КРЕАТИВНО-ЦИФРОВА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ МІСЬКОЇ ЕКОСИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.79(2).2026.361493Ключові слова:
креативна економіка, креативні індустрії, цифровізація, креативне місто, смарт-інфраструктура, цифрове врядування, блокчейн, токенізація, муніципальні облігаціїАнотація
У статті досліджено теоретичні та практичні засади формування креативно-цифрової моделі розвитку міських середовищ та територій в умовах повоєнного відновлення України. Обґрунтовано роль креативної економіки, цифрової трансформації, цифрового врядування та інноваційних фінансових механізмів у забезпеченні сталого розвитку територій. Проаналізовано міжнародний досвід креативного розвитку міст світу. Досліджено особливості інтеграції цифрових технологій, смарт-інфраструктури та блокчейн-рішень у систему муніципального управління. Особливу увагу приділено токенізації муніципальних облігацій як інноваційному інструменту фінансування розвитку міської екосистеми. Запропоновано креативно-цифрову модель розвитку міст, що поєднує креативні індустрії, цифрове управління, смарт-інфраструктуру та блокчейн-фінансування. Зроблено висновок, що інтеграція креативної економіки та цифрових технологій є важливою передумовою підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості міських середовищ та територій. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення креативно-цифрової моделі розвитку міських середовищ на основі інтеграції креативної економіки, цифрової трансформації, цифрового врядування та інноваційних фінансових механізмів у системі повоєнної модернізації України. Об’єктом дослідження є процеси розвитку креативної економіки, цифровізації та інноваційної модернізації міст та територій. Завданнями дослідження є дослідження теоретичних засад розвитку креативного міста та цифрової урбаністики; аналіз міжнародного досвіду функціонування креативних міст; дослідження ролі цифровізації та блокчейн-технологій у розвитку міст та територій; обґрунтування можливостей використання токенізованих муніципальних облігацій як інструменту фінансування територіального розвитку; формування креативно-цифрової моделі розвитку міської екосистеми. Методологічною основою дослідження стали праці науковців, аналітичні матеріали профільних державних інституцій та міжнародних організацій, а також використання комплексу загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналізу і синтезу, логічного узагальнення, системного підходу, порівняння, класифікації та моделювання. У результаті дослідження здійснено теоретичне узагальнення сучасних підходів до розвитку креативної економіки та цифрової трансформації міст; проаналізовано міжнародний досвід розвитку креативних міст; обґрунтовано роль блокчейн-фінансування та токенізованих муніципальних облігацій у системі розвитку міст; розроблено креативно-цифрову модель розвитку міської екосистеми, що інтегрує креативні індустрії, смарт-інфраструктуру, цифрове врядування, блокчейн-фінансування та інституційні механізми підтримки. Сфера застосування результатів дослідження охоплює сферу розвитку креативної економіки та цифровізації міст, а також систему фінансування розвитком міської екосистеми. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій повоєнного відновлення міського середовища, розвитку цифрової економіки та креативних індустрій, удосконалення механізмів цифрового врядування, впровадження цифрових фінансових інструментів, залучення інвестицій у міський розвиток та модернізації системи муніципального управління України.
Посилання
Гулей, А. І., Котух, Є. Й., & Рябокінь, М. В. (2024). RWA-токенізація як інноваційний механізм залучення інвестицій та збільшення надходжень місцевих бюджетів. Економіка та суспільство, 64. doi: 10.32782/2524-0072/2024-64-22
Гусєва, Н., & Нємець, О. (2025). Креативні індустрії та креативна економіка: теоретико-практичні аспекти взаємозв’язків. Наукові записки, 2, 44–53. doi: 10.25128/2519-4577.25.2.5
Древаль, І. В., & Жидкова, Т. В. (2025) Архітектурно-містобудівні аспекти концепції «розумного міста» в сучасних умовах. Теорія та практика дизайну, 3(37), 89–96. doi: 10.32782/2415-8151.2025.37.8
Заярний, О. А., Орищук, В. В., & Остапенко, Р. В. (2025) Формування стратегії розвитку смартінфраструктури міст в умовах післявоєнного відновлення. Юридичний науковий електронний журнал, 10, 190–196. doi: 10.32782/2524-0374/2025-10/42
Комарницька, Г. (2025). Smart City у системі відкритих даних та електронного урядування. Аспекти публічного управління, 13(3), 92–99. doi: 10.15421/152535
Лінтур, І. В., П’ятка, Н. С., & Бойченко, І. (2026). Цифровізація міського простору: Smart City як нова парадигма урбаністики. Актуальні проблеми сталого розвитку, 3(1), 45–49. doi: 10.60022/3(1)-6S
Макалюк, І., Фалько, М., & Захаров, Н. (2023). Токенізація цінних паперів: особливості та перспективи для України. Ефективна економіка, 1. doi: 10.32702/2307-2105.2023.1.34
Миргородська, М. (2023). Концепція «смарт сіті» та цифрові технології забезпечення комфортного міського середовища. Аспекти публічного управління, 11(2), 88–95.
Міністерство цифрової трансформації України. (2025). Дія. Цифрова громада. Взято з https://thedigital.gov.ua
Міністерство цифрової трансформації України. (2025). Індекс цифрової трансформації регіонів України. Взято з https://hromada.gov.ua
Олешко А.А., Чернаєнко Д.В. (2023). Теоретичні основи розбудови smart-міст України в трансформаційній економіці. Журнал стратегічних економічних досліджень. № 6(17). С. 108–115. DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.11
Радченко, К. В. (2023). Оцінювання моделі смарт-сіті з позиції сталого розвитку територій. Економічний вісник Донбасу, 3(73),153–163. doi: 10.12958/1817-3772-2023-3(73)-153-163
Сагайдак, М. (2024) Стратегічне управління розбудовою smart city. Світ фінансів, 4(81), 102–112. doi: 10.35774/SF2024.04.102
Akiyama, H. (2024) How technology is revolutionizing infrastructure tourism in Japan. Japan Forward. Retrieved from https://japan-forward.com
Dorostkar, E., & Ziari, K. (2025). Leveraging NFTs for sustainable urban finance. Cities, 106013. doi: 10.1016/j.cities.2025.106013
Florida, R. (2002). The rise of the creative class. New York: Basic Books.
Landry, C. (2000). The creative city. London: Earthscan.
Panchenko, A., Moroz, Y., & Pidvysotskyi, I. (2025). Transformation of Ukrainian cities into smart regions in the context of reconstruction and sustainable development. Economy and Society. doi: 10.32782/2524-0072/2025-74-71
Sassen, S. (2001). The global city: New York, London, Tokyo. Princeton: Princeton University Press.
Tian, Y. et al. (2020). Asset tokenization: A blockchain solution to financing infrastructure. ADB-IGF Working Paper. doi: 10.2139/ssrn.3837703
UNESCO. (2024). Creative cities network. Paris,
Zhang, Y. et al. (2024). Tokenization of currencies and assets. Structural Change and Economic Dynamics, 71, 15–25. doi: 10.1016/j.strueco.2024.06.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).