ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: ІМПЕРАТИВИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.78(1).2026.357077Ключові слова:
інноваційно-орієнтована економіка, трансформація економіки, інноваційний розвиток, соціальна відповідальність, сталий розвиток, соціально відповідальне управлінняАнотація
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується глибокими трансформаційними процесами, спричиненими впливом глобалізації, цифровізації, воєнних викликів та необхідністю післявоєнного відновлення. У цих умовах особливе значення має формування інноваційно-орієнтованої моделі економіки, здатної забезпечити довгострокове економічне зростання, підвищення конкурентоспроможності та інтеграцію у світовий економічний простір. Активізація інноваційних процесів супроводжується низкою соціально-економічних дисбалансів, зокрема, зростанням нерівності, змінами на ринку праці, зростанням соціальних ризиків та екологічних викликів. Це зумовлює необхідність інтеграції принципів соціальної відповідальності в процеси економічної трансформації як на рівні державного управління, так і на рівні суб'єктів господарювання. Метою цього дослідження є обґрунтування теоретичних основ та визначення практичних імперативів соціальної відповідальності в процесі трансформації економіки України в контексті інноваційного розвитку, а також розробка підходів до інтеграції принципів соціальної відповідальності в механізми управління інноваційною економікою з метою забезпечення сталого та конкурентоспроможного розвитку. У статті розглядаються особливості трансформації економіки України в контексті інноваційного розвитку з акцентом на імперативи соціальної відповідальності. Обґрунтовано, що в сучасних умовах інноваційні процеси повинні супроводжуватися впровадженням принципів соціальної відповідальності як на рівні державної політики, так і на рівні суб'єктів господарювання. Визначено роль соціально відповідального управління у забезпеченні сталого економічного зростання, підвищенні конкурентоспроможності національної економіки та формуванні довіри в суспільстві. Проаналізовано взаємозв'язок між інноваційною діяльністю та соціальними ефектами економічного розвитку. Окреслено ключові напрямки інтеграції соціальної відповідальності в механізми реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України. Запропоновано механізм формування інноваційно-орієнтованої економіки України в умовах соціальних викликів.
Посилання
Базака, Р., & Єфремов, А. (2023). Інструментарій соціальних мереж в інноваційному менеджменті сучасних організацій. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, (18), 268–273.
Бондар, Н. О., Гребенікова, О. В., Дегтярьова, О. В., та ін. (2024). Адаптаційні обліково-фінансові механізми інноваційної взаємодії суб’єктів господарювання в умовах соціально-поведінкових обмежень. Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Даніч, В. М., & Татар, М. С. (2021). Електронна взаємодія суб’єктів господарювання під час глобальних викликів. Вісник Хмельницького національного університету, (2), 60–68.
Геєць, В. М. (2017). Особливості взаємозв’язку економічних та політичних трансформацій на шляху до реконструктивного розвитку економіки України. Економіка України, (10), 3–17.
Говсєєв, Д. О. (2020). Соціальна відповідальність бізнесу як чинник інноваційного розвитку підприємств. Економічний простір, (156), 98–102. https://doi.org/10.32782/2224-6282/156-18
Горин, В. Ф. (2020). Фінансовий механізм забезпечення суспільного добробуту: теоретична концептуалізація та проблеми функціонування. Тернопіль: ТНЕУ.
Забарна, Е. М., Козакова, О. М., Чередниченко, В. А., та ін. (2019). Парадигма інноваційного розвитку в умовах ринкової трансформації. Херсон: Олді-плюс.
Ломачинська, І. А., Халєєва, Д. М., & Шмагіна, В. В. (2021). Соціальна відповідальність бізнесу як інструмент забезпечення соціально-економічної безпеки. Науковий вісник Одеського національного економічного університету, (5–6), 112–118.
Манн, Р., & Шульга, О. (2024). Інтелектуальний капітал регіону як фактор інноваційного розвитку суб’єктів господарювання. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 1(97), 46–52. https://doi.org/10.32782/bsnau.2024.1.8
Markhasova, V., Rudenko, O., Popelo, O., Kosach, I., Sakun, O., & Klymenko, T. (2024). Mechanisms of state management of the development of digital technologies. National Security Journal. https://doi.org/10.46925/rdluz.42.22
Ольшанський, О. В., Коваленко, О. М., & Пилипенко, Г. М. (2022). Корпоративна соціальна відповідальність у формуванні інноваційної моделі економіки. Економіка розвитку, 2(102), 34–41. https://doi.org/10.57111/econdev.2022.102.05
Орлова, Н. В. (2020). Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція концепції та особливості впровадження в Україні. Економіка та держава, (3), 45–49. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.3.45
Шевчук, Н. В. (2021). Інтеграція принципів соціальної відповідальності у розвиток інноваційного підприємництва. Інноваційна економіка, (1–2), 56–60.
John Elkington (1997). Cannibals with forks: The triple bottom line of 21st century business. Oxford: Capstone Publishing Ltd.
European Commission. (2019). The European Green Deal. Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en
Henning Kagermann, Wahlster, W., & Helbig, J. (2013). Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0.
Bengt-Åke Lundvall (1992). National systems of innovation: Towards a theory of innovation and interactive learning. London: Pinter Publishers.
OECD. (2018). Innovation and inclusive growth. Paris: OECD Publishing.
Michael E. Porter, & Kramer, M. R. (2011). Creating shared value. Harvard Business Review, 89(1–2), 62–77.
Paul M. Romer (1990). Endogenous technological change. Journal of Political Economy, 98(5), S71–S102.
Joseph A. Schumpeter (1934). The theory of economic development. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Sitra. (2020). The future of Finland and innovation policy. Helsinki.
Wayne Visser (2011). The age of responsibility: CSR 2.0 and the new DNA of business. Journal of Business Systems, Governance and Ethics, 5(3), 7–22. https://doi.org/10.15209/jbsge.v5i3.185
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
