Програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.2.41.2016.78059Ключові слова:
бізнес-інкубатор, розвиток, планування, програма розвитку бізнес-інкубатораАнотація
У статті узагальнено основні проблеми розвитку бізнес-інкубаторів (БІ) в Україні. До найбільш поширених із них відносять: недосконалість законодавчої бази діяльності БІ; відсутність належних приміщень; низька поінформованість місцевих керівників про можливості БІ у розвитку підприємництва регіону, відсутність системи підготовки компетентних кадрів для роботи в бізнес-інкубаторі, а також проблема фінансової підтримки БІ.Визначено основні зацікавлені сторони і структури щодо розробки програм розвитку бізнес-інкубаторів (ПРБІ) в Україні, а саме: держава, галузі економіки, регіональні та місцеві органи влади, підприємства, іноземні інвестори, освіта та інші. Рекомендовано класифікацію ПРБІ залежно від замовника. Запропоновано алгоритм організації, розробки та реалізації програм розвитку бізнес-інкубаторів в Україні.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ярослава Олександрівна Заріцька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).