Дослідження показників, що характеризують інерційність розвитку вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.38.2015.84584Анотація
Статтю присвячено проблемам підвищення ефективності функціонування вищої освіти шляхом врахування факторів, що впливають на її розвиток. Визначено показники, які використовуються у міжнародній і національній статистиці для характеристики впливу зовнішніх сил на розвиток вищої школи. Доведено, що ступінь адаптації вищої школи до зовнішніх впливів визначається величи ною її інерційності. За допомогою рейтингових і статистичних даних тенденції висвітлено погіршення якісних показників у вітчизняній освітній системі. Серед факторів, що впливають на розвиток освіти, виділено політичний, демографічний і економічний. Кожний фактор проаналізовано відповідними статистичними показниками у динаміці за останні декілька років. Зроблено аналіз міжнародної статистики та виділено показники, що характеризують глобалізацію у сфері освіти. Проведено порівняння системи вищої освіти України та розвинених країн із академічної мобільності, інформатизації і комерціалізації. Запропоновано шляхи щодо підвищення якості освіти та зменшення негативного впливу інерційних процесів. Наведено сукупність показників, що характеризуютьінерційність розвитку СВО, нерозривно пов’язані із її функціонуванням та дозволяють вирішувати широке коло проблем із удосконалення управління освітньою сферою.##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Михайло Терованесов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).