ЦИФРОВА ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ В ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.79(2).2026.358459Ключові слова:
цифровий університет, конкурентоспроможність, діджиталізація, цифрові сервіси, залученість користувачів, цифрові компетентності, операційна ефективністьАнотація
Конкурентоспроможність університетів у цифровому середовищі дедалі більше залежить від якості та доступності освітніх сервісів, стабільності цифрової взаємодії і керованості платформних рішень. Одним із базових елементів цифрової архітектури закладу вищої освіти є цифрова ідентифікація користувачів, яка визначає зручність входу до системи, безперервність доступу до ресурсів, а також можливості стандартизації процедур і персоналізації сервісів. Метою дослідження є обґрунтування ролі цифрової ідентифікації користувачів в освітніх інформаційних системах як інструменту підвищення конкурентоспроможності університетів та емпірична перевірка ефектів її впровадження на базі цифрової платформи університету. Для досягнення мети застосовано комплексний модельний підхід, що поєднує факторне структурування передумов цифровізації управління закладом вищої освіти та кількісне порівняння результатів до і після впровадження цифрової ідентифікації. Методи аналізу включали систематизацію чинників за логікою факторної матриці, обробку цифрових журналів подій платформи, анкетування користувачів за п’ятибальною шкалою задоволеності, а також статистичне зіставлення середніх значень і параметрів варіативності.
Отримані результати пілотного впровадження у вересні–жовтні 2025 року засвідчили позитивні та статистично значущі зміни ключових показників. Середня добова кількість активних користувачів платформи збільшилася з 800 до 950, що відповідає приросту 18,8, а варіативність використання знизилася через зменшення коефіцієнта варіації з 15,0 до 13,7, що характеризує більш стабільну взаємодію користувачів із цифровими сервісами. Паралельно середній рівень задоволеності користувачів зріс з 3,8 до 4,4, а частка високих оцінок підвищилася, що відображає покращення користувацького досвіду і зниження бар’єрів доступу. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих показників як управлінських орієнтирів для оцінювання ефективності цифрових рішень у вищій освіті та обґрунтування доцільності масштабування цифрової ідентифікації як інструменту підвищення сервісної якості, стабільності доступу і конкурентних переваг університету.
Посилання
Bobro, N., Bielikov, V., Matveyeva, M., Salamakha, A., & Kharchun, V. (2024). Advancing public administration: Enforcing strategic methods and utilising tools. Archives of Science, 74(3), 201–206. doi: 10.62227/as/74332
Bobro, N., Lisova, R., Parfentieva, O., Dmytrovska, V., & Kyrylenko, S. (2025). Digital transformation for cost optimisation and sustainable business operations. European Journal of Sustainable Development, 14(2), 158. doi: 10.14207/ejsd.2025.v14n2p158
Kortemeyer, G., Dittmann-Domenichini, N., & Merki, C. (2025). Attending lectures in person, hybrid or online at a technical university: How do students choose after the pandemic, and what about the outcome? Discover Education, 4(1), article number 94. doi: 10.1007/s44217-025-00500-y
Krap, A., Bataiev, S., Bobro, N., Kozub, V., & Hlevatska, N. (2024). Examination of digital advancements: Their influence on contemporary corporate management methods and approaches. Multidisciplinary Reviews, 7. doi: 10.31893/multirev.2024spe026
Kubiv, S. I., Bobro, N. S., Lopushnyak, G. S., Lenher, Y. I., & Kozhyna, A. (2020). Innovative potential in European countries: Analytical and legal aspects. International Journal of Economics and Business Administration, 8(2), 250–264. doi: 10.35808/ijeba/457
Lampropoulos, G., & Sidiropoulos, A. (2024). Impact of gamification on students’ learning outcomes and academic performance: A longitudinal study comparing online, traditional, and gamified learning. Education Sciences, 14(4). doi: 10.3390/educsci14040367
Tymoshenko, O. I., & Yahodzinskyi, S. M. (2024). Digitalization of universities in the context of modern challenges. Scientific Bulletin: Collection of Scientific Papers of the European University, 6–9. doi: 10.966-301-266-7/1.2024.6
Verina, N., & Titko, J. (2019). Digital transformation: Conceptual framework. Contemporary Issues in Business, Management and Economics Engineering, 719–727. doi: 10.3846/cibmee.2019.073
Williamson, B., Eynon, R., & Potter, J. (2020). Pandemic politics, pedagogies and practices: Digital technologies and distance education during the coronavirus emergency. Learning, Media and Technology, 45(2), 107–114, doi: 10.1080/17439884.2020.1761641
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).