ВПЛИВ УТИЛІТАРНО-ПРАКТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ЗОН ЧЕРКАЩИНИ

Автор(и)

  • Т.М. Качала
  • Т.М. Гарнік

DOI:

https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.21.2008.88484

Анотація

В статье рассмотрен процесс типологизации историко-культурных зон Черкасского региона. Архитектурный потенциал в этих зонах представляет собой средообразующий фактор и, благодаря развернутой на этой территории научной, просветительской и туристической деятельности, опре- деленным образом репрезентуется.

##submission.downloads##

Як цитувати

Качала, Т., & Гарнік, Т. (2016). ВПЛИВ УТИЛІТАРНО-ПРАКТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ЗОН ЧЕРКАЩИНИ. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, 2(21). https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.21.2008.88484

Номер

Том 2 № 21 (2008)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Т.М. Качала, Т.М. Гарнік

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).