Формування людського капіталу: результати і тенденції
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.1.36.2014.85698Анотація
Людський капітал (ЛК) – це інтелект, здоров’я, знання, якісна і продуктивна праця та якість життя. В роботі розроблена і запропонована узагальнена модель ЛК з урахуванням максимальної кількості внутрішніх і зовнішніх факторів. Модель передбачає формування усіх видів ЛК – індивідуального (в т.ч. підприємницького), суб’єктів господарювання в різних формах промислової і економічної діяльності, а також національного.
ЛК формується за рахунок інвестицій в підвищення рівня і якості життя населення. Вершиною підприємницького ЛК є потенціал державних еліт, що визначається здатністю національних інститутів забезпечувати сучасне економічне зростання.
В світовій економіці відбувається постійна зміна технологічних укладів (ТУ), методів і стилів менеджменту, промислових економічних структур та вимог до ЛК. В роботі розглянуто фактори, які впливають на викривлення оцінки показника ЛК: блатні зв’язки (клієнталізм), «дисертаційна пастка»; захоплення інститутів правосуддя, захисту власності, державного регулювання вузькогруповими інтересами з метою отримання власної вигоди за рахунок суспільства, «голландська хвороба», ігнорування людського фактора, тіньова економіка, корупція. Наведено окремі приклади їх прояву.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Володимир Хомяков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
