ФІНАНСОВИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ: НОВІТНІ МІЖНАРОДНІ ПРАКТИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Анотація. У статті досліджено практичні аспекти фінансового та податкового обліку і контролю віртуальних активів в Україні та міжнародному контексті. Актуальність теми зумовлена швидким поширенням криптовалют та цифрових токенів у світовій економіці, що створює суттєві виклики для національних систем бухгалтерського обліку та податкового регулювання. У роботі здійснено порівняльний аналіз підходів Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та стандартів US GAAP щодо класифікації, оцінки та розкриття інформації про віртуальні активи. Особливу увагу приділено новому стандарту FASB ASU 2023-08, який запроваджує оцінку криптовалют за справедливою вартістю та змінює традиційний підхід до їх обліку як нематеріальних активів.

Окрім США, у статті розглянуто досвід окремих європейських країн, зокрема Німеччини та Франції, які активно адаптують положення регламентів ЄС (MiCA), спрямованих на уніфікацію ринку віртуальних активів у межах Європейського Союзу. Важливим є й аналіз практики Японії, яка однією з перших у світі створила комплексну систему ліцензування криптобірж та контролю за фінансовими операціями з віртуальними активами. Такий розширений порівняльний підхід дозволяє не лише виявити суттєві відмінності у методології класифікації та оцінки віртуальних активів, але й показати різні моделі їх податкового трактування та регуляторного контролю. Це, своєю чергою, підкреслює складність гармонізації облікових правил на міжнародному рівні та потребу у виробленні єдиних підходів, які могли б забезпечити прозорість і зіставність фінансової інформації у глобальному масштабі.

Методологічною основою дослідження стали методи аналізу, порівняння, синтезу та систематизації, що забезпечили комплексне висвітлення проблематики. Результати дослідження засвідчили, що в Україні досі відсутній єдиний нормативний підхід до визнання крипто активів, що створює проблеми для підприємств, аудиторів і контролюючих органів. На основі світового досвіду сформульовано напрями розробки національної методології, серед яких: індивідуалізована класифікація віртуальних активів, застосування справедливої вартості при їх оцінці, удосконалення стандартів фінансової звітності з урахуванням українських реалій. Практичне значення дослідження полягає у визначенні кроків, які можуть забезпечити прозорість фінансової інформації, зменшення ризиків податкових спорів та інтеграцію України у світові фінансові ринки.