КОНСТРУКЦИОНИЗМ В КАЧЕСТВЕННОЙ ОЦЕНКЕ КРЕДИТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.41.2016.78035Ключові слова:
кредитные рейтинговые агентства, парадокс кредитных рейтинговых агентств, финансовый кризис, конструкционизм, перформативностьАнотація
В статье рассмотрена деятельность ведущих кредитных рейтинговых агентств (Fitch Ratings, Moody’s Investors Service и Standard & Poor’s) в контексте снижения информационной ценности присваиваемых ими кредитных рейтингов и сохранения доминирующих позиций на рынке финансового рейтингования.
Деятельность кредитных рейтинговых агентств, в действительности, является объектом фундаментального противоречия, объединяющего два спорных элемента. С одной стороны, данная деятельность характеризуется как нечто неоспариваемое и само собой разумеющееся. С другой стороны, вторая составляющая противоречия состоит в очевидном признании наличия в деятельности кредитных рейтинговых агентств проблем. Другими словами, демонстрируются условные аспекты данной деятельности, так как она рассматривается как объект естественный, но в тоже время и оспариваемый.
Целью исследования является рассмотрение деятельности кредитных рейтинговых агентств в измерении социального конструкционизма в процессе осуществления государственной финансовой политики, объясняя сопротивление регулятивной модели их деятельности многочисленным вызовам и переменам.
Подход новой институциональной социологии в управлении мы сделали чувствительным к проблематике институциональных изменений во времени. Таким образом, мы высказались за трактовку вопроса о неизменности организации деятельности кредитных рейтинговых агентств в соответствии с условиями нового социологического институционализма. То есть, дается приоритет когнитивной основе институтов, служащей поддержкой конкретного проявления социального порядка и дающей отличный способ для его понимания
Посилання
A Londres, Nicolas Sarkozy fustige l'euro fort et le “capitalisme de la frivolité”. (2008, Mars 28). Le Monde. Retrieved from http://www.lemonde.fr/europe/article/
/03/28/ a-londres-nicolas-sarkozy-fustige-l-eurofort-et-le-capitalisme-delafrivolite_1028204_3214.html#ens_id=10268622
Abolafia, M. (1996). Making markets: opportunism and restraint on Wall Street. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Beunza, D. (2010, April 19). How is economic sociology different from behavioral finance? [Web log post]. Retrieved from http://socfinance.wordpress.com/
Black, F., & Scholes, M. (1973). The pricing of options and corporate liabilities. Journal of Political Economy, 81(3), 637–659.
Borrus, A., Mcnamee M., & Timmons, H. (2002, April 8). The credit raters: how they work and how they might work better. Business Week, pp. 38–40.
Callon, M. (1998). The laws of the markets. Oxford, MA: Blackwell
Publishers/Sociological Review.
Callon, M., & Muniesa, F. (2003). Les marchés économiques comme dispositifs collectifs de calcul. Réseaux, 122(6), 189–233.
Charron, J.-O. (2010, April 24). On distinguishing between behavioral finance and sociology of finance. [Web log post]. Retrieved from
http://socfinance.wordpress.com/
Deschamps, M., Jacquin, J-B., & Pouzin, G. (1995, Mars 06). Rating: des notes à la tête du client. L’expansion. Retrieved from
http://lexpansion.lexpress.fr/actualite-economique/rating-des-notes-a-la-tete-duclient_1386409.html
Fligstein, N. (1996). Markets as politics: a political-cultural approach to market institutions. American Sociological Review, 61(4), 656–673.
Fligstein, N. (2001). The Architecture of Markets. Princeton, NJ: Univesity Press.
Fligstein, N., & Dauter, L. (2007). The sociology of markets. Annual Review of Sociology, 33(1), 105–128.
Fligstein, N., & Sweet, A. S. (2002). Constructing politics and markets: an institutionalist account of european integration. American Journal of Sociology, 107(5), 1206–1243.
Gasparino, C. (2007, December). Berating the raters. Trader Daily, Retrieved from http://www.traderdaily.com/magazine/article/12150.html
Godechot, O. (2001). Les traders : essai de sociologie des marchés financiers. Paris, France: La découverte.
Granovetter, M. (1985). Economic action and social structure: the problem of embeddedness. American Journal of Sociology, 91(3), 481.
Hacking, I. (2001). Entre science et réalité: la construction sociale de quoi? Paris, France: La découverte.
Huault, I., & Rainelli, H. (2009). Market shaping as an answer to ambiguities: the case of credit derivatives. Organization studies, 30(5), 549–575.
Knorr-Cetina, K., & Preda, A. (2005). The sociology of financial markets. New York, NY: Oxford University Press.
Lordon, F. (2007, September 14). Quand la finance prend le monde en otage. Le Monde Diplomatique, pp. 1, 10–11.
Mackenzie, D. (2009). The credit crisis as a problem in the sociology of knowledge. Unpublished paper. School of Social and Political Science, University of Edinburgh, Edinburgh, UK.
Mackenzie, D., & Millo, Y. (2003). Construction d'un marché et performation théorique. Réseaux, 122(6), 15–61.
Measuring the measurers. (2007, May 31). The Economist. Retrieved from http://www.economist.com/node/9267952
Merton, R. C. (1973). Theory of rational option pricing. The Bell Journal of Economics and Management Science, 4(1), 141–183.
Meyer, J. W., & Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 83, 340–363.
Moreau, L. (2009). A century of bond rating as a business. Economix Working Paper, 47.
Morgan, G. (2008). Market formation and governance in international financial markets: The case of OTC derivatives. Human Relations, 61(5), 637–660.
New interests, new conflicts. (2001, April 12). The Economist. Retrieved from http://www.economist.com/node/574216
Poon, M. (2012). Rating agencies. In K. Knorr-Cetina & A. Preda (Eds.), The Oxford Handbook of the Sociology of Finance (pp. 272–292). Oxford, MA: Oxford University Press.
Preda, A. (2002). Financial knowledge, documents, and the structures of financial activities. Journal of Contemporary Ethnography, 31(2), 207–239.
Rainelli-LeMontagner, H. (2009). La nouvelle finance est-elle une finance critique? Les études critiques en management, une perspective française. D.Golsorkhi, I. Huault et B. Leca. Québec, Canada: Les Presses de l'Université Laval.
Rao, H., Monin, P., & Durand, R. (2003). Institutional change in Toque Ville: Nouvelle cuisine as an identity movement in French gastronomy. American Journal of Sociology, 108(4), 795–843.
Securities and Exchange Commission. (2008). Summary Report of Issues Identified in the Commission Staff’s Examination of Select Credit Rating Agencies. Retrieved from http://www.sec.gov/news/studies/2008/craexamination070808.pdf
Sinclair, T. J. (2005). The new masters of capital : American bond rating agencies and the politics of creditworthiness. Ithaca, NY: Cornell University Press.
Smith, C. W. (1999). Success and survival on Wall Street: understanding the mind of the market (2nd edn). Lanham, MD: Rowman & Littlefield.
Suchman, M. C. (1995). Managing legitimacy: strategic and institutional approaches. Academy of management review, 20(3), 571–610.
White, L. (2002). The Credit Rating Industry: an Industrial Organization Analysis. In G. M. R. Levich & C. Reinhart (Eds.), Ratings, Rating Agencies and the Global Financial System (pp. 41–64). Boston, MA: Kluwer Academic Publishing
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Сергей Александрович Смирнов, Роман Анатольевич Павлов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
