ua/ (дата звернення: 24.10.2025).
Малиновський В. Я. Стратегічні аспекти цифрової трансформації соціальної сфери. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2021. № 1. С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2021-1-4
Міністерство соціальної політики України. Офіційний сайт. URL: https://www.msp.gov.ua/ (дата звернення: 24.10.2025).
Міністерство фінансів України. Офіційний сайт. URL: https://mof.gov.ua/uk/ (дата звернення: 24.10.2025).
Міністерство цифрової трансформації України. Офіційний сайт. URL: https://thedigital.gov.ua/ (дата звернення: 24.10.2025).
Мінсоцполітики оприлюднило статистику про кількість ВПО в Україні за областями. ACMC: Асоціація медіакомунікацій та маркетингу. 2025. URL: https://surl.lu/nmkvuj (дата звернення: 24.10.2025).
Новицька О.В. Інструменти стимулювання малого та середнього бізнесу в контексті регіонального розвитку. Вісник ЧДТУ: збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2015. № 39. Ч. ІІ. С. 143–149.
Новицька О.В. Особливості підтримки малого та середнього бізнесу в системі сучасного регіонального менеджменту. Вісник ЧДТУ: збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2014. № 37. Ч. ІІ. С. 162–169.
Нагайчук Н. Г., Третяк Н., Якушев О. В. Соціально-економічні дослідження сучасного стану недержавного пенсійного забезпечення в умовах воєнної реальності України. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2024. Т. 25. № 2 (73). С. 96–109. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.73(2).2024.321776
Нагайчук Н. Г., Якушев О. В., Тернова Л. Ю. Інклюзія послуг підприємств готельно-ресторанного бізнесу в контексті забезпечення їх якості. Актуальні проблеми економіки. 2024. № 11. Т. 2 (281/2). С. 91–106. DOI: https://doi.org/10.32752/1993-6788-2024-2-281-91-106
Нікітіна В. Соціальна вразливість внутрішньо переміщених осіб як підстава соціальної роботи з ними. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. № 2 (49). С. 120–123. DOI: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.49.120-123
Плаксюк О., Проданова Л., Якушева О., Нагайчук Н., Пріхно І., Якубчінова М. Людський капітал як фактор соціально-економічного розвитку держави: основні тенденції Словацької Республіки. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2023. Т. 5, № 52. С. 283–298. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.52.2023.4150
Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 44. Ст. 2225. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text (дата звернення: 24.10.2025).
Про соціальні послуги: Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 6. Ст. 36. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text (дата звернення: 24.10.2025).
Савон К. В. Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду. Актуальні проблеми політики. 2021. № 67. С. 107–111. DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i67.1159
Якушев О., Захарова О., Зачосова Н., Якушева О., Чернишов О., Набока Р. Оцінка фінансово-економічної безпеки інноваційних підприємств у сфері гостинності та туризму. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2023. № 2. С. 135–147. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.49.2023.4010
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
