ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.41.2016.78039Ключові слова:
глобалізація, людський капітал, глобальні ланцюги створення вартості, міжнародні виробничі мережі, технологічний розвитокАнотація
В статті досліджено особливості розвитку людського капіталу в умовах формування глобальних ланцюгів створення вартості. Визначено, що сучасна світова економіка створює безпрецедентні виклики і можливості для продовження прогресу в області людського розвитку. При цьому світове виробництво грає важливу роль в стимулюванні суспільного прогресу за рахунок поширення міжнародних виробничих мереж. В результаті аналізу процесу транснаціоналізації визначено, що домінування виробництва в рамках міжнародних виробничих мереж ТНК породжує конкуренцію між країнами за локалізацію у себе найкращих, тобто пов'язаних зі створенням найбільшого обсягу доданої вартості, ланок процесу виробництва. Конкуренція ведеться шляхом підготовки кадрів, інвестицій в інфраструктуру, введення сприятливого податкового режиму тощо, а також висунення вимог щодо розміщення на своїй території певної стадії виробничого процесу в якості умови допуску ТНК на ринок країни.
Отримано висновок, що освіта перетворилася в найважливіший ресурс, який відрізняє економічних суб’єктів, які володіють потенціалом процвітання під впливом глобалізації, від тих, чий статус стає все більш маргінальним. Знання, будь то високоспеціалізоване або більш загальне, відбите в базовому умінні вирішувати проблеми, в здатності до навчання і засноване на розвинених навичках читання і рахування, стає необхідною умовою для діяльності зі створення вартості та швидкого переходу з одного її виду на інший.
Беручи до уваги світовий досвід, обґрунтовано, що в нашій економіці доцільно удосконалювати механізм перерозподілу доходів, які формуються від експорту природних ресурсів, на цілі розвитку людського капіталу, власної технологічної бази, зміцнення (створення) інститутів та інфраструктури, необхідних для притоку інвестицій в сферу виробництва готової продукції з акцентом на початковому етапі на середньотехнологічний індустріальний малий бізнес, потім на розвиток середніх високотехнологічних виробництв, і лише після цього - на включення великих підприємств в глобальні ланцюги створення вартості
Посилання
Давиденко И. В. Роль транснациональных корпораций в развитии
мирового хозяйства на современном этапе // Бизнес. Образование. Право. Вестник Волгоградского института бизнеса. 2014. No 3 (28). С. 216—219.
Доклад о развитии человека (2005). Международное сотрудничество на перепутье: Помощь, торговля и безопасность в мире неравенства: пер. с англ. М.: Весь мир, 2005. 416 с.
Лопатников Д. Л. Постиндустриальная модель международного
географического разделения труда // География и экология в школе XXI века. 2010. No 6. С. 3—9.
Шемякин И. Компрадорские заметки [Электронный ресурс]. URL:
http://expert.ru/expert/2007/20/kompradorskie_zametki/
Drucker P. Management Challenges for the 21st Century. New York: Harper Business, 1999. 207 p.
Ernst D. Catching up and Post-crisis Industrial Upgrading: Searching for New Sources of Growth in Korea's Electronics Industry. In: Deyo F., Donner R., Hershberg E. (eds.). Economic Governance and the Challenge of Flexibility in East Asia. Lanham, MD, Rowman and Littlefield Publishers, 2001.
Fischer K., Reiner C., Starlitz C. Globale Güterketten. Weltweite
Arbeitsteilung und ungleiche Entwicklung. Wien: Promedia, 2010. 271 p.
Fortune Global 500 2014 [Электронный ресурс]. URL:
Global Financial Stability Report. Navigating the Financial Challenges Ahead. - IMF, Осtоbеr. 2010. - Statistical Appendix. – P.19.
Rodrik D. Has Globalization Gone Too Far? Washington, Institute of
International Economics, 1997.
Saxenian A. Regional Shift: Culture and Competition in Silicon Valley and Route 128. Cambridge, Harvard University Press, 1996
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ганна Володимирівна Дугінець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
