HR-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ КАДРОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У REMOTE-СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.24025/2306-4420.75(2).2025.334237Ключові слова:
HR-технології, кадрове адміністрування, цифрові компетентності, віддалена робота, remote-формат, кадровий менеджментАнотація
Анотація. У статті досліджено роль HR-технологій у трансформації кадрового адміністрування в умовах remote-формату. У фокусі – роль і значення HR-технологій у забезпеченні ефективності управління персоналом за умов remote-формату, що передбачає гнучке місце та режим роботи, мобільність працівників, а також акцент на результативності, а не на жорсткому контролі часу. Окрему увагу приділено національному контексту: специфіці впровадження цифрових HR-технологій в Україні в умовах воєнного стану, нерівного доступу до цифрової інфраструктури, нормативно-правовим обмеженням та необхідності дотримання принципів безпеки даних. Проаналізовано ключові переваги та ризики впровадження HR-технологій, особливо в контексті українських реалій, включаючи воєнний стан, цифрову нерівність та нормативні обмеження. Визначено відмінності між поняттями «дистанційна робота» та «remote-формат», з акцентом на гнучкість, мобільність та результативність. Метою дослідження обрано визначення сучасних підходів до впровадження HR-технологій у процеси кадрового адміністрування у форматі remote та розробка практичних рекомендацій щодо їх ефективного використання. Об’єктом дослідження в роботі виступають організаційні та технологічні аспекти кадрового адміністрування в умовах гнучкої віддаленої зайнятості. Завдання дослідження полягає у обґрунтуванні можливостей, переваг і викликів застосування HR-технологій у практиці управління персоналом на дистанції, з урахуванням специфіки українського правового поля та цифрової інфраструктури. Методологічною основою дослідження виступили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузях HR-менеджменту, цифрової трансформації бізнесу, трудового права та управління людськими ресурсами. За результатами дослідження визначено ключові напрями застосування HRM-систем, платформ електронного документообігу, систем цифрової ідентифікації, аналітичних інструментів і сервісів для оцінювання результативності працівників у віддаленому режимі. Сфера застосування результатів дослідження пов’язана з практичною діяльністю HR-підрозділів підприємств, установ та організацій, що впроваджують або оптимізують дистанційні та гібридні моделі роботи. Результати дослідження дозволять українським підприємствам ефективніше адаптувати кадрову політику до умов змінного робочого середовища, підвищити гнучкість, цифрову стійкість і конкурентоспроможність завдяки інтеграції сучасних HR-технологій. Результати дослідження можуть бути використані як теоретична основа і практичний інструментарій для фахівців у сфері HR, управління персоналом, організаційного розвитку та цифрової трансформації.Стаття містить рекомендації щодо удосконалення кадрових процесів у форматі remote, зокрема адаптацію внутрішніх політик компаній до гнучких режимів праці, формування результатоорієнтованих KPI, розвиток цифрової компетентності працівників і HR-фахівців. Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття цифрового кадрового адміністрування, формулюванні моделі його організації у remote-форматі, а також систематизації сучасних HR-технологій з урахуванням їх функціонального потенціалу.
Посилання
Бондаренко, Є. О., Звєгінцев, А. В., & Мороз, Д. Р. (2024). Аналіз продуктивності працівників на дистанційній роботі / наук. керівник ст. викл. О. О. Олійник. Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті: матеріали 28 Міжнар. молодіж. форуму, 16–18 квітня 2024 р. (Т. 6, с. 532–534). Харків: ХНУРЕ. doi: 10.30837/IYF.IIS.2024.532
Данілкова, А., Шелест, Є., & Глушко, Т. (2021). Дистанційна робота: особливості організації та оформлення в сучасних умовах карантинних обмежень. Економіка та суспільство, 33. doi: 10.32782/2524-0072/2021-33-17
Дистанційна робота: як запровадити і припинити. Kadroland. Взято з https://kadroland.com/news/1418-distanciina-robota-yak-zaprovaditi-i-pripiniti.
Кодекс законів про працю України. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text
Лучик, С., & Лучик, В. (2022). Дистанційна праця: проблеми мотивації. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, 1, 60–69. doi: 10.58423/2786-6742/2022-1-60-69
Про затвердження типової форми трудового договору про дистанційну роботу: Наказ Міністерства економіки України від 05.05.2021 № 913-21. Офіційний вісник України. Взято з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0700-21
Прохоренко, О. В., Брінь, П. В., & Ковшик, В. І. (2023). Забезпечення результативності організації при переході на дистанційну форму праці. Механiзм регулювання економiки, 3(101), 32–39.
Hurma HRM. HR-технологій у системі кадрового адміністрування. Retrieved from https://hurma.work/?utm_source=google&utm_medium=cpc&utm_campaign=hurma_search_categories&utm_term=hrm&utm_content=721964642609&gad_source=1&gclid=Cj0KCQjwkZm_BhDrARIsAAEbX1Gg-20stNdzcbK1icNzROCc2WLv-thhe530A3VqacZmIZEruz3Nz7gaAlmhEALw_wcB
McCrory, P. (March 21, 2025). The remote work gap: Steady demand, fewer opportunities. LinkendIn Economic Graph. Retrieved from https://economicgraph.linkedin.com/content/dam/me/economicgraph/en-us/PDF/the-remote-work-gap.pdf/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).