ПОТЕНЦІАЛ НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТУ РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ, ВЗАЄМОДІЇ У ПАРТНЕРСТВІ І ТРАНСФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТІВ

Анотація

Анотація. Актуальність тематики ненасильницького спілкування як інструменту підвищення ефективності управління та розвитку персоналу суб’єкта господарювання обумовлена зростаючою потребою окремих особистостей та трудових колективів в цілому в ефективній внутрішній комунікації через високу динаміку організаційних змін та тенденції зростання міжособистісної напруженості у трудових процесах. В умовах глобалізації, цифрової трансформації та посткризових викликів, зумовлених війною, пандемією та загальною соціально-економічною нестабільністю, посилюється необхідність формування навичок конструктивного вирішення конфліктів, які являються руйнівним чинником для успішного функціонування будь-якого трудового колективу. За таких умов перехід на метод ненасильницького спілкування буде сприяти розвитку емоційного інтелекту, емпатії та довіри, що, у свою чергу, забезпечить підвищення ефективності командної роботи та стійкість організацій. Практика використання методу ненасильницького спілкування у переговорах дозволяє знижувати ризик ескалації напруги та досягати консенсусу на основі цінностей і взаємоповаги. Таким чином, формування культури ненасильницької комунікації в організації набуває стратегічного значення для управління людськими ресурсами в сучасних умовах. Метою дослідження обрано обґрунтування потенціалу ненасильницького спілкування як ефективного інструменту розвитку персоналу, покращення переговорних процесів і трансформації конфліктів в організаційному середовищі. Об’єктом дослідження в роботі виступають міжособистісні стосунки працівників в процесі трудової діяльності. Завданням дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо використання ненасильницького спілкування як інструменту розвитку персоналу, зокрема в процесах ведення переговорів та трансформації конфліктів у сучасних організаціях. Методологічною основою дослідження виступили праці українських та зарубіжних науковців, присвячені дослідженню різних аспектів застосування методу ненасильницького спілкування та методи історичної аналогії, наукової абстракції й логічного узагальнення, які було застосовано з метою виявлення сутнісних характеристик ненасильницького спілкування, обґрунтування його ролі у професійному розвитку персоналу та формулювання практичних рекомендацій щодо його впровадження у внутрішню комунікаційну політику суб’єктів господарювання. За результатами дослідження встановлено потенціал методу ненасильницького спілкування як ефективного інструменту розвитку емоційної компетентності персоналу, зниження рівня конфліктності в колективах та підвищення якості внутрішньої комунікації на підприємствах. Сфера застосування результатів дослідження охоплює систему управління персоналом підприємств, організаційні тренінги, програми підвищення кваліфікації та діяльність HR-фахівців у сфері конфліктології та комунікацій. Результати дослідження дозволять удосконалити практики внутрішньої комунікації в організаціях шляхом реалізації механізму ненасильницького спілкування для ефективного вирішення конфліктів і підвищення рівня взаємодії в колективах.