ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.0.58.2020.213382Ключові слова:
логістика, розвиток логістики, логістична діяльність, логістична діяльність підприємств, агрологістична діяльність, напрями удосконалення логістичної діяльності підприємствАнотація
У статті проаналізовано теоретичні дослідження українських та зарубіжних вчених з питань визначення дефініцій «логістична діяльність», «логістична діяльність підприємств» та однієї з її галузевих різновидів – логістичної діяльності підприємств АПК в хронологічному порядку і подано власне бачення розвитку цих понять та авторське визначення зазначених дефініцій. Стаття, на відміну від інших, дає змогу відстежити зміни в поглядах вчених з часом і процес формування ними сучасного бачення деяких категорій і понять логістичної діяльності та її розвитку в українській науці в період переходу її до абсолютно нових умов існування, основними з яких є цифровізація економіки, її включення в процеси глобалізації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olexandr Kolyadenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
