ОБМЕЖЕННЯ СВІТОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОГРЕСУ: МЕТОДОЛОГІЯ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.70.2023.297121Ключові слова:
хвилі технологічного прогресу, фактори виробництва, потенціал ефективності, функція Кобба–Дугласа, світова економікаАнотація
Анотація. Статтю присвячено моделюванню обмеженого технологічного прогресу та методології перевірки цієї гіпотези.
В основу вихідної теоретичної моделі покладено поняття потенціалу підвищення ефективності факторів виробництва – відношення абсолютного резерву підвищення ефективності до її досягнутого рівня. Цей показник виступає аргументом експоненціальної функції, яка має властивості, аналогічні властивостям самого потенціалу. Елементарною версією моделі обмеженого технологічного прогресу є диференціальне рівняння, в якому функція потенціалу скорочується зі сталим темпом. Розв’язком цього рівняння в системі координат «потенціал – темп технологічного прогресу» є «мегахвиля», що починається у нескінченно далекому минулому і завершується у нескінченно далекому майбутньому. На думку авторів, такий розв’язок не суперечить історії технологічного розвитку.
Як вихідна функція для побудови економетричної моделі обрана функція Кобба–Дугласа. На її основі побудована лінійна модель довгострокового економічного зростання, що складається з рівнянь приростів другого порядку в послідовних короткострокових періодах.
Показано, що параметри короткострокових рівнянь можна визначити за ітеративною процедурою з використанням методу фіктивних змінних. На початковому етапі обчислень визначаються роки, в які порушується умова сталого ефекту масштабу виробництва. Ці роки обираються за моменти зрушення короткострокової функції динаміки випуску. Далі, для отриманих параметрів формулюються нульові гіпотези та застосовуються критерії Стьюдента. Відповідно до результатів перевірки цих гіпотез визначається, для яких суміжних періодів певний параметр має бути однаковим. Після цього розрахунки повторюються. Якщо виявиться, що в кожному наступному періоді темп прискорення технологічного прогресу зменшується, то це можна вважати вагомим аргументом на користь гіпотези його обмеженості.
Запропоновано декілька підходів до узагальнення цієї економетричної моделі на випадок дослідження декількох країн.
Посилання
Akcigit, U., Fasil, C.B., Impullitti, G., Licandro, O., & Sanchez-Martinez, M. (Eds). (2022). Macroeconomic Modelling of R&D and Innovation Policies. Palgrave Macmillan. Retrieved from https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-71457-4.
Atashbar, T., & Shi, R.A. (2023). AI and macroeconomic modeling: Deep reinforcement learning in an RBC model. IMF Working Papers, 2023(040). doi: 10.5089/9798400235252.001. Retrieved from https://www.elibrary.imf.org/view/journals/001/2023/040/article-A001-en.xml.
Bayar, Y. (2015). Macroeconomic determinants of technological progress in major Eurozone member countries. International Journal of Economic Practices and Theories, 5(5), 420-427. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/335137691_Macroeconomic_ Determinants_of_Technological_Progress_in_Major_Eurozone_Member_Countries.
Casey, G., & Horii, R. (2022). A generalized Uzawa growth theorem and capital-augmenting technological change. Osaka University, Institute of Social and Economic Research (ISER). ISER Discussion Paper, 1157. Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/263294/1/DP1157.pdf.
de la Fonteijne, M.R. (2018). Why the concept of Hicks, Harrod, Solow neutral and even non-neutral augmented technical progress is flawed in principle in any economic model. MPRA, paper number 107730. Retrieved from https://mpra.ub.uni-muenchen.de/107730/1/MPRA_paper_107730.pdf.
Fontagné, L., Perego, E., & Santoni, G. (2022). MaGE 3.1: Long-term macroeconomic projections of the world economy. Centre d’Etudes Prospectives et d’Informations Internationales. CEPII Working Paper, 2021-12. Retrieved from http://www.cepii.fr/PDF_PUB/wp/2021/wp2021-12.pdf.
Gräbner, C., & Hornykewycz, A. (2022). Capability accumulation and product innovation: An agent-based perspective. Journal of Evolutionary Economics, 32(1), 87-121. doi: 10.1007/s00191-021-00732-9. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8917019/pdf/191_2021_Article_732.pdf.
Jones, B.F., & Liu, X. (2022). A framework for economic growth with capital-embodied technical change. ResearchGate. Retrieved from https://www.kellogg.northwestern.edu/faculty/jones-ben/htm/A Framework for Economic Growth with Capital-Embodied Technical Change.pdf.
Klump, R., McAdam, P., & Willman, A. (2011). The normalized CES production function theory and empirics. ECB Working Paper Series, 1294. Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1294.pdf.
Kyzy, A.A. (2020). Impact of technological progress on economic growth in developed countries. Accounting for model uncertainty and reverse causality. Myśl Ekonomiczna i Polityczna [kwartalnik Wydziału Ekonomii i Zarządzania Uczelni Łazarskiego], 68, 56-105. doi: 10.26399/meip.1(68).2020.03/a.a.kyzy. Retrieved from https://mysl.lazarski.pl/fileadmin/user_upload/oficyna/Mysl_Ekonomiczna_i_Polityczna/meip_68__1__meip_69_2/MEiP_1-20_7-A.A.Kyzy.pdf.
Liu, T., & Liu, Zh. (2022). A growth model with endogenous technological revolutions and cycles. Journal of Mathematical Economics, 103, 102774. doi: 10.1016/j.jmateco.2022.102774.
Madsen, J., & Strulik, H. (2023). Testing unified growth theory: Technological progress and the child quantity-quality tradeoff. Quantitative Economics, 14(1), 235-275. doi: 10.3982/QE1751. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.3982/QE1751.
Matsuyama, K. (2007). Credit traps and credit cycles. American Economic Review, 97(1), 503-516. doi: 10.1257/aer.97.1.503. Retrieved from https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.97.1.503.
Romero, J.P. (2020). Aggregate growth models from a Schumpeterian perspective: A review. Revista Brasileira de Inovação, 19, e020004, 1-30. doi: 10.20396/rbi.v19i0.8654621. Retrieved from https://www.scielo.br/j/rbi/a/xt4H6BqHJLTBMbbJK7bK9Hd/?format=pdf&lang=en.
Umezuki, Y., & Yokoo, M. (2019). A simple model of growth cycles with technology choice. Journal of Economic Dynamics & Control, 100, 164-175. doi: 10.1016/j.jedc.2018.11.006. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S016518891930003X.
Uzunidis, D., Kasmi, F., & Adatto, L. (Eds.). (2021). Innovation Economics, Engineering and Management Handbook 1: Main Themes. Wiley. Retrieved from https://www.wiley.com/en-ie/Innovation+Economics%2C+Engineering+and+Management+Handbook+1%3A+Main+Themes-p-9781119832485.
Wang, X., & Xu, L. (2021). The impact of technological innovation on economic growth: Evidence from China. Proceedings of the 2021 3rd International Conference on Economic Management and Cultural Industry (ICEMCI 2021). Advances in Economics, Business and Management Research, 203. doi: 10.2991/assehr.k.211209.311. Retrieved from https://www.atlantis-press.com/proceedings/icemci-21/125966293.
Yeo, Y., & Lee, J.-D. (2020). Revitalizing the race between technology and education: Investigating the growth strategy for the knowledge-based economy based on a CGE analysis. Technology in Society, 62, 101295. doi: 10.1016/j.techsoc.2020.101295. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0160791X19305639.
Zagoruiko, I., & Petkova, L. (2023). International competition for technological efficiency: Methodology of nonparametric modelling. Economic Bulletin of Cherkasy State Technological University, 69, 103-119. doi: 10.24025/2306-4420.69.2023.289273. Retrieved from http://ven.chdtu.edu.ua/article/view/289273.
Zagoruiko,, I.O. (2020). Methodology for modeling macroeconomic limitations of scientific and technological progress. Economic Bulletin of Cherkasy State Technological University, 56, 35-61. doi: 10.24025/2306-4420.0.56.2020.201670. Retrieved from http://ven.chdtu.edu.ua/article/view/201670.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
